Історія Друга світова війна

Сила папірця. Як польський військовополонений 5 000 євреїв від смерті врятував

17:07 11 лип.  432 Читайте на: УКР РУС

За свій подвиг журналіст Хенрік Славік був замучений нацистами у Маутхаузені, а майже 35 років потому удостоєний Ізраїлем звання Праведника народів світу.

Цю людину іноді називають польським Валленбергом, що невірно. Адже шведський дипломат видавав євреям Будапешта свої «захисні паспорти» після того, як це почав робити Хенрік Славік. Але швед всесвітньо відомий, а ім'я Славіка мало що говорить сучасному читачеві. Хоча він, як і Рауль, теж працював в Угорщині в кінці війни, теж рятував євреїв і був убитий правда, не в застінках НКВД, а в нацистському таборі.

Хенрік з дочкою Христиною, 1935

Хенрік народився в бідній родині в Сілезії, яка після Першої світової у результаті плебісциту приєдналася до Польщі. Вступив до Польської соціалістичної партії, приєднавшись до її правого, антикомуністичного крила. Відучився у Варшаві, а після повернення до Сілезії зробив журналістську та громадську кар'єру. У 1929-му Славіка обирають членом міської ради Катовіце, а в 1934-му він стає президентом Польської асоціації журналістів у Сілезії.

З початком Другої світової вже 45-річного журналіста мобілізують до поліцейського батальйону, який захищав гірські переходи через Карпати до сусідньої Словаччини. На той час Угорщині були передані частини південної Словаччини, тому Польща отримала новий кордон — з Угорщиною. Цей кордон і перейшов після падіння Варшави Хенрік Славік, опинившись у таборі для інтернованих військовополонених. Тут поляк знайомиться з Йожефом Анталом, що відвідав табір — чиновником угорського МВС, який відповідав за стан біженців.

Славік (праворуч) з Йожефом Анталом

Йому сподобався Хенрік — так польський військовополонений потрапив до Будапешта, де брав участь у створенні Громадського комітету допомоги польським біженцям. Формально метою Комітету був пошук роботи для військовополонених і біженців, влаштування дітей у школи і т.п., але це лише «надводна» частина його діяльності. Насправді Славік допомагає біженцям вступити до польських військових формувань, що воюють на боці союзників, встановлює контакти з Польським урядом у вигнанні і діє відповідно до його інструкцій.

І тут виникає нова проблема. Серед біженців з Польщі — безліч євреїв. Хоча Угорщина — союзник нацистської Німеччини і ставлення до євреїв тут навряд чи можна назвати сприятливим, але воно незрівнянно краще, ніж в окупованій нацистами Польщі.

Події розвивалися стрімко — 22 червня 1941 року нацистська Німеччина нападає на Радянський Союз, а 26-го непізнані літаки бомблять недавно приєднані до Угорщини міста Каса (Кошице), Мункач (Мукачево) та Рахо (Рахів). У відповідь на наступний день Угорщина оголошує війну Радянському Союзу. Антиєврейська політика посилюється, в країні проходять облави на біженців (в основному, польських євреїв), близько 20 000 осіб передають нацистам, які депортують нещасних на Україну і розстрілюють під Кам'янець-Подільським.

Врятовані праведником єврейські діти у «Школі для дітей польських офіцерів»

У цих умовах Хенрік Славік починає діяти. Він фабрикує документи для єврейських біженців, що засвідчують їх польське походження і католицьке віросповідання. Кілька сот євреїв він переводить через угорсько-югославський кордон, та передає місцевим партизанам. Для єврейських дітей організовується сирітський будинок у містечку Ватс під Будапештом. Офіційно він називається «Школа для дітей польських офіцерів», але тут знайшли притулок близько ста єврейських хлопців. Для маскування «школу» відвідують єпископи, включаючи папського апостольського нунція в Угорщині Анджело Рота.

Тим часом атмосфера в Угорщині змінюється. Друга угорська армія зазнає важких втрат на Дону — до 80% особового складу. У країні лунають вимоги сепаратного миру з союзниками, і німці, щоб підстрахуватися, навесні 1944-го вводять до Угорщини свої війська. Славік змушений перейти на нелегальне становище, встигнувши призначити на своє місце надійну людину. Паралельно він інструктує польських євреїв як покинути країну. До приходу до влади уряду Салаші, коли почалися вбивства і депортації, багатьом вдалося втекти. Був вивезений і єврейський дитячий будинок.

Нацисти заарештовують Хенріка Славіка 19 березня 1944 року і незабаром відправляють до Маутхаузена. Тут, у складі групи польських ув'язнених 23 серпня 1944 року, він і загинув. Дружина Ядвіга теж була заарештована і депортована до концтабору Равенсбрюк, але вижила. Звільнившись, вона розшукала доньку Христину, яку після арешту батьків прихистила у себе родина Йожефа Антала — того самого угорського чиновника, який зіграв вирішальну роль у долі її чоловіка.

Пам'ятник Хенріку Славіку і Йожефу Анталу, Будапешт

За приблизними даними Хенрік Славік допоміг близько 30 000 польських біженців, які опинилися в Угорщині, у тому числі 5 000 євреїв, яких він буквально врятував від смерті. Про це ніхто не дізнався б, якби не Цві Циммерман — один із врятованих Славіком, що став його найближчим помічником. При його допомозі поляк сфабрикував близько 14 000 арійських документів. Енергійному Цві вдалося у кінці війни дістатися до Палестини, де він зайнявся політичною діяльністю, в 1959 році вперше був обраний до Кнесету (всього він провів в парламенті чотири каденції), потім служив послом Ізраїлю у Новій Зеландії.

Христина на церемонії в «Яд Вашем», 1990

Коли впала «залізна завіса» і ізраїльтяни змогли відвідувати Східну Європу, Циммерман розшукав дочку Славіка — Христину і опублікував кілька статей про нього в польській пресі. До цього про праведника на батьківщині було майже невідомо, адже він діяв за дорученням антикомуністичного Польського уряду у вигнанні.

У січні 1977 року «Яд Вашем» присудив йому звання Праведника народів світу. Нагороду отримала дочка Хенріка — Христина.

Що стосується Йожефа Антала, то в перших повоєнних урядах Угорщини (поки ще зберігалася багатопартійна система) він займав міністерський пост, потім був головою Червоного Хреста країни. Після приходу комуністів до влади припинив громадську діяльність. Антал помер у 1974 році, а у 1991-му був визнаний Праведником народів світу і удостоївся Командорського Хреста із зіркою Ордена Відродження Польщі. Його син — Йожеф Антал-молодший — став першим демократично обраним прем'єр-міністром Угорщини після падіння комунізму.

Веніамін Чернухін

Найпопулярніше