Історія Подія

На Львівщині відкрили пам'ятник розстріляному НКВД синові Івана Франка

06:44 20 жов.  1598 Читайте на: УКР РУС

Син класика української літератури в юності був авіатором, офіцером УГА, в 1939-му як депутат Народних Зборів Західної України оголосив заяву про «возз'єднання» з УРСР, загинув при загадкових обставинах в червні 1941-го.

На площі перед музеєм Івана Франка в Нагуєвичах біля Дрогобича, відкрили пам'ятник синові видатного письменника — льотчику, педагогу і вченому Петру Франко, — повідомляє Depo.ua.

Петро Франко в формі поручика УГА

Тут, в Нагуєвичах, виріс Іван Франко, тут же пройшло дитинство Петра. У 1911-му році Петро Франко починає викладати фізкультуру в філії української академічної гімназії у Львові. Тут молодий учитель стає першим головою Українського спортивного гуртка і успішно грає за футбольну команду «Україна».

Тоді ж Петро з товаришами створює перший таємний український скаутський гурток. Сама назва «Пласт» — теж його винахід.

У роки Першої світової війни у званні поручика він командує сотнею Легіону Українських Січових Стрільців, нагороджений австро-угорською Срібною медаллю за хоробрість.

В кінці 1918 року поручик Франко був призначений головою щойно створеного авіаційного підрозділу Української Галицької армії. На його рахунку — понад 50 бойових вильотів за лінію фронту, саме завдяки Петру Івановичу під Львовом була побудована перша авіабаза. Створений Франко авіаполк збив 16 польських літаків, за заслуги в організації авіації Симон Петлюра надав офіцерові звання полковника.

4 січня 1919 року під час повітряної розвідки на північ від Львова, літак Петра Франка був збитий ворожим літаком. Він і другий пілот потрапили в полон до поляків, були інтерновані в табір під Краковом. За золотий перстень Франко виміняв у вартового польську військову форму і втік з табору.

Один з аеропланів УГА

На початку 1920-х Петро прибуває до Відня, де деякий час займається видавничою діяльністю. У 1923-му він з відзнакою закінчує навчання на факультеті хімії Львівської політехніки і починає викладати в українській гімназії в Коломиї, а паралельно — в Українському таємному університеті у Львові.

У 1931 році за порадою професора Мосціцького Франко їде до Харкова, де працює старшим науковим співробітником в НДІ прикладної хімії. Всього за кілька років він стає автором 36 зареєстрованих винаходів, а також підручника з неорганічної хімії та енциклопедичного словника з хімічної термінології.

У 1936-му вчений повертається на Західну Україну, працює вчителем в гімназіях Львова і Яворова. Після введення радянських військ в 1939-му Петра Франка обирають депутатом Народних Зборів Західної України. Саме він 13 листопада 1939 року оголосив заяву НЗЗУ на сесії Верховної Ради УРСР, де було прийнято рішення про «возз'єднання».

Делегати Народних Зборів Західної України на зустрічі зі Сталіним, Москва, 1939

У 1939 — 1941 роках колишній офіцер УГА працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові, в 1940-му обирається депутатом Верховної Ради УРСР.

З нападом Німеччини на СРСР в червні 1941 року Петро Франко був евакуйований зі Львова і незабаром загинув при дивних обставинах. За однією версією він був застрелений конвоїром НКВД при спробі до втечі під Тернополем 28 червня 1941 року. За іншою — спалений НКВД живцем в сараї разом з іншими діячами культури 18 жовтня в селі Старий Салтів під Харковом за два дні до прибуття туди німців. За даними шифротелеграми НКВД від 6 липня 1941 року, Петро Франко разом з Кирилом Студинським і Михайлом Донцем був заарештований в Києві співробітниками НКВС за вказівкою Микити Хрущова. Згідно з цим документом, Хрущов запропонував розстріляти заарештованих у зв'язку з тим, що їх складно евакуювати. 

Так чи інакше, місце поховання сина великого письменника досі невідомо.

У 1990 році на фасаді головного корпусу Львівського торгово-економічного інституту було встановлено меморіальну дошку Петру Франко. У 2005-му указом президента України Ющенка, 7-я бомбардувальна бригада ВПС України отримала ім'я одного з перших українських авіаторів.

Разом з тим перший пам'ятник Петру Івановичу було відкрито лише 14 жовтня цього року — з нагоди 130-річчя від дня народження та до Дня захисника України. У церемонії взяли участь представники обласної адміністрації та Львівської обласної ради, мери Дрогобича та Трускавця, внуки і сім'я Петра Франка.

На ілюстрації: на церемонії відкриття пам'ятника Петру Франко. Фото: lviv.depo.ua

Найпопулярніше