У Британії назвали найкращий фільм 2020 року

У наступаючому 2021-му році премію BAFTA, яку іноді називають британським «Оскаром», вручатимуть пізніше звичайного - не в лютому, а 11-го квітня, за два тижні перед церемонією нагородження самим «Оскаром». Пов'язано це з пандемією коронавірусу і зроблено для того, щоб продовжити відбірковий період. Поки ж пов'язані з кіно інститути та ЗМІ в різних країнах називають свої, на їхню думку, кращі фільми 2020-го року, що, як правило, в більшості своїй потім стануть номінантами BAFTA і «Оскара».

Тим цікавіше в цій ситуації виглядає вибір деяких авторитетних кінокритиків, відомих своєю незалежною точкою зору, яка зазвичай не збігається з загальноприйнятою. Таких, до яких належить оглядач першої і найстарішої в світі недільної газети The Observer (видається з 1791-го року) Марк Кермод, що склав свій рейтинг найкращих фільмів 2020 го року, який надрукувала The Guardian .

Сказати, що цей список оригінальний на всі 100%, не можна. 2-е місце в ньому займає фільм «Портрет жінки в огні», який отримав на Каннському кінофестивалі 2019-го року (в цьому списку багато фільмів виробництва 2019-го року, так як пандемія затримала їх вихід в прокат до 2020-го) приз за кращий сценарій, а 3-е - південнокорейська стрічка «Паразити», тріумфатор «Оскара» 2019-го року. Тим цікавіше вибір Кермодом переможця, який обійшов титуловані роботи.

Це - режисерський дебют 30-річної Роуз Гласс «Свята Мод», жанр якого іноді вказують як хоррор або фільм жахів, що, звичайно ж, повна нісенітниця. Насправді «Свята Мод» - це психологічна драма-поєдинок двох жінок, смертельно хворої на рак і напівпаралізованої колишньої танцівниці Аманди в блискучому виконанні 51-річної Дженніфер Ель (до речі, у неї сьогодні день народження) і її доглядальниці Мод, яку чудово грає 31-річна Мордвед Кларк.

Поєдинком цей фільм можна назвати тому, що Мод, глибоко релігійна дівчина, що спілкується, як їй здається (важлива деталь) з богом, намагається, крім звичайного лікарського догляду, духовно підготувати до швидкого відходу з життя свою підопічну. Аманда ж, крім того, що курить, п'є і займається сексом зі своїми коханцем і коханкою, ще й невіруюча. Швидше за все, не з переконання, а тому, що ніколи в житті до того, як захворіла, не замислювалася про це.

Схожих сюжетів «хвора і доглядачка» в історії кіно чимало, причому на них знімали навіть такі видатні фільми як «Персона» Інгмара Бергмана, але у «Святий Мод» своя особливість - до самого фіналу фільму режисер (вона ж автор сценарію) Роуз Гласс грає з глядачем і зі своєю героїнею (а, можливо, і сама з собою), не даючи ясно зрозуміти, спілкується Мод дійсно з богом або зі злим духом, який її спокушає. Проблема, до речі, має в Британії давнє коріння - можна згадати хоча б Гамлета, який постійно сумнівається в тому, чи з'явився йому на початку розказаної Шекспіром історії привид його справжнього батька або це було спокусою.

Про те, що Кермод, незважаючи на всю «альтернативність» своїх смаків у випадку зі «Святою Мод» виявився не оригінальним, говорить той факт, що фільм висунутий на щорічну премію Британської незалежного кіно (не плутати з BAFTA) в 17 номінаціях.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Фото: Twitter