"Титанік" через 25 років: як знімався фільм і як він сприймається сьогодні

Повторний випуск у світовий прокат фільму Джеймса Кемерона "Титанік" поки що приніс $25 млн. Для порівняння - майже стільки ж (і навіть трохи менше) заробив новий трилер культового режисера Шьямалана "Стук у двері". Однак нас зараз цікавлять не гроші (у тому, що Кемерон вміє їх заробляти, сумнівів немає), а те, як сприймається "Титанік" 25 років після його прем'єри - що ми й перевірили на власному досвіді.

Втім, питання можна було сформулювати й інакше – наскільки далеко пішло світове кіно за минулу чверть століття. І в цьому випадку на нього можна дати швидку відповідь – "ні наскільки". І навіть навпаки. Тобто "Титанік" сприймається при перегляді 25 років після свого дебюту не тільки не старомодним, а й навіть, як це не парадоксально, більш "продвинутим" у порівнянні з сучасними блокбастерами, в яких спецефекти намальовані на комп'ютері, а декорації зроблені з другосортних матеріалів.

У 1997 році "Титанік" був найдорожчим на той час фільмом, виробничий бюджет якого становив $200 млн. Швидше за все, він таким і залишився, бо тільки перерахунок з урахуванням інфляції дасть нам $330 млн., а якщо врахувати, наскільки в доларах, обганяючи інфляцію, подорожчали відтоді (і особливо під час "коронавірусного" розриву логістичних ланцюжків) будівельні та інші матеріали, необхідні для такого роду зйомок, то зйомки аналогічного аналогічного фільму коштували б сьогодні, напевно, десь півмільярда доларів, то є більше, ніж у "Аватара-2" чи на його рівні.

Такого масштабу витрати не дивні, якщо згадати, як знімали "Титанік" - у спеціально збудованому басейні на 4 млн. літрів, в якому була вміщена майже буквально копія реального "Титаніка" - вона була побудована за його кресленнями, лише на 34 метри коротше на 6 метрів нижче. Декорації також були копією інтер'єрів реального "Титаніка", причому деякі елементи були замовлені у компаній, які у 1909-1912 роках обладнали його на верфі у Белфасті.

Все це видно на екрані (до речі, вкотре нагадаємо, що Кемерон наполягає, що його фільми можна оцінити тільки в кінотеатрах - і у випадку з "Титаніком" він має рацію на 100%) - як і те, наскільки відійшли від такого роду принципів сьогодні . Звідси й реальний результат - не лише за касовими зборами, за величиною яких "Титанік" поки що залишається третім в історії кіно, а й за рекордною кількістю "Оскарів" - 11, які майже всі належать до візуальної та звукової складових стрічки.

І з цим не посперечаєшся. Незважаючи на те, що "Титанік" отримав "Оскар" як найкращий фільм, а Кемерон як найкращий режисер, сценарій фільму, написаний самим режисером, не увійшов навіть до п'ятірки номінантів. Це також справедливо - в принципі він непоганий, але часом скочується в майже індійську мелодраму. Не були номіновані на "Оскара" також актори, за винятком Кейт Уінслет (головна героїня в молодості) та Глорії Стюарт (головна героїня у старості). А от із цим якраз посперечатися можна, бо якщо чиясь акторська гра і виділяється на загальному тлі, то Леонардо Ді Капріо, а акторську роботу Уінслет (на суб'єктивну думку автора цих рядків) взагалі не можна визнати зрілою.

Головний висновок такий - "Титанік" (фільм, а не корабель) коштує як тих грошей, які заплатили за його зйомки, так і тих грошей, які глядачі заплатили за його перегляд.

Фото: Pinterest