У США помер легендарний джазовий саксофоніст, володар 11 премій Grammy Уейн Шортер

Для того, щоб пояснити значення Уейна Шортера в історії джазу, достатньо сказати, скільки премій Grammy у нього було – 11. Проте для шанувальників джазу. можливо, більше скажуть імена тих великих музикантів, з якими він грав, причому грав на рівних.

Як пише The Guardian, Шортер був центральною фігурою у трьох виданих джазових групах 20-го століття: Jazz Messengers на чолі з барабанщиком Артом Блейкі, який заснував стиль «хард-боп»; другої версії квінтету Майлза Девіса, яка привела Девіса до його електричного періоду; та створеної у 1970-му році Weather Report. Він також довго і плідно співпрацював з Джоні Мітчелл (взяв участь у записі 10 її альбомів) та такими рок-музикантами як Карлос Сантана.

Шортер народився в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, в 1933 році і в 15 років почав грати на кларнеті, щоб потім перейти до саксофону. Він та його брат Алан, який став джазовим трубачом, були зачаровані бібопом, який чули по радіо. Як він пізніше розповів, Чарлі Паркер, Діззі Гіллеспі та Телоніус Монк зайняли в їхній свідомості те місце, яке в інших підлітків посідав Капітан Марвел.

У 1964 році його запросив до своєї групи Майлз Девіс. Перший видатний квінтет Девіса, в якому брали участь Джон Колтрейн, Білл Еванс та інші, записав класику, включаючи Kind of Blue. Шортер був учасником вже другого квінтету з Хербі Хенкоком на фортепіано, Роном Картером на басу та Тоні Вільямсом на барабанах.

Починаючи з 1959 року, Шортер також випускав сольні альбоми. Як і у Девіса, його гра стала вільнішою, атональнішою і почала зливатися з роком, латиноамериканською музикою та іншими стилями. що призвело до формування наступної групи Weather Report. Спільно з клавішником Джо Завінулом та за підтримки інших музикантів, включаючи басистів Жако Пасторіуса та Мирослава Вітоуша, вони змішали джаз із фанком та грувами R&B, а Шортер повернувся до більш мелодійної гри, що принесло значний комерційний успіх.

Пристрасть Шортера до фьюжна призвела до того, що він зіграв на альбомі The Rolling Stones 1997 року Bridges to Babylon. Його співпраця з Джоні Мітчелл розпочалася з її альбому 1977 року, а в 1979 році він об'єднався з Хербі Хенкоком для натхненного Чарльзом Мінгусом альбому Мітчелла Mingus.

Шортер і Хенкок часто співпрацювали у наступні роки. Наприкінці 1970-х вони приєдналися до своїх старих товаришів учасників квінтету Девіса і записали альбом A Tribute to Miles, який отримав Grammy в 1994 році, з Уоллесом Роні, який замінив на трубі покійного Девіса. Пізніше вони виграли ще одну Grammy за трек 1997 року Aung San Suu Kyi та сформували супергрупу Mega Nova з Карлосом Сантаною.

У 2013 році Шортер був удостоєний нагороди за вислугу від Інституту джазу, розповівши аудиторії про своє бачення створення музики: "Спробуйте створювати музику такою, якою ви хочете, щоб світ став у вічності; зняти (поверхневі) верстви і назавжди стати тим, хто ми є насправді".

Фото: Pinterest