Політика Міжнародні відносини

Після Меркель: як складеться правлячий пасьянс в Німеччині і чого очікувати Україні

13:30 27 вер 2021.  706 Читайте на: УКР РУС

У неділю, 26 вересня, в Німеччині пройшли історичні вибори в тамтешній парламент - Бундестаг. Після 16-ти років правління Ангели Меркель, яку в ФРН називають mutti (мама), країна з найпотужнішою економікою в Європі визначається з її послідовником на канцлерському кріслі. Хто бореться за владу в ФРН і чи може змінитися політика офіційного Берліна щодо нашої країни - розбиралася Lenta.UA.

Зранку в понеділок Федеральна виборча комісія (ФВК) оприлюднила попередні результати недільних виборів до Бундестагу. За підсумками 100% опрацювання бюлетенів в парламент ФРН нового, 20-го за рахунком, скликання проходять шість політсил: Соціал-демократична партія Німеччини - 206 депутатів (+53 мандата, якщо порівнювати з результатами виборів до Бундестагу в 2017 році); ХДС/ХСС - 196 депутатів (-50 мандатів); Партія зелених - 118 депутатів (+51 мандат); Вільна демократична партія Німеччини - 92 депутата (+12 мандатів); Альтернатива для Німеччини - 83 депутата (-11 мандатів); Ліва партія - 39 депутатів (-30 мандатів).

Блок (ХДС/ХСС), який ніколи ще не фінішував з показником менше 30% підтримки, показав найгірший результат в історії. Показово, що партія Меркель зазнала поразки навіть в її власному окрузі Мекленбург, за яким вона обиралася в Бундестаг вісім разів до ряду майже 30 років.

Читайте також: Хочемо жити, як у Західній Європі, а вакцинуємося, як…

Поки триватиме «коаліціада», Ангела Меркель буде залишатися у канцлерського керма, а переговори, за прогнозами аналітиків, можуть розтягнутися на місяці. Відзначимо, що після виборів 2017 домовленістю про новий уряд тривали майже півроку. Чи то ще буде…?

Згідно з опитуванням Forschungsgruppe Wahlen, 80% німців оцінюють правління фрау Меркель добре, 17% - погано. За час її канцлерства, з 2005 року німецька економіка, за даними Світового банку, зросла на 34%. Німеччина зараз входить в трійку провідних експортерів світу з показником за підсумками минулого року в $ 1,67 трильйона і багато сьогодні стурбовані, чи втримає ФРН такі темпи розвитку з новим канцлером?

Як свідчать всілякі виміри громадської думки, більшість німців хочуть, щоб переважно все залишилося «як за Меркель», проте є сфери, де громадяни ФРН хочуть змін. За даними ZDF PolitBarometer, питання, які найбільше хвилювали тамтешніх виборців - соціальна справедливість (53%), наслідки кліматичних змін (43%), політика щодо біженців і надання їм притулку (25%), пандемія (22%).

Також рядові німці скаржилися на розрив в освітніх можливостях між багатими і бідними і черепашачі темпи Німеччини в побудові цифрової економіки та системи держуправління. Тому, як стверджують місцеві оглядачі, діджіталізація стане однією з ключових сфер для нового канцлера. Питання лише в тому, хто ж стане її - влади - новим «обличчям»?
Тільки три партії висунули своїх кандидатів в канцлери. Це Олаф Шольц від соціал-демократів, Армін Лашет від ХДС і 40-річна Анналена Бербок, що представляє зелених.

Зупинимося коротко на кожній з фігур.

63-річний Шольц - з західної Німеччини. За освітою юрист. Був активістом молодіжки соціал-демократів, в 1980-х роках критикував НАТО і домінування великого бізнесу в ФРН. Шольц два роки обіймав посаду генсека СДПН. У 2003-му за нудні виступи газета Die Zeit назвала його «Шольцоматом», порівнявши з роботом. На початку 2000-х Шольц був одним з ключових соратників Герхарда Шредера, який з 2017 року керує радою директорів компанії «Роснефть».

