Першому темношкірому актору, який отримав «Оскара», виповнилося 93 роки

На початку стрічки «Задушливою південною ніччю», яка вийшла на екрани в 1967-му році і давно вважається одним з кращих фільмів в історії американського кіно, білий поліцейський затримує на вокзалі містечка Спарта, штат Міссісіпі (один з найбільш расистських тоді в США) афроамериканця, що очікує поїзда. На нього хочуть повісити вбивство багатія, який приїхав з Чикаго (природно, білого). Але виявляється, що цей афроамериканець на ім'я Тіббс, якого грає Сідні Пуатьє - поліцейський з Філадельфії. Більш того - досвідчений слідчий з відділу вбивств, якому його начальство, дізнавшись про всі обставини затримання, наказує приєднатися в пошуках вбивці до місцевого шерифа Гіллеспі.

Роман Джона Болла «Задушливою нііччю в Кароліні», за яким був створений сценарій, той написав у 1965-му році, коли США ще були розділені по ставленню до своїх темношкірих громадян на дві частини. На півдні, на відміну від жителів півночі, недоброзичливці вважали їх людьми другого сорту, а доброзичливці - кимось в кращому випадку нешкідливим, як головний персонаж класичної «Хатини дядька Тома». У фільмі є епізод, коли білий расист в розпалі емоцій вдаряє героя Пуатьє по обличчю, а той б'є його в відповідь. І расист, не ризикуючи вплутуватися в бійку з поліцейськими, плаче від свідомості свого безсилля. В цілому ж в фільмі, як і в книзі, герой Пуатьє поводиться в Спарті майже в дусі дядька Тома, оскільки у нього зовсім немає бажання перевиховувати «місцевих». Він просто хоче скоріше закінчити справу і виїхати додому, де до нього ставляться, як до рівного.

Історія замовчує про те, як темношкірого (його батьки - з Багамських островів) актора Сідні Пуатьє спочатку сприймали в Голлівуді - як його героя Тіббса в Філадельфії, або як в Спарті. Швидше за все - перше. Але, як на зло, з «Оскаром» його обходили. Не через расизм, а тому, що у нього були в фільмах приголомшливі білі напарники-актори. Так, в «Задушливій південній ніччі» нагороду Американської кіноакадемії за кращу чоловічу роль отримав геніальний актор Род Стайгер, який грав шерифа Гіллеспі. А в фільмі  «Не схилили голови» 1958-го року, де Пуатьє грав одного з каторжників, які втекли, але спочатку скутих одним тюремної ланцюгом, його номінували на «Оскар», як і його білого напарника Тоні Кертіса, але нагороди їм не дали.

При цьому фільм «Задушливою південною ніччю» був номінований на сім «Оскарів» (отримав п'ять), а «не схилили голови» - на дев'ять (отримав два). Правда, у другому випадку «Оскар» у Пуатьє вже був. Він отримав його двома роками раніше за не особливо гучну, хоча у неї і було п'ять номінацій на «Оскара», стрічку «Польові лілії» - до речі, його нагорода виявилася в підсумку у фільму єдиною. І це був перший «Оскар» в історії, який отримав темношкірий актор. Він був ще й першим афроамериканцем в Голлівуді, чиї гонорари не поступалися гонорарам його білих колег-зірок.

Не в образу актору буде сказано, в той час він був кимось на кшталт «вітрини», на прикладі якої Голлівуд демонстрував свою расову політкоректність. І не тільки Голівуд - з часом Путье запросили стати дипломатом, і він навіть побував послом. Але все це вже в такому далекому минулому, що здається майже нереальним. І що саме нереальне - «старий Сідні», який пройшов через все це, до сих пір живий і здоровий. Йому вже 92 роки, і він любить пожартувати над своїм віком, а його гостроти з цього приводу підхоплюють американські ЗМІ.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Zimbio