У віці 96 років помер Гаррі Белафонте – чорна ікона американських естради та кіно

Сідні Пуатьє та Гаррі Белафонте були не тільки ровесниками (обидва народилися в далекому 1927-му році з різницею буквально в місяць), але й двома темношкірими виконавцями, які зробили буквально революцію в шоу-бізнесі США. Пуатьє, який, до речі, помер зовсім недавно, у січні 2022-го року, першим з темношкірих акторів отримав "Оскара", а Белафонте був першим виконавцем (не тільки темношкірим, а й взагалі), чий диск (Calypso) був проданий у США в кількості понад мільйон копій.

Як розповідає ВВС , народився Белафонте у нью-йоркському Гарлемі. Кинувши школу, він під час Другої світової війни вступив до військово-морського флоту, працюючи навантажувачем боєприпасів на базі в Нью-Джерсі. Після війни почав здійснювати свою мрію стати актором, вивчаючи драму у знаменитій Драматичній майстерні Ервіна Піскатора разом із такими майбутніми знаменитостями як Марлон Брандо та Тоні Кертіс.

За навчання у майстерні він платив грошима, які заробляв співом у нью-йоркських клубах, де його підтримували такі знаменитості як Майлз Девіс та Чарлі Паркер. Це призвело до укладання контракту на запис, і в пошуках матеріалу Белафонте почав вивчати архіви народних пісень у Бібліотеці Конгресу США, зупинившись на музиці Calypso, на якій виросли його батьки.

Це виявилося мудрим ходом. Красива молода зірка викликала у публіки захоплення цим жанром та такими піснями як Jamaica Farewell та Day-O (пісня про карибських докерів), обидві з яких увійшли до його третього альбому Calypso. Випущений 1956 року, він очолив чарти Billboard і став першим альбомом сольного виконавця, проданим тиражем понад мільйон копій у США.

Його успіх був таким, що він став першим темношкірим виконавцем, якому дозволили виступати на багатьох престижних майданчиках США, у тому числі на тих, які тоді були заборонені для таких артистів, як Луї Армстронг і Елла Фіцджеральд.

На театральному Бродвеї Белафонте дебютував у мюзиклі "Альманах Джона Мюррея Андерсона" у 1953 році, за який отримав премію "Тоні" за роль другого плану. Згодом він знявся в кіно, зігравши свою першу головну роль у фільмі «Острів на сонці».

За свою кар'єру він записав понад 30 альбомів, включаючи спільні записи з Наною Мускурі, Оленою Хорн та Міріам Макеба. Боб Ділан уперше записав свою гру на губній гармошці в альбомі Белафонте 1962 Midnight Special.

Близький друг Мартіна Лютера Кінга, він був відомим прихильником руху за громадянські права, фінансував кілька антисегрегаційних організацій та платив застави за доктора Кінга та інших активістів, щоб вони могли вийти із в'язниці. Белафонте також виступав проти бідності, апартеїду та СНІДу в Африці; та став послом ЮНІСЕФ, дитячого фонду ООН. У 1985 році він взяв участь у створенні легендарного благодійного синглу We Are the World, музичній співпраці всіх зірок, яка зібрала гроші для допомоги голодуючим в Ефіопії.

Побачивши похмурий репортаж новин про голод, він вирішив, що американським артистам потрібно зібрати гроші так само, як це зробили Боб Гелдоф і Мідж Юр з піснею Do They Know It's Christmas? роком раніше. Пісня, написана Джексоном і Лайонелом Річі, за участю таких суперзірок, як Майкл Джексон, Стіві Вандер, Брюс Спрінгстін, Боб Ділан, Рей Чарльз та Дайана Рос, зібрала мільйони доларів.

«Багато людей каже мені: «Коли ви як артист вирішили стати активістом?», - сказав Белафонте в інтерв'ю Національному громадському радіо у 2011 році. - Я говорю їм: «Я довгий час був активістом, перш ніж став виконавцем." Навіть у свої 80 років Белафонте все ще висловлювався про расову рівність і рівність доходів і закликав президента Барака Обаму робити більше, щоб допомагати бідним.

Серед численних нагород Белафонте - нагорода Центру Кеннеді у 1989 році, Національна медаль мистецтв у 1994 році, Grammy, "Оскар" та Тоні.

Фото: Pinterest