Пан Шольц двічі працював в уряді Меркель, а між цим був бургомістром Гамбурга. З березня 2018-го працює міністром фінансів і віце-канцлером в останньому уряді фрау Меркель. Саме Шольц контролював розподіл фінансів під час пандемії для підтримки бізнесу. У березні 2020 року він запропонував Бундестагу відмовитися від заборони на зростання заборгованості і застосувати «пакет» в 500 млрд євро для допомоги бізнесу і захисту робочих місць в умовах карантину. Хоча державний борг виріс, в результаті падіння економіки склало 4,9%, це набагато менше, ніж в країнах Південної Європи, або в самій Німеччині під час економічної кризи 2009 року.

60-річний кандидат ХДС Армін Лашет, як і Олаф Шольц, в політику прийшов в молодості. Походить з західнонімецького міста Ахен. Здобув юридичну освіту, довгий час працював журналістом. Був депутатом Бундестагу від ХДС, а також Європарламенту, трудився міністром в уряді землі Північний Рейн-Вестфалія, а згодом і очолив його.
У січні поточного року став на чолі ХДС на федеральному рівні, перемігши представника консервативного крила Фрідріха Мерца.

Кандидат у канцлери від зелених, 40-річна Анналена Бербок з родини активістів антивоєнного і антиядерного руху, в дитинстві разом з батьками брала участь у вуличних демонстраціях. Здобула освіту з політології та міжнародного права в університетах Німеччини та Великобританії.

У 2005 році вступила в «Партію зелених», а в 2013-му вперше стала депутатом Бундестагу. У 2018 році разом з літературознавцем Робертом Хабеком очолила зелених.

Під час агітаційної кампанії між кандидатами в канцлери пройшло кілька теледебатів, і кожен раз переможцем був соціал-демократ Олаф Шольц. На останньому ораторському дербі 19 вересня переможцем він був названий 42% телеглядачів, тоді як за Лашета проголосувало 27%, а за Бербок - 25%.

Сьогодні багато експертів намагаються знайти відповідь на питання, чому соціал-демократи «поклали на лопатки» партію Меркель? Відзначимо, що німецькі «есдеки» почали лідирувати в гонці лише в середині серпня, тоді вони вперше за 15 років публікували в рейтингах партію чинного канцлера. До цього лідирував саме блок ХДС/ХДС.

Причиною різкого падіння рейтингів правлячої досі політсили часто називають недоречний сміх кандидата в канцлери Арміна Лашета під час відвідування постраждалих від повені міст в землі Північний Рейн-Вестфалія в липні цього року. В результаті стихійного лиха тоді, нагадаємо, загинули близько 200 осіб, десятки пропали, а збитки сягнули 5,5 млн євро. Під час візиту в зону лиха відеокамери зняли, як Лашет щось жваво обговорював з іншими політиками і реготав, поки президент Штайнмайер розповідав журналістам про жертви. І хоча Лашет незабаром висловив жаль з приводу інциденту в своєму Twitter, ця ситуація вплинула на рейтинг ХДС, вважають місцеві аналітики.

Також соціал-демократам допомогли заяви кандидата від зелених Анналени Бербок, яка закликала підвищити ціни на бензин і обмежити короткі авіарейси, щоб зменшити викиди. У тих регіонах, де є відчутні проблеми з інфраструктурою дані заклики були сприйняті в багнети. Але все ж одним з ключових факторів, чому «есдеки» електорально виросли, стало те, що більшість німців хоче продовження «спокійної» ери Меркель, без всіляких політико-економічних потрясінь і саме в «нудному» Шольце пересічні громадяни бачать продовження політики фрау, нехай з дещо іншим світоглядом.

Але як не крути, одноосібного партійного канцлера в ФРН не буде - цей пост дістанеться компромісного кандидата, фігура якого «вималюється» в ході міжпартійних переговорів. Взагалі, добре відомий українцям до приходу Зе-команди процес коаліціади є традицією в ФРН, оскільки зазвичай жодна партія не отримує більшості. На федеральному рівні і на рівні земель одночасно можуть існувати абсолютно різні об'єднання. Наприклад, зараз Німеччиною керує коаліція ХДС/ХСС і соціал-демократів, а Берліном - коаліція соціал-демократів, зелених і Лівою партії.

