У прокаті - фільми з українською дівчиною Бонда, симпатичним маніяком і перевернутий «Гамлет»

Зі змістовної точки зору найцікавішим фільмом цього кінотижня є, швидше за все, документальна стрічка Джастіна Пембертона «Капітал в ХХI столітті». Це, якщо так можна висловитися, вільна екранізація відомої книги французького економіста Томаса Пікетті. Основна ідея книги, сформульована мовою економістів - якщо рівень прибутковості капіталу вище, ніж рівень економічного зростання, концентрація багатства зростатиме. У перекладі з мови економічного на мову звичайну - в майбутньому багаті будуть все багатшими, а бідні все біднішими.

Книга вийшла в серпні 2013-го року року, в англійському перекладі - в квітні 2014-го, і викликала спочатку запеклі суперечки. Однак тепер з нею ніхто не сперечається, оскільки події шести останніх років довели правоту її основної тези, до чого додалося ще й поступове зникнення середнього класу. Так що настав саме час для фільму, який виклав ці ідеї в доступній формі. Тим більше, що в книзі майже 600 сторінок, а фільм йде всього сто хвилин.

До речі, попередній «Капітал», написаний ще в 19-му столітті, був екранізований, як мінімум, двічі. У формі документального фільму - німецьким кінокласиком Олександром Клюге, художнього - греко-французьким кінокласиком Коста-Гаврасом. Обидві стрічки, незважаючи на гучні імена їх творців, не здобули слави і сам факт їх існування відомий лише фахівцям. Подивимося, що вийде в цьому сенсі у Пембертона.

Викликає інтерес в змістовному плані також «Офелія» - чергова з незліченних екранізацій «Гамлета», перегляд якої може нагадати комусь гру в дитинстві з калейдоскопом. Перевернув його - і ті ж самі скельця розташувалися в абсолютно іншому візерунку. В принципі, це все той же «Гамлет», ось тільки події в ньому показані з точки зору в першу чергу Офелії.

Треба визнати, що таке прочитання має повне право на існування. Адже за часів Шекспіра, навіть якби він і хотів написати щось подібне, у нього б нічого не вийшло. Ставлення до жінок в його столітті було настільки зневажливим, що навіть в театрах (а акторство було в той час ганебною професією) жіночі ролі грали чоловіки.

Що стосується касових зборів, то за першість в них, швидше за все, будуть боротися три фільми. На користь «Шахрайок з Уолл-стріт» говорить їх жанр - це комедія про те, як стриптизерки елітного клубу для фінансистів з Уолл-стріт, які постраждали під час фінансової кризи, мстять своїм клієнтам.

За «Звабливого, поганого, злого» говорить популярність головного героя - реального Теда Банді. Один з найжорстокіших маніяків-вбивць в історії, був, як відомо, симпатичною і приємною у спілкуванні людиною, настільки привабливою, що в нього закохувались багато жінок. Фільм, до речі, вже викликав на Заході суперечки про те, чи варто було заново популяризувати гидку особу, про яку всі вже забули. Приклад вже є - «симпатичний» доктор Лектер з «Мовчання ягнят», який отримав всього в третій раз в історії кіно всі п'ять головних «Оскарів».

У «Кімнати бажань» - інша глядацька «фішка». Сюжет фільму традиційний - молода пара поселяється в «будинку з секретом» і потрапляє в низку несподіваних і страшних подій. На цей раз секрет будинку - виконання бажань. Пара спочатку жартома замовляє пляшку шампанського, потім - мільйон доларів і картину Ван Гога, і нарешті переходить до бажання головного - дитини, яку головна героїня не може народити. Але тут виявляється, що ... втім, не будемо «спойлерити». А для українського глядача найважливіше те, що головну героїню грає наша Ольга Куриленко.

Ну і, нарешті, в жанрі сімейного фільму виступає повнометражна анімація «Ману» - про стрижа, який виріс в зграї чайок, і думав, що він - чайка, до тих пір, поки не виявилося, що він - стриж. Ну а далі, хоча фільм і німецький, все йде по давно накатаній Голлівудом площині: ким би ти не був, головне - знайти себе і допомагати іншим.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заставне фото: cinergie.be