Мільярди в асфальт і «плюшки» мажоритарникам: як нардепи поділили бюджетні надлишки

Поки президент Зеленський, перебуваючи в США на Генасамблеї ОНН, закликав колег з усього світу, які з'їхалися в «місто яблука» звернути свій геополітичний погляд на Україну - не тільки з її проблемами, а й можливостями, нардепи працювали в сесійній залі, що називається, в поті особи. На минулому пленарному тижні представники провладної «Слуги народу» вперше за довгий час наочно продемонстрували фактичну наявність в Раді монобільшості в особі СН. Зокрема, з 279 голосів за підтримку скандального проекту про олігархів авторства глави держави, «слуги» дали 229. Тобто, цього разу ресурсу «зелених» без залучення сторонньої допомоги цілком вистачило для видачі путівки в життя однієї з головних на даний момент законодавчих «хотелок» господаря Банкової.

Щоправда, одну представницю СН, Людмилу Буймистер, близьку до відомого «інвестора» Ріната Ахметова, а також Сергія Тарути, колишнього співвласника найбільшої ФПГ, голосувала проти вже хочуть піддати остракізму. Але вирішувати її долю будуть через тиждень на черговому парткорпоративі в Трускавці, де під керівництвом Зе буде проводитись чергова спроба тімбілдінга...

Читайте також: Олігархів - в реєстр: що насправді домагається Зеленський

Інша справа, що депутати «накосячили», голосуючи за поправки в антиолігархічний закон, і тепер його доведеться переголосовувати - в тілі закону спливли взаємовиключні моменти. Наприклад, в одному місці ініціатором розслідувань по олігархам є РНБО. В іншому - НАБУ. Втім, переголосування навряд чи стане великою проблемою, хоч і демонструє абсолютний бардак, що панує в партії влади.

Злі язики кажуть, що небувалу монолітність монобільшості під час вчорашнього голосування забезпечили аж ніяк не грізні месиджі, що періодично лунають з Банкової в контексті «великої деолігархізації», а цілком конкретні фінансові стимули, зокрема - додаткові і досить-таки немаленькі гроші на округи мажоритарників які представляють не тільки СН, але і різні депутатські групи, а також позафракційний парламентський «фронт».

Якщо судити по попередньо затвердженим вчора цифрам, то в обмін на лояльність при голосуванні за так званий антиолігархізаційний проект закону, а також низкуінших важливих для Офісу президента рішень (ймовірна відставка Разумкова, підвищення податків тощо) в ОП пообіцяли нардепам «пакет стимулювання» в розмірі 4 мільярдів бюджетних гривень на округи.

Якраз після результативного голосування по олігархам, нардепи 293 голосами, правда, поки що лише в першому читанні, підтримали законопроект, що передбачає розподіл 39,4 млрд грн, які отримані в результаті перевиконання бюджету за доходами. При цьому, ділити бюджетний пиріг пропонували аж шість законодавців, які запропонували свої проекти зі схемою «дерибану».

Законопроект від СН презентував глава парламентського комітету з питань бюджету Юрій Аристов. За його словами, з урахуванням поточного перевиконання дохідної частини бюджету на 27 млрд 700 млн грн автори очікують перевиконання на 40 млрд за підсумками року. І, відповідно, пропонують збільшити дохідну частину на 39,41 млрд грн. «Мова йде про субсидії, виплати заборгованості по зарплатах, підтримку медицини та виконання обіцянок, які влада дала громадянам», - заявив пан Арістов.

