У Франції з захопленням прийняли український художній фільм "Памфір"

Днями у Києві в рамках Тижня кінокритиків було показано перший повнометражний художній фільм українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука "Памфір", який до цього часу вже був показаний у рамках "Двотижневика режисерів" на цьогорічному Каннському кінофестивалі, а також зібрав кілька міжнародних призів.

Нашому глядачеві фільм, швидше за все, нагадає про традиції українського поетичного кіно другої половини минулого століття, а ось у Франції, де він зараз був показаний у кінотеатрах, українська стрічка нагадала, як пише francetvinfo.fr. , цитуємо, "про іншого режисера з ім'ям, що також важко запам'ятовується, тайського Апічатпонга Вірасетакула, слов'янським еквівалентом якого він міг би бути"

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як пише видання, Дмитра Сухолиткого-Собчука поєднує з Апічатпонгом Вірасетакулом укоріненість в анімістичній, релігійній природі. Під приводом підготовки до карнавалу Памфір консультується з шаманами та здійснює обряди, що очищають його від минулого життя. Повернення колишнього контрабандиста до свого минулого - це жертва заради сина, жертва з ризиком для життя, яка дозволить йому спокутувати свою провину.

Проект Дмитра Сухолиткого-Собчука, на думку французького видання, виводить на екран українську самобутність, де релігія є сумішшю ортодоксії та язичництва, яка проіснувала ще довго після християнізації на Заході. Здається, що час зупинився в цій лісистій та кам'янистій природі. "Клятва Памфіра" (так називається фільм у французькому прокаті), пише видання, дозволяє доторкнутися до країни, про яку ми раніше мало знали, і яка сьогодн,і під час російського вторгнення, знаходиться під нашою пильною увагою.

На думку рецензента, робота Дмитра Сухолиткого-Собчука у його першому повнометражному фільмі нагадує також про такий фільм як "Вогняні коні" Сергія Параджанова (так на Заході називалися у прокаті "Тіні забутих предків"). Цитуємо: "Увага до візуального боку фільму та квазіетнологічне трактування предмета вносять до нього атавістичну, поетичну та духовну ноти".

Можливо, що сприйняття "Памфіру" французьким та українським глядачем не збігається на сто відсотків - але завжди корисно знати, як тебе бачать з боку...

Фото: кадр з фільму Twitter