Досьє Претендент

Мороз Олександр Олександрович

10:16 08 лют.  915 Читайте на: УКР РУС

Політик, екс-спікер Верховної Ради. 23 січня 2019 року подав документи в ЦВК як кандидат на пост Президента України, висунутий від «Соціалістичної партії Олександра Мороза».

Народився 29 лютого 1944 року в селі Буда Таращанського району на Київщині. 

Освіта 

Після навчання в середній школі в 1965 році закінчив Українську сільськогосподарську академію (спеціальність інженера-механіка сільського господарства). У 1983-му закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ. 

Сім'я 

Одружений, виховав двох дочок, старша – викладач музики, молодша займається бізнесом. 

Кар'єра

Пропрацював інженером і викладачем у Житомирській і Київській областях 12 років. Після служби в армії в 1966–1974 був викладачем і заввідділу механізації сільського господарства Таращанського технікуму механізації. У 1974 став старшим інженером-технологом Таращанського районного об'єднання «Сільгосптехніка», у 1975 – старшим інженером Київського обласного об'єднання «Сільгосптехніка».

Політика

У 1972 році вступив у КПРС, де пройшов шлях від рядового члена до секретаря обласної ради профспілок (у 1983–1989), завідувача аграрним відділом Київського обкому Компартії України (з 1989) і першого секретаря партійного комітету обласних організацій та установ. Став народним депутатом у 1990 році, очолював «групу 239» – ліву антипрезидентську більшість. Став депутатом і в другому скликанні, у травні 1994, був обраний головою українського парламенту. 

26 жовтня 1991 року скликав Установчий з'їзд Соціалістичної партії України й очолив її. 

З 1990 року аж до 2007 обирався депутатом українського парламенту. 

З 1994–1998 роки – спікер Верховної Ради. 

З 1994 по 1996 рік – співголова Конституційної Комісії, відіграв серйозну роль в підготовці й ухваленні Конституції України. 

У 1998–2000 роках – голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, наступні два роки – член цього ж комітету. У парламенті IV скликання (2002–2006 рр.) Мороз працював у комітеті з питань правової політики. 

У 1994, 1999 і 2004 роках балотувався на пост Президента України, але жодного разу не вийшов у другий тур. Був одним з ініціаторів політреформи, схваленої Верховною Радою в грудні 2004 року, що розширює повноваження парламенту й уряду з паралельним обмеженням влади Президента. 

У липні 2006 року вдруге обраний спікером Верховної Ради. Це сталося внаслідок створення парламентської більшості в складі Соцпартії, Партії регіонів і Компартії України. Тоді соціалісти на чолі з Олександром Морозом, раніше підтримали Віктора Ющенка, несподівано для політичних союзників і «помаранчевих» виборців відмовилися блокуватися з «Нашою Україною» і Блоком Юлії Тимошенко. Це призвело до влади Віктора Януковича. 

На виборах до Верховної Ради в 2006 році СПУ посіла 4-е місце, набравши 5,69% (1 444 224) голосів, і отримала 33 з 450 місць у парламенті. 

На парламентських виборах 2012 року Мороз балотувався по мажоритарному округу в Миронівському районі Київської області, але програв «регіоналу» Олександру Онищенку.

Скандали

У 1999 році Олександр Мороз брав участь у створенні «Канівської четвірки» – передвиборного об'єднання чотирьох опозиційних до Леоніда Кучми політиків. До складу четвірки, крім Мороза, увійшли Євген Марчук, Олександр Ткаченко та Володимир Олійник. Через відмову Мороза зняти свою кандидатуру на користь єдиного кандидата – Євгена Марчука, четвірка розпалася за кілька днів до виборів президента. 

У скандал, пов'язаний з арештом в США Павла Лазаренка, зачепив і Мороза. В українських ЗМІ активно почала розкручуватися тема зв'язків Мороза з лідером «Громади» та можливістю фінансування останнім президентської передвиборної кампанії Мороза в 1999 році. Він спростував ці звинувачення. 

У кінці 2000 року Олександр Мороз оприлюднив на засіданні Верховної Ради так звані «плівки Мельниченка», що стало початком «Касетного скандалу». Записи розмов Президента Леоніда Кучми, голови його адміністрації Володимира Литвина й міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, зроблені майором служби охорони Мельниченком, доводили зв'язок між ними й убивством незалежного журналіста Георгія Гонгадзе. Ця подія дала старт руху «Україна без Кучми» і створення опозиційного Форуму національного порятунку, що призвело до «Помаранчевої революції». 

У 2003 році нардеп Олег Тягнибок оприлюднив записку голови ДПА у Львівській області на адресу тодішнього голови ДПАУ Юрія Кравченка про фінансування української опозиції через АТ «Кредит Банк (Україна)». Зазначалося, що в жовтні 2002 року Олександр Мороз разом із Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко в Польщі зустрічалися з керівником уряду Лешиком Міллером і просили фінансової допомоги. Скандал обмежився рамками медіа.

Доходи

У декларації за 2017 рік Олександр Мороз указав кватиру, площею 112,6 квадратних метрів у Києві, яка є їхньою спільною власністю з дружиною Валентиною. 

За рік він отримав 185 777 гривень пенсії, а його дружина Валентина Мороз – 20 400 гривень. Також Мороз зберігає 24 тисячі доларів у банку «Правекс». 

Авто, цінні папери та інше він не декларував.

Цитати

Про Кучму й лакеїв: «Політика при Кучмі зводилася до його ж боротьби за владу... Це давало можливість наближеним до Президента або просто лакеям багатіти, прибираючи до рук те, що належало народу. Державної політики не було». 

Про Кучму й Гонгадзе: «Я ніколи не говорив, ніби Кучма особисто вбивав Гонгадзе, але впевнений у тому, що він причетний до самої справи, оскільки віддавав накази стежити за журналістом і контролював хід виконання своїх доручень». 

Про Ющенка й Тимошенко: «Ющенко і Юля терпіти один одного не могли. Суть взаємної неприязні зовсім не в вишиванках і глечиках, а в газі, точніше, у тому, хто буде контролювати трубу: «РосУкрЕнерго», у якій в Ющенка був інтерес, чи «ІТЕРА», яку лобіювала Юля». 

Про Порошенко й Донбас: «Аналізуючи заяви Президента, наприклад, про завершення АТО, коли всі подумали, що настане мир, оскільки він обіцяв перед виборами, але, очевидно, що це не так. Тому другий термін Президентства Порошенка пов'язаний зі зміною статусу самої операції, що може призвести до оголошення надзвичайного стану, зокрема й по всій країні. Отже, припиниться політична діяльність будь-яких політичних сил і розмови про вибори... Другий термін на посту Президента для нього важливіший, ніж ситуація на Донбасі й доля мільйонів людей, які живуть на окупованих територіях».

Новини

Найпопулярніше