Коаліції в Німеччині часто називають за партійними кольорами: для ХДС - це чорний, СДПН і Лівої партії - червоний, лібералів з Вільної демократичної партії - жовтий, колір зелених відповідає назві.

Після закриття виборчих дільниць і підрахунку голосів головне питання полягає в тому, хто ж складе коаліційний кістяк? Теоретично існує три найбільш ймовірних варіанти.

Перший - знову створити так звану велику коаліцію між ХДС/ХСС і соціал-демократами. Саме така коаліція керувала Німеччиною 12 з 16 років правління Ангели Меркель. Однак хто тепер, з урахуванням електоральної переваги «есдеків», буде канцлером при такому альянсі неясно, оскільки жодна з політсил не хоче «без бою» віддавати крісло глави уряду.

Друга ймовірна конфігурація - «Ямайка» - це ліберали, зелені і політсила фрау Меркель. Їх партійні кольори відображені на прапорі Ямайки. До слова, саме таку коаліцію на федеральному рівні марно намагалися сформувати після виборів 2017 року. Сьогодні про такий варіант активно говорять представники ХДС. І в цьому випадку канцлером може стати Лашет, але очевидно, що він не буде мати такого ж ваги як Меркель.

«Світлофор» - коаліція соціал-демократів, зелених і лібералів - одна з найбільш обговорюваних на цих виборах. 37% опитаних німців вважають її оптимальною для країни. При такому розкладі главою уряду стає Олаф Шольц.

Характерно, що ні одна з партій не висловила готовності правити спільно з ультраправою Альтернативою для Німеччини. А ось з бажаним канцлером значна частина німців вже визначилася. Згідно з опитуванням Forsa від 14-20 вересня, Олафа Шольца підтримують 29%, Анналену Бербок - 16%, Арміна Лашета - 14%.

На питання про те, як може змінитися зовнішня політика Німеччини щодо України сьогодні немає однозначної відповіді. У геополітичній парадигмі тамтешні партії більше говорять про реформи в Євросоюзі, відносинах з США і Китаєм, ніж про непроголошення російсько-українській війні і позиціях Києва на європейській карті.

Наприклад, в програмі соціал-демократів йдеться про необхідність прискорити переговори щодо вступу в ЄС Албанії та Північної Македонії, а Україну згадують в контексті необхідності вирішити конфлікт в Донбасі на основі мінських домовленостей. Також в СДПН підтримують запуск горезвісного «Північного потоку-2». Втім, «за» ПП-2 виступає і Армін Лашет. Християнські демократи вважають газопровід виключно економічним проектом, але застерігають Росію від його використання для шантажу України. У програмі вони кажуть, що Кремль кидає виклик цінностям Європи, але наголошують на необхідності співпрацювати з ним в сферах «взаємного інтересу».

Найактивніше і, що не менш важливо - послідовно, а не ситуативно, підтримують європерспективи нашої країни лідери зелених Анналена Бербок і Роберт Хабек. Також зелені виступають категорично проти Nord Stream-2, а пан Хабек в серпні запропонував надати українській армії летальну зброю.
Експерти констатують: якщо зелені стануть коаліційним партнером з портфелем МЗС, то у них буде більше шансів переконувати колег по Україні.

На сьогодні ситуація виглядає так, що більш за все офіційному Києву вигідний прихід до влади в ФРН «Ямайки». В такому випадку політика Берліна по відношенню до путінського режиму напевно стане більш жорсткою. Разом ліберали і зелені мають чверть голосів виборців і могли б вивести дві найбільші партії за лінію великих політігр, взявши значну частину важелів управління на себе. Однак з тим, щоб зібрати їх під одним коаліційним дахом знадобиться серйозна переговорно-компромісна майстерність...

Читайте також: Стало відомо, хто переміг на парламентських виборах у Німеччині

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше