У Ліверпулі підрахували економічну вигоду для міста від проведення конкурсу Євробачення

Ми вже писали сьогодні про відкриття у Ліверпулі, де 9 травня розпочнеться конкурс Євробачення, пам'ятника, присвяченого Україні. Зараз торкнемося іншої теми - економічного ефекту від проведення конкурсу, тим більше, що вона обговорюється в ЗМІ вже майже стільки років, скільки існує сам конкурс. А саме - чи вигідне воно місту з погляду не тільки його, міста, іміджу? Питання не пусте - адже були навіть випадки, коли від проведення фіналу конкурсу відмовлялися, причому в 1974-му році Люксембург прямо заявив, що робить це через високі витрати на проведення.

У Британії так питання не стоїть (у цій країні фінал конкурсу, до речі, проводився частіше, ніж будь-де в Європі), і британські міста, навпаки, після того, як організатори Євробачення вирішили, що його не можна провести в Україні через російську збройну агресію, боролися за це право. Переміг Ліверпуль - і публікація у ВПС розповідає про те, як місто розраховує завдяки цьому покращити своє матеріальне становище.

У сувенірному магазині в Ліверпулі, пише видання, поряд із звичайними атрибутикою Beatles та футбольною атрибутикою виставлено кілька новинок. На синьо-жовтій вовняній шапці вартістю £19,99 написано «Ліверпуль» з одного боку та «Україна» з іншого. Поруч з магнітами з обличчями ліверпульської четвірки є магніти на холодильник у формі серця з міським талісманом на аналогічному синьо-жовтому фоні.

Все це приготовлено для 100 тисяч відвідувачів, щоі, як прогнозуються, приїдуть до Ліверпуля на щорічний континентальний музичний конкурс. Очікується. що вони плюс 160 мільйонів телеглядачів підштовхнуть місцеву економіку. За оцінками міської ради, Євробачення може принести Ліверпулю £25 млн. цього року та ще £250 млн. через зростання кількості туристів протягом наступних трьох років. "Це величезний поштовх для економіки", - каже доктор Майкл Джонс, старший викладач музичної індустрії університету Ліверпуля. Торішній конкурс залучив до Туріну 55 тис. туристів, які принесли місту £20 млн.

Ліверпуль сподівається, що світова увага до Євробачення дозволить йому продовжити 15-річний період, протягом якого він, занепадаюче колись в постіндустріальну епоху місто, наново винайшов свій імідж. Так, за 10 років кількість іноземних туристів у Ліверпулі збільшилася на 87% (порівняно з 37% загалом Великобританією).

Велику роль цьому грала музика. У 2019-му році, поки коронавірус тимчасово не скоротив туристичні потоки, туризм, пов'язаний з The Beatles, давав місту £100 млн. "Днями у мене були [фанати] з Гонолулу з одного боку та Еквадору з іншого, затиснуті між Австралією та Клітхорпсом, - каже Джон Кітс, директор компанії, яка керує знаменитим Cavern Club, де "бітли" починали свою кар'єру. - Ще в 2009 році не вистачало клієнтів, щоб відкривати "Печеру" на весь тиждень. Тепер у нас жива музика з 11 :00 щодня, і вона не припиняється".

Ця нова "бітломанія" зосереджена на Метью-стріт, де до "Печери" (відродженої 1984 року через кілька дверей від оригіналу) приєдналися тематичні бари, паби та музей. "Це жвава вулиця, - каже Кітс. - Але це ще одна проблема для Ліверпуля - ми не повинні перетворити наше місто Ліверпуль на диснеївську версію The Beatles".

У той час, як The Beatles залишаються головною пам'яткою Ліверпуля, місто намагається привернути увагу і до інших напрямків своєї музичної ідентичності. Наприкінці 1970-х і 80-х таких місць, як у клубі Eric's, розташованому навпроти Cavern, виступали такі групи, як Frankie Goes To Hollywood, Echo and the Bunnymen, The Teardrop Explodes Джуліана Коупа та Orchestral Maneuvers in the Dark. "Eric's для мене набагато важливіше, ніж Cavern, через те, що було після нього", - каже гітарист Frankie Goes To Hollywood Брайан Неш.

Неш нещодавно сформував свого роду супергрупу з Пітером Хутоном та Кітом Малліном з групи 1990-х The Farm. Замість того, щоб займатися музикою, вони проводять екскурсії пост-панковою та альтернативною музичною сценою міста. Музика була яскравою плямою в Ліверпулі 80-х років, коли заворушення, безробіття та бідність спонукали канцлера сера Джеффрі Хоу закликати прем'єр-міністра Маргарет Тетчер розглянути питання про те, щоб залишити Ліверпуль на свавілля "керованого занепаду". Неш каже, що "якби ви стояли тут у 1984 році, ви б сказали, що місто не має жодних шансів. Нас списали з рахунків".

Євробачення та широкий музичний родовід Ліверпуля тепер будуть використовуватися для того, щоб брендувати його як музичне місто, а не лише як батьківщину The Beatles. Ще один ключовий момент у відродженні Ліверпуля теж пов'язаний із культурою - він настав, коли місто стало у 2008-му році культурною столицею Європи.

Пісенний конкурс коштує Ліверпулю недешево. Міська рада витрачає на цей захід £2 млн. та ще £2 млн. надійшов від Об'єднаного управління міста Ліверпуля. Деякі, пишуть журналіст, запитають, чи є це найкращим використанням державних грошей під час кризи вартості життя. Проте більшість городян тепер розуміють, що культура може принести величезний прибуток. 

"Євробачення - це інвестиція в майбутнє міста, - говорить Клер МакКолган, директор з культури міської ради. - Це інвестиції в робочі місця, людей, які бажають самі інвестувати сюди, людей, які бажають вступити сюди в коледж. Це частина набагато ширшої картини, і ми бачимо це тут саме так. І це невелика інвестиція в порівнянні з прибутком, який ми збираємося отримати від нього.

За словами МакКолган, Євробачення вже принесло місту £15 млн., а бари та готелі, а також сувенірні магазини відчують свою головну вигоду незабаром – коли приїдуть гості.

Фото: Twitter