Політика Влада

Коломойський зриває маску: на що пішов скандальний олігарх заради «Привату»

13:12 07 кві.  746 Читайте на: УКР РУС

Звірячі апетити Ігоря Валерійовича призвели до того, що Банкова виявилася на розтяжці: з одного боку, повертати «ПриватБанк» Коломойському - не вихід, з іншого - без «відступних» олігарха вкрай складно буде змусити зупинитися. Водночас, якщо влада покаже свою силу, поставивши Коломойського на місце, це стане сигналом для інших шантажистів.

У 2014 році експерти в унісон говорили про те, що на той момент глава Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський не дав промисловому і багато в чому проросійськи налаштованому регіону перетворитися в ще одну самопроголошену «народну республіку» з усіма наслідками, що випливають. ЗМІ тоді рясніли заголовками: мовляв, епатажний олігарх чітко вибудував політику у ввіреній йому області так, що не залишив жодних шансів як для внутрішнього сепаратизму, так і для вторгнення окупаційного закамуфльованого «десанту» ззовні. З тих пір минуло шість років і сьогодні вже сам Коломойський виглядає окупантом, в заручниках якого опинилася вся Україна...

Під час позачергового засідання Ради минулого тижня - та й то, після особистого втручання президента Зеленського - парламент з великими потугами ухвалив в першому читанні законопроект, який робить, крім іншого, неможливим повернення націоналізованих банків колишнім власникам, в тому числі «Приватбанку». Саме тому законопроект називають «антиколомойським» за прізвищем екс-власника Ігоря Коломойського, яка оспорює націоналізацію через суд. Введення заборони на денаціоналізацію фінустанов - одна з ключових умов укладення нової угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ). За прийняття «антиколомойского» закону МВФ пропонує трирічну програму розширеного фінансування (EFF), обсяг якої збільшений з $ 5,5 млрд до $ 8 млрд. Істотним бонусом йдуть гарантії, що перший транш, а це $ 1,75-2 млрд буде спрямований максимально швидко, вже в квітні, і, що важливо, не в «законсервовані» золотовалютні резерви Нацбанку (НБУ), а безпосередньо до держбюджету. Це, на думку експертів, дасть змогу серйозно пом'якшити кризові удари по економіці, викликані, серед іншого, карантинними заходами через пандемію коронавірусу.

Другий транш розміром $ 2 млрд в МВФ обіцяють видати до кінця поточного року. Крім цього, співпраця з Фондом дасть змогу Україні отримати ще $ 2 млрд від Світового банку (СБ) і Європейського банку реконструкції та розвитку. (ЄБРР). Тобто, сума в підсумку вимальовується більш ніж пристойна - близько 170 млрд грн під мінімально можливий відсоток.

Утім, повертати Коломойському банк, який в 2016 році довелося рятувати за рахунок держбюджету, не має логіки в принципі - навіть без урахування позиції МВФ. Проте, на даний момент в українських судах розглядають справу про визнання націоналізації «Приватбанку» незаконною. Якщо Феміда стане на бік Коломойського, банк необхідно буде повернути власнику, а потім знову націоналізувати, адже після повернення уряд забере з фінустанови вкладені в його капітал близько 155 млрд грн і «Приват» фактично стане банкрутом. Правда, є підозра, що Коломойський зробить все, щоб гроші залишилися в банку.

Прийнятий в першому читанні «антиколомойський» законопроект унеможливлює і повернення банку, і спроби оскаржити визнання його неплатоспроможності. Разом з тим, колишні власники можуть через суд домагатися отримання компенсації. Відповідно до законопроекту, розмір збитків визначається на підставі капіталу банку з урахуванням якості його активів і обсягів погашення банком зобов'язань перед кредиторами. Визначає нанесені збитки міжнародний аудитор. Навіть якщо він визнає, що вимога компенсації обґрунтована, це все одно не може бути приводом для скасування та оскарження вже прийнятого рішення НБУ.

Дуже важливо, що механізми визначення компенсації чітко виписані, і довести, що після виведення з банку 155 млрд грн тобі ще належить виплата компенсації, буде вкрай складно. Але ключовий момент полягає в тому, що узвалення цього закону виб'є всі підстави для нинішнього позову Коломойського про неправомірність націоналізації за умови, якщо «антиколомойський» закон ухвалять до оголошення рішення суду.

Саме тому опальний олігарх за допомогою «ручних» нардепів намагається всіляко заблокувати твердження «антиколомойського» закону в цілому. Розгляд цього документа було заплановано на четвер-п'ятницю, коли парламентарії зберуться в сесійній залі на чергове позачергове засідання, однак до проекту вже подано рекордну кількість пропозицій і поправок - понад 16 тисяч (!). Нагадаємо, що до відомого земельному законопроекту було внесено 4018 поправок, на розгляд яких пішло більше двох місяців. До 23 квітня - попереднього закінчення карантинного режиму в країні, ВР не повернеться до повноцінної пленарної роботи, а пройтися до цього по всіх запропонованих кореляція і відкрити тим самим шлях до траншу МВФ - нереально в принципі. Крім багатотисячних поправок депутати з орбіти Коломойського подали чотири альтернативні законопроекти, попутно вказуючи, що раптове прийняття «антикомойського» законопроекту, який був прийнятий в першому читанні - це порушення регламенту і профільний комітет зобов'язаний розглянути всі альтернативні проекти, отримати висновки експертного управління, і лише потім давати рекомендації депутатському корпусу, який з них є більш достойним. Тобто, парламентські «агенти» Коломойського, використовуючи всі можливі і неможливі механізми, намагаються максимально затягнути час.

Опинившись фактично заручником «хотелок» Коломойського, Банкова, як кажуть в кулуарах, намагається домовитися з опальним олігархом і нібито умовою угоди є призначення першим віце-прем'єром і міністром енергетики близького до олігарха екс-глави НАК «Нафтогаз» Олега Дубини. Тобто, на кону стоїть обмін інтересів окремо взятого олігарха на вагому і таку необхідну фінансову підтримку для всієї країни. І в цьому сенсі цинізм Ігоря Коломойського просто зашкалює. Олігарх сам, і за допомогою «своїх» нардепів, невпинно твердить: мовляв, ніякої МВФ з його «зовнішнім управлінням» країні не потрібен. Але єдина людина, якій програми Фонду дійсно не потрібні - сам Коломойський. Тому що саме західні партнери наполегливо намагаються залучити олігарха, який втратив берега, до відповідальності за виведення з «Приватбанку» 155 млрд грн, а сам Коломойський, оскаржуючи націоналізацію фінустанови, прагне зняти всі позови проти себе з міжнародних судів. Поки що, і багато в чому, до речі, завдяки вимогам МВФ - безуспішно.

Сьогодні влада, бажаючи уникнути дефолту і всіляко прагне укласти контракт з МВФ, виявилася загнаною в кут. Якщо президентського Офісу не вдасться домовитися з Коломойським, запропонувавши йому щось, за що підконтрольні йому депутати відкличуть свої штучні поправки, сценарій виходу залишається один: ще на стадії розгляду «антиколомойського» законопроекту в профільному комітеті максимально ущільнити всі правки, згрупувавши їх за категоріями і відхилити більшу частину з них в досить оперативному режимі «ad hoс». З точки зору дотримання регламентної чистоти - це досить слизький крок (і Коломойський, можна не сумніватися, відразу ж відправиться до Конституційного суду), однак ще більші ризики несе в собі кулуарний торг з олігархом, апетити якого щодня ростуть як на дріжджах.

Наталія Ромашова

Найпопулярніше