Математика і пріоритети «слуг» (читай - Офісу президента) наступні. Якщо документ приймуть в цілому, а це, як заявляють в «Слугу народу», має відбутися до сьомого жовтня включно, то «зайві» кошти підуть:

- 15 млрд грн: Укравтодору на розвиток інфраструктури, ще 1,5 млрд грн - на Велике будівництво;

- 12 млрд грн: на субсидії на оплату за послуги житлово-комунального господарства;

- 282 млн грн: на виплату компенсацій за житло внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України;

- 3,8 млрд грн: покриття дефіциту в коштах на зарплати військовослужбовцям;

- 2 млрд грн: НЗСУ на оплату пакета послуг стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19;

- 4 млрд грн: «депутатський фонд» або офіційно кажучи - субвенція на соціально-економічний розвиток місцевим бюджетам;

- 1 млрд грн: на покриття боргів по заробітній платі перед шахтарями;

- 4,09 млрд грн: на Збройні сили України;

- 556 млн грн: на поповнення статутного капіталу аеропорту «Бориспіль», «Укрсервіс Мінтранс» і державного авіаційного підприємства «Україна».

Крім того, 10 мільйонів гривень передбачено на Центр протидії дезінформації при РНБО, який з моменту створення взагалі не показав будь-яких ознак життя. Втім, хто знає, може це й на краще, що не показав...

Два з п'яти альтернативних владному законопроекту подали нардепи від «Голосу». В одному пропонувалося замість та званого депутатського фонду, «Укравтодору», а також МОЗ, Міненерго, Мінінфри і РНБО збільшити витрати МОН на субвенцію місцевим бюджетам в боротьбі з COVID-19 в навчальних закладах, а МОЗ - на централізовані закупівлі кисневих станцій.

Другим законопроектом пропонувалося виділити кошти на Фонд розвитку підприємництва. Обидва документи, заявили в профільному бюджетному комітеті ВР, які не узгоджувалися з лінії доходи-видатки і в разі прийняття могли б привести до дисбалансу фінансового кошторису-2022. Всі інші законопроекти, що передбачають збільшення витрат на програму Медгарант, компенсації на підвищення тарифу на електроенергію і збільшення виплат по субсидіях вчасно не надійшли для розгляду комітету, тому апріорі «пролетіли».

Ольга Стефанишина, що представляє в розколотому де-факто «Голосі» внутрішнє об'єднання «Справедливість», з парламентської трибуни запропонувала перекинути «дорожні» мільярди на держгарантії медичного обслуговування населення, збільшивши їх розмір до 5,4 млрд грн. «Нічого, що сьогодні Україна посідає перше місце за кількістю людей у лікарнях серед європейських країн. Зараз розгортається величезна хвиля COVID-19, і в цей час монобільшість планує будувати дороги. Які дороги ви збираєтеся будувати взимку, питається?! », - бідкалася пані Стефанишина.

Ще одна представниця найменш численною фракції ВР Інна Совсун обурилася з іншого приводу: «Ось, виділяють 4 млрд грн субвенцій в округи, щоб мажоритарники ввічливо голосували, як скаже Банкова. А ось питання, як знизити людям платіжки, в законопроекті влади не йдеться».

Навколобюджетні законопроект «слуг» розкритикувала і Юлія Тимошенко: «Документ ділить 39 млрд грн, які ще не все зароблені. В цьому законі безліч «хотелок» і дерибан високого рівня на «Великому будівництві». Оскаржує багаторічна очільниця «Батьківщини» і те, що на субсидії до кінця року вистачить 12 млрд грн, тоді як згідно з її підрахунками, необхідно 29,4 мільярда.

Не позицію, а, швидше за позу, зайняли представники ОПЗЖ. Зокрема, соратники путінського кума Медведчука, які «принципово» не беруть участі в прийнятті рішень Ради, що стосуються засудження дій РФ та інших принципових питань державного значення, висувають віз і маленький візок своїх побажань до держбюджету. Не пропонуючи конкретних покрокових рецептів, члени ОПЗЖ вимагають ліквідації дефіциту ПФУ - 22,8 млрд грн, субвенції місцевим бюджетам на закупівлю шкільних автобусів в розмірі 500 мільйонів, оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я та екстреної медичної допомоги (86,9 млн грн) тощо...

