У Казахстані затримали головного винуватця масових протестів – колишнього віце-міністра

У Казахстані 15 січня було звільнено та затримано за звинуваченням у необґрунтованому підвищенні цін на скраплений нафтовий газ у Мангістауській області заступника міністра енергетики Жумабая Карагаєва, повідомило державне Агентство з фінансового моніторингу Казахстану.

«Щодо Карагаєва Ж. постановою суду санкціоновано обраний органом слідства та підтриманий прокуратурою області запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на два місяці», — сказано в заяві відомства.

Читайте також: Названо ім'я нового прем'єр-міністра Казахстану: що про нього відомо

Карагаєва було звільнено з посади віце-міністра сьогодні - у суботу, 15 січня. Він обіймав посаду заступника міністра енергетики з грудня 2019 року.

На посаду, що звільнилася, був призначений Асхат Хасенов. До цього він працював у структурі «Казмунайгазу».

Протести у Казахстані

1 січня у Казахстані вдвічі подорожчав скраплений газ, яким більшість казахів заправляють свої автомобілі: із 60 до 120 тенге (від 3 до 20 гривень). Наступного дня, 2 січня, на заході Казахстану спалахнули «газові» протести. Вони швидко охопили решту регіонів країни. До вечора 5 січня заворушення переросли у зіткнення з силовиками, підпал адміністративних будівель та спроби захоплення приміщень зі зброєю.

На тлі протестів 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд на чолі з Аскаром Маміним (новим прем'єр-міністром став Аліхан Смаїлов) і усунув Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. Прес-секретар колишнього глави держави заявив, що той сам вирішив передати посаду Токаєву.

Токаєв ввів у країні режим НП та оголосив про початок АТО та запросив допомогу країн ОДКБ. 13 січня розпочалося виведення сил ОДКБ.

За підсумками протестів у Казахстані затримали 9,9 тис. осіб, було порушено 494 кримінальні справи, з них 44 — про акти тероризму, 34 — про масові заворушення, 15 — про вбивства. Влада приховує точну інформацію про кількість загиблих під час протестів. За медичною допомогою звернулося 2265 осіб. Постраждали близько 1300 підприємств та організацій. Загальні збитки оцінюються в $3 млрд.

Підґрунтя протестів

Не секрет, що Казахстан є однією із найбагатших природними ресурсами країн світу. У країні видобувають мало не повну «таблицю Менделєєва».

Після здобуття незалежності 1991 року у Казахстані відбулася приватизація іноземними компаніями родовищ корисних копалин, у результаті де-факто земельні надра пересічним громадянам республіки не належать.

Експерт Фонду сприяння громадській дипломатії Федір Пашин схиляється до думки, що витоки нинішніх протестів беруть початок у 2003-2005 роках, коли представники Південного Казахстану, не без підтримки Великобританії, США та Туреччини, почали витісняти з урядових структур «північний клан».

Найбільший інтерес для провідних геоекономічних гравців становлять родовища урану в Казахстані. У Туркестанській та Кизилордінській областях зосереджено 25% його світового видобутку. Усього з 13 компаній, що зайняті в урановій промисловості в Казахстані, національний капітал представлений лише двома.

82% казахського урану видобуває шістка компаній, серед яких:

• фірми Ganberg UK Ltd. та Gexior UK Ltd., Великобританія (володіють у частках 40/60 «Степногірським гірничо-хімічним комбінатом»),
• корпорація CGNPC (Китай),
• компанія Energy Asia Limited (Японія),
• фірма Cameco (Канада),
• корпорація "Росатом" (Росія).
  

Крім того, 74,5% казахстанського ринку нафтовидобутку з березня 2021 року перебуває в руках зарубіжних компаній – таких як:

• Chevron (США),
• ExxonMobil (США),
• Royal Dutch Shell (Велика Британія),
• консорціуму North Caspian Operating Company NV, в якому беруть участь ті самі Royal Dutch Shell і ExxonMobil, а також Eni (Італія) та Total SA (Франція).

Фото: Жумабай Карагаєв, gov.kz

Читайте також: «Україногейт» виник не через нафтові справи Байдена: на кону доля серйозних атомних проектів