У Парижі феміністки протестують проти рішення назвати нову станцію метро ім'ям знаменитого музиканта

У дитинстві Люсьєн Гінзбург, який потім взяв собі псевдонім Серж Генсбур, був хлопчиком з інтелігентної музичної родини, який з дитинства слухав, як тато грає вдома на піаніно Баха та Вівальді. Але, подорослішавши. він зрозумів, що з його зовнішністю на роль романтичного художника (а він малював, писав вірші та музику) претендувати смішно – і вирішив стати хуліганом у мистецтві. Яким він був у житті, розповіла (природно, зі свого погляду) знаменита актриса та співачка Джейн Біркін, якій прожила з ним 12 років і розлучилася, за її словами, через його алкоголізм та жорстокість. У масовій культурі від цих 12 років залишилася насамперед знаменита та скандальна пісня Je t'aime…moi non plus. А в житті - майбутня знаменита актриса і співачка Шарлотта Генсбур, яка народилася в цьому незареєстрованому шлюбі.

Як тільки донька підросла, Генсбур зняв з нею скандальний і творчо дуже слабкий відеокліп Lemon Incest з натяком, як видно з назви, на інцест. Наразі ця пісня - на першому місці у списку, який пред'являють, як повідомляє італійська la Repubblica, феміністки, протестуючи проти того, що навесні наступного року в паризькому районі Les Lilas, згаданому Генсбуром у його пісні Le Poinçonneur des Lilas, з'явиться нова станція метро під назвою Serge Gainsbourg. Протестують, звичайно, не проти нової станції, а проти її назви.

Зазначимо, що на ту саму тему був і фільм «Шарлотта назавжди», який розповідав про вдівця, який після смерті дружини почав відчувати потяг до дочки-підлітка. Зараз Генсбур у багатьох країнах за такі кліп і фільм був би підданий як мінімум громадському остракізму, а, можливо, і потрапив би під суд. Але при житті він був у Франції легендою, якій можна було все, а після його смерті над його труною виступив президент країни Франсуа Міттеран, що сказав: «Він звів пісню в ранг мистецтва».

Як бачимо, паризька влада поки що тієї ж думки.

Фото: архітектурні пам'ятки Les Lilas Вікіпедія