Хоча під час вчорашнього голосування коригований бюджет-2022 законопроект був прийнятий майже конституційною більшістю, наявність безлічі побажань і зауважень до документа, що надійшли не тільки від опозиції, але і від представників «Слуги народу» означає, що до наступного читання триватимуть кулуарні торги.

Якщо узагальнити різнофракційні «хотілки», то можна припустити, що списи найбільше будуть ламати навколо покриття тарифних розривів за рахунок субвенцій місцевим бюджетам. Сумарно, як ми вже зазначили, «слуги» пропонують 4 млрд грн, але критики діючої влади, та й багато нардепів всередині СН наполягають, що цю статтю слід розширити за рахунок «урізання» витрат на дороги.

Але як би там не було, ключова інтрига полягає в тому, чи надійдуть в бюджетну копилку додаткові доходи в обсязі, прогнозованому Мінфіном. Адже наразі сума реальних надлишкових коштів становить 27,7 мільярдів гривень.

Після вчорашнього голосування парламент разом з урядом повинні негайно внести в проект держбюджету ще і доходи від деолігархізації, - переконаний донедавна член Зе-команди Олександр Данилюк.

«Якщо антиолігархізаційний закон для людей, він повинен повернути в економіку олігархічні і корупційні гроші. Держсекретар США Блінкен оцінює втрати від корупції в $ 40 млрд. Щорічно! Тому бюджет-2022 має істотно наповнитися від прийнятого закону. Кабмін і депутати повинні оголосити, скільки країна і громадяни отримають додатково від деолігархізації в перший і в другий роки. 40 млрд, 30, 20? Назвіть, а президент повинен підписатися під цією цифрою. А якщо ви цього не зробите, значить, ця деолігархізація - не для людей, а для збагачення самої влади», - підкреслює екс-секретар РНБО.

Зрозуміло, що пан Данилюк займається банальним троллінгом, оскільки навіть якщо врахувати, що правляча владна команда не миттям, так катанням проштовхувала «олігархічний» проект закону не з метою загравання з електоратом, то в силу він вступить тільки через півроку. Отже, про ймовірні «врожаї» сьогодні говорити гранично рано. А ось про що архітекторам фінансового кошторису-2022 не варто забувати вже сьогодні, так це про витрати в наступному році на обслуговування держборгу. Всього на виплату зовнішніх державних позик з урахуванням погашення тіла кредитів в бюджеті-2022 закладено 574 млрд грн. Однак «фішка» в тому, що погашення основної суми заборгованості буде забезпечено за допомогою залучення нових кредитів, а не доходів бюджету. Тобто в реальності у нас бюджетний профіцит, коли частина доходів буде спрямована на обслуговування боргу, а не на розвиток країни.

«Якщо від видаткової частини відняти вартість обслуговування боргів (181 млрд грн), яка до того ж буде напевно за фактом більше, то ми отримаємо майже бездефіцитний бюджет (дефіцит дорівнює 188 млрд грн і напевно за фактом буде менше). Але хіба це комусь потрібно? На відміну від інших країн наш бюджет насичений колосальним лобізмом фінансових спекулянтів і непрозорими вузькими програмами освоєння грошей. І в ньому немає масштабних соціальних програм зі створення «нових грошей» в економіці, спрямованих як в сторону населення, так і малого та середнього бізнесу. Зате значна частина ресурсної бази підв`язана під ще не отримані кредити міжнародних фінансових організацій і додаткові надходження від ще неприйнятого законопроекту №5600 (документ стосується сфери оподаткування - ред)», - обурюється економічний експерт Олексій Кущ.

В умовах, коли обслуговування держборгу становить третину бюджету, на думку профільних фахівців, чинній владі треба робити все для того, щоб скоротити захмарні відсоткові ставки, максимально продовжувати терміни виплати погашень, а також не роздувати все нові і нові витратні статті на «Велике будівництво» та інші подібні проекти, які лише багаторазово збільшують дефіцит держбюджету. Втім, у нас як бачимо, все робиться з точністю до навпаки...

Читайте також: Верховна Рада заснувала нову державну премію