Суперзірці світового кіно Софі Лорен виповнилося 89 років - її найкращі фільми

Для більшості українських любителів кіно не лише молодого, а й навіть середнього віку, Софі Лорен – це кінозірка звідкись із глибокої давнини кінематографу та десь поряд із Мерилін Монро та Бріжит Бардо. Вони, власне, тоді й були трьома головними секс-символами: Монро – у США, Лорен – в Італії та решті Європи (хоча італійка знімалася також у Голлівуді, де їй приписують романи з усіма чоловіками-кінозірками того часу), а Бріжит Бардо, здається, у всьому світі, оскільки її краса була самою, так би мовити, космополітичною. І, до речі - самої на той час сучасно..

Заради справедливості треба зауважити, що хоча Бардо і Лорен практично ровесниці (Брижит молодше на 8 днів) Норма Бейкер була старша за них на 8 років. І на тому, що Монро і Лорен довелося взяти замість своїх рідних прізвищ (вони обидві були із простих сімей) звучні псевдоніми, схожість і закінчується. Мерилін була гарною, хоч і недолугою дівчиною, але посередньою актрисою. І уявити, що Монро отримає «Оскара» за драматичну роль, як отримала його Софі Лорен за «Чочару», м'яко кажучи, складно. Бріжіт, про яку ми поговоримо в її день народження, була актрисою сильнішою, ніж Монро, але фільмів, у яких розкрився її драматичний талант, було (згадаймо про її турботу про тварин) як кіт наплакав.

Софі ж, хоча в молодості вона знімалася в якихось еротичних фільмах, акторкою стала чудовою. Згодом, до речі, її чоловік знаменитий італійський продюсер Карло Понті, який був старший за Софію на 22 роки, ці фільми викупив – але образ секс-бомби залишився, що й було обіграно у 1994-му році у фільмі «Висока мода».

Яка ще жінка погодиться роздягнутися в епізоді стриптизу, хай і усіченого, у 60 років? А Лорен це зробила - і чудово виглядала. Втім, сцену, звісно, було знято не всерйоз, а з двома акцентами. По-перше – комічним (тоді модно було обігравати похилий вік Марчелло Мастроянні). По-друге, ностальгічним, адже багато своїх кращих фільмів Лорен грала в молодості в партнерстві саме з Мастроянні.

І, повертаючись до нашої теми, достатньо подивитися хоча б одну сцену з них, щоби переконатися, що перед нами чудова драматична актриса, яка може зіграти, що завгодно. Тут кінокритик зазвичай пишуть, що, мовляв, такі ролі вдавалися Лорен, що вона сама була «дівчиною з народу».

Але це, як часто буває у кінокритиків, дурість. Софії брала участь у конкурсах краси з 15 років. У 16 років їй присудили на конкурсі "Міс Італія" спеціально для неї придуманий приз "Міс Елегантність" - а краса та елегантність, погодьтеся, поняття різні, і елегантність, на відміну від краси, вродженою не буває. На одному з таких конкурсів вона й познайомилася з Карло Понті, мільйонером та наймогутнішою людиною в італійському кінематографі, і вийшла заміж за нього у віці 23 років. (Розписуватись довелося в Мексиці, тому що в Італії дружина-католичка не давала Понті розлучення. 

Яка вже там «дівчина з народу», яка живе у розкішних апартаментах із чоловіком-мільйонером? Тож коли Лорен таких дівчат, а згодом – тридцятирічних жінок, грала, вона їх саме «грала», а не «була сама собою». Наголошуємо на цьому, щоб ще раз показати її талант як актриси.

І ще одна цікава деталь на ту саму тему. Коли по ролі потрібно було підкреслити південну красу Лорен, вона мала на екрані зовнішність яскравої італійської красуні. Але якщо по ролі потрібно було зіграти скромну дівчину чