У німців з'явилася можливість поїсти за одним столом з Елвісом Преслі і леді Діаною

Автори цього своєрідного кулінарного гіда по епохах Моріца Рауххауса і Тобіаса Рота, про який розповідає Der Spiegel, відразу підкреслюють, що завдання їхньої книги не зводиться до кулінарії. Просто, готуючись в Берлінській державній бібліотеці до захисту дисертацій, вони натрапили там на 3 тисячі меню сніданків, обідів і вечерь в дні різних історичних подій і зрозуміли, що відкрили чарівне дзеркало. Адже саме їжа, як каже один з авторів, є тим, що пов'язує нас безпосередньо з епохою бароко або імператора Наполеона. З тих пір вони вивчили з цією ж метою фонди інших бібліотек, старі куховарські книги, газетні кореспонденції, приватні листи й щоденники. З найцікавіших знахідок і народилася в результаті книга.

Є тут і історична екзотика. Наприклад, для бенкету одного з ассирійських царів в IX столітті до н.е. були вбиті 14000 овець, 500 газелей і ... 10000 тушканчиків. А для вечері на святкуванні Різдва 1870-го року в оточеному ворогом Парижі в Café Vuisin були приготовлені страви з ... ні, список цей викликає, з одного боку, огиду, а, з іншого жалість, так що цитувати його не будемо. Скажемо тільки, що на м'ясо пішло все, що тільки в той час в Парижі ворушилося і рухалося, окрім, звичайно, самих парижан. 

Інколи ці меню, коли ми вже знаємо їх історичний контекст, читаються як драма або навіть трагедія. На своїй останній у житті вечері багаті пасажири «Титаніка» насолоджувалися за кілька годин перед катастрофою устрицями, смаженою куркою з крес-салатом, пирогами з фуа-гра й еклерами. З іншого боку, принцеса Діана і її коханий Доді аль-Фаєд перед тим, як загинути в автомобільній катастрофі, трапезували дуже скромно - на столі стояли лише овочева темпура і омлет з грибами і спаржею. Але ця скромність, що так відрізняється від вечері нуворишів з «Титаніка», їх не врятувала - вже через дві години трупи принцеси і мільярдера стали здобиччю для папараці.

Авторам треба віддати належне - вони досліджували справжню історичну лакуну. Адже про те, що якийсь король помер від того, що за вечерею подавився курячою кісточкою, напишуть всі підручники історії. А якби цей король навпаки виграв історичну битву через кілька годин після сніданку, ніхто б навіть і не подумав згадати, які страви стояли вранці на королівському столі. Хоча, може саме правильна їжа налаштувала переможця вже з ранку на правильний лад і тим допомогла прийняти правильні рішення на ратному полі. Тепер цяю історичну несправедливість виправлено.