Чому в Україні так і не запрацювало електронне правосуддя, на яке вже витратили 103 млн гривень

В Україні до сих пір так і не вдалося впровадити електронне правосуддя. Що ж  стало на перешкоді? Рахункова палата України оприлюднила звіт, з якого стає зрозуміло, чому так сталося. Про це пише SUD.ua.

Зокрема, з'ясувалося, що при створенні Єдиної судовоїблизько  103 млн грн були витрачені неефективно. А модуль автоматизованого розподілу судових справ, який розроблявся в рамках ЕСІТС, просто... загубили.

«Здійснення витрат на оплату праці за відсутності розробленого програмного продукту має ознаки кримінального злочину», - йдеться в звіті Рахункової палати.

Куди подівся модуль розподілу справ

Йдеться про модуль, який мали намір впровадити в 2019 році в межах «хмарної» концепції ЕСІТС - замислювалося, що всі процеси здійснювалися б не на місцях, тобто в судах, а в єдиному центрі. Це б заощадило людські та фінансові ресурси, а також дозволило б запобігти спробам яких би то ні було втручань у розподіл справ. Модуль розробляли, тестували в судах, але до його впровадження справа так і не дійшла, оскільки Вища рада правосуддя в останній момент попросила ДСА відкликати запуск ЕСІТС.

«Автоматизований розподіл справ у всіх судах зараз здійснюється локально, на локальних базах даних, що в багатьох випадках викликало нарікання на втручання в цю систему. Логіка централізованого автоматизованого розподілу в тому, що програмне забезпечення буде знаходитися в дата-центрі, суди будуть по каналах зв'язку з'єднуватися з відповідним централізованим модулем, де і здійснюватиметься авторозподіл справ.

У старій версії авторозподілу передбачалося окреме внесення даних за табелями обліку робочого часу в суді. Зараз передбачається, що ці дані додатково вносити не потрібно - вони будуть автоматично використовуватися з підсистеми бухгалтерського обліку та кадрів. Тобто в одному місці будуть заповнюватися один раз всі дані», - так характеризував хмарну концепцію впровадження в судах ЕСІТС заступник керівника Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький в липні 2018 року.

Був складений графік підключення судів до цього модулю, в кінці 2018-2019 років процес мав бути завершений, однак цього не сталося. А 7 листопада 2019 року ДСА взагалі скасувала свій наказ від 2 березня 2018 року «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» і затвердила нову «змішану» концепцію.

У нинішньому звіті Рахункової палати йдеться: «Протягом 2018-2019 років для розробки модуля «Автоматизований розподіл» на оплату праці власних працівників ДП «Інформаційні судові системи» використовували 873 тис. гривень.

Створене програмне забезпечення під час аудиту не продемонстровано через його фактичну відсутність.

Здійснення витрат на оплату праці за відсутності розробленого програмного продукту має ознаки кримінального злочину щодо привласнення, розтрати майна (коштів) або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Під час засідання 21 липня робочої групи з цифровізації правосуддя при парламентському комітеті з питань правової політики відповідальний за напрям цифровізації заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький висловив надію, що «є надія, що модуль знайдеться».

«Рахункова палата не змогла знайти це програмне забезпечення. Вірніше, працівники підприємства не змогли продемонструвати цей модуль. На нього було витрачено 800 тисяч грн. Зараз підприємство проводить службове розслідування. Станом на сьогодні їм вдалося з'ясувати, де воно стояло. Вони його зараз «піднімають». Але це ще не точно. Попередньо сказали, що начебто є вихідні коди і те програмне забезпечення, яке пройшло перевірку в судах у 2019 році. Програміст сказав, що сподівається, що йому тижня буде достатньо, щоб його «підняти».

Якщо його не знайдуть, особи, які розробляли цей продукт, або відповідальні за контроль за ними повинні будуть понести відповідальність», - сказав Чорнуцький.

Куди поділися гроші

«Протягом 2018-2020 років на побудову і створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЕСІТС) Державна судова адміністрація України (ДСА) не результативно використала майже 103 млн гривень. В результаті система досі не функціонує, незважаючи на проведення ряду організаційних заходів. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету Державною судовою адміністрацією на забезпечення заходів з інформатизації», - йдеться у звіті Рахункової палати.

«Відсутність належного контролю з боку ДСА як головного розпорядника коштів і державного замовника проектів інформатизації, а також неналежне планування та використання бюджетних коштів не сприяли створенню системи.

Фактично кошти, виділені на створення, впровадження та адміністрування ЕСІТС, використані:

- на зарплату працівників підконтрольного ДСА держпідприємства «Інформаційні судові системи» (64,3 млн грн);

(При цьому, відзначає Рахункова палата, аудит встановив, що ДП «Інформаційні судові системи» залучало до розробки ЕСІТС працівників підприємства без відповідної освіти і кваліфікації в сфері інформаційних технологій: «Фактично до побудови ЕСІТС залучали психолога, юриста, економіста, вчителя, еколога, металурга, будівельника, водія».)

- послуги з впровадження, супроводу і адміністрування підсистем (модулів) ЕСІТС (21,1 млн грн);

- проведення двох аудитів (8,1 млн грн);

- розробку заходів щодо забезпечення створення та функціонування ЕСІТС (5,1 млн грн);

- придбання комп'ютерного обладнання та серверів для розробки і тестування програмного забезпечення. Загалом  аудитори акцентували увагу на цілому ряді системних непослідовних рішень при створенні ЕСІТС. Це і необ'єктивне визначення термінів її запуску без урахування складності створення такої системи, і об'єднання функцій розробників і адміністраторів, і кваліфікація кадрів. Однією з причин такого становища є відсутність у структурі ДСА України підрозділу, відповідального за впровадження ЕСІТС», - зазначає Рахункова палата.

«Належного контролю з боку ДСА за виконанням всіх вимог до підсистем (модулів) відповідно до затвердженої Концепції з побудови Системи не забезпечено. ДП «Інформаційні судові системи» фактично самостійно формувало концепцію побудови системи, технічне завдання і техніко-економічне обгрунтування.

З 19 підсистем (модулів), передбачених Концепцією, до першого півріччя 2021 року введено в дослідну експлуатацію - 3 і в промислову експлуатацію - 1.

В промислову експлуатацію з 1 листопада 2020 року введена в дію тільки одна підсистема - «Єдиний контакт-центр судової влади України», - відзначають аудитори.

Також встановлено, що ДП «Інформаційні судові системи» придбало за власні кошти (92,1 тис. грн) підсистему «Єдиний контакт-центр судової влади України».

До цього часу підприємство розробило аналогічний власний програмний продукт, проте тестування показало, що воно не годиться для використання. Тим часом витрати на оплату праці працівникам, які брали участь в розробці, тільки в 2019 році становили понад 3 млн грн, а загальні - майже втричі більше.

Таким чином, вартість придбання ДП «Інформаційні судові системи» за власні кошти програмного забезпечення, яке введено в промислову експлуатацію, майже в сотню разів нижче, ніж обсяг витрат підприємства на створення аналогічного непрацездатного власного програмного продукту», - зазначає Рахункова палата.

На даний момент очікується також звіт аудиторської служби.

Фото: Цензор.НЕТ