На Львівщині відкрили пам'ятник розстріляному НКВД синові Івана Франка

На площі перед музеєм Івана Франка в Нагуєвичах біля Дрогобича, відкрили пам'ятник синові видатного письменника — льотчику, педагогу і вченому Петру Франко, — повідомляє Depo.ua.

Тут, в Нагуєвичах, виріс Іван Франко, тут же пройшло дитинство Петра. У 1911-му році Петро Франко починає викладати фізкультуру в філії української академічної гімназії у Львові. Тут молодий учитель стає першим головою Українського спортивного гуртка і успішно грає за футбольну команду «Україна».

Тоді ж Петро з товаришами створює перший таємний український скаутський гурток. Сама назва «Пласт» — теж його винахід.

У роки Першої світової війни у званні поручика він командує сотнею Легіону Українських Січових Стрільців, нагороджений австро-угорською Срібною медаллю за хоробрість.

В кінці 1918 року поручик Франко був призначений головою щойно створеного авіаційного підрозділу Української Галицької армії. На його рахунку — понад 50 бойових вильотів за лінію фронту, саме завдяки Петру Івановичу під Львовом була побудована перша авіабаза. Створений Франко авіаполк збив 16 польських літаків, за заслуги в організації авіації Симон Петлюра надав офіцерові звання полковника.

4 січня 1919 року під час повітряної розвідки на північ від Львова, літак Петра Франка був збитий ворожим літаком. Він і другий пілот потрапили в полон до поляків, були інтерновані в табір під Краковом. За золотий перстень Франко виміняв у вартового польську військову форму і втік з табору.

На початку 1920-х Петро прибуває до Відня, де деякий час займається видавничою діяльністю. У 1923-му він з відзнакою закінчує навчання на факультеті хімії Львівської політехніки і починає викладати в українській гімназії в Коломиї, а паралельно — в Українському таємному університеті у Львові.

У 1931 році за порадою професора Мосціцького Франко їде до Харкова, де працює старшим науковим співробітником в НДІ прикладної хімії. Всього за кілька років він стає автором 36 зареєстрованих винаходів, а також підручника з неорганічної хімії та енциклопедичного словника з хімічної термінології.

У 1936-му вчений повертається на Західну Україну, працює вчителем в гімназіях Львова і Яворова. Після введення радянських військ в 1939-му Петра Франка обирають депутатом Народних Зборів Західної України. Саме він 13 листопада 1939 року оголосив заяву НЗЗУ на сесії Верховної Ради УРСР, де було прийнято рішення про «возз'єднання».

У 1939 — 1941 роках колишній офіцер УГА працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові, в 1940-му обирається депутатом Верховної Ради УРСР.

З нападом Німеччини на СРСР в червні 1941 року Петро Франко був евакуйований зі Львова і незабаром загинув при дивних обставинах. За однією версією він був застрелений конвоїром НКВД при спробі до втечі під Тернополем 28 червня 1941 року. За іншою — спалений НКВД живцем в сараї разом з іншими діячами культури 18 жовтня в селі Старий Салтів під Харковом за два дні до прибуття туди німців. За даними шифротелеграми НКВД від 6 липня 1941 року, Петро Франко разом з Кирилом Студинським і Михайлом Донцем був заарештований в Києві співробітниками НКВС за вказівкою Микити Хрущова. Згідно з цим документом, Хрущов запропонував розстріляти заарештованих у зв'язку з тим, що їх складно евакуювати. 

Так чи інакше, місце поховання сина великого письменника досі невідомо.

У 1990 році на фасаді головного корпусу Львівського торгово-економічного інституту було встановлено меморіальну дошку Петру Франко. У 2005-му указом президента України Ющенка, 7-я бомбардувальна бригада ВПС України отримала ім'я одного з перших українських авіаторів.

Разом з тим перший пам'ятник Петру Івановичу було відкрито лише 14 жовтня цього року — з нагоди 130-річчя від дня народження та до Дня захисника України. У церемонії взяли участь представники обласної адміністрації та Львівської обласної ради, мери Дрогобича та Трускавця, внуки і сім'я Петра Франка.

На ілюстрації: на церемонії відкриття пам'ятника Петру Франко. Фото: lviv.depo.ua