У Нью-Йорку померла відома джазова співачка, яка прожила майже 90 бурхливих років

Іноді біографія діяча мистецтв цікавіша його творчості. Або, формулюючи інакше, його життя бачиться в зворотній перспективі як створення самої себе. І Енні Росс - тому приклад. Здавалося б, нічого дивного - тихо і мирно і навіть не від коронавірусу померла майже 90-річна бабуся, музичні заслуги якої в джазі (один хіт Twisted і сім альбомів у складі вокального тріо Ламберт, Хендрік і Росс) далеко в минулому.

Зате її біографія тягне на цілий роман. Росс народилася в сім'ї шотландських водевільних артистів в Лондоні. Коли їй було чотири роки, її батьки зі своїми дітьми і тіткою дівчинки вирішили спробувати щастя в Нью-Йорку - і вирушили туди на кораблі, про який вона згадувала, що їх місця за найдешевшими квитками були десь глибоко в трюмі.

І - почалося. У США раптом з'ясувалося, що Росс (тоді ще Аннабель Алан Шорт) - вундеркінд. Незабаром вона виграла конкурс на дитячому радіо, а в сім років вже співала на сцені і грала в кіно разом із зірками. При цьому вся її сім'я, так і не домігшись успіху, повернулася до Шотландії, а вона разом з тіткою, теж співачкою і актрисою, переїхала в Лос-Анджелес, в 14 років написала пісню, яку співали популярні дорослі виконавці, а в 10-му класі кинула школу, взяла псевдонім Енні Росс і повернулася в Європу робити кар'єру.

Доросла її співоча кар'єра була не такою вже тривалою, але зате в 1964-му році вона відкрила популярний нічний клуб в Лондоні і паралельно знімалася в кіно. Серед її коханців в кінці 50-х років був легендарний комік Ленні Брюс, вони разом страждали від наркотичної залежності, від якої вона вилікувалася, а він ні.

Після того, як вони розсталися (Брюс помер через кілька років наркотики), Росс в 1963-му році вийшла заміж за актора Шона Лінча, з яким розлучилася в 1975-му році. Лінч незабаром після цього загинув в автокатастрофі, а Росс заявила про своє банкрутство (вона навіть втратила свій будинок).

Її життя стало матеріалом для п'єси «Twisted: історія Енні Росс», яка була поставлена в 2006-му році в одному з лондонських театрів, а в 2012-му році на кінофестивалі в Глазго показали документальний фільм «Ніхто, крім мене», знову ж таки, про її життя. Ось така собі тиха майже 90-річна бабуся.

Фото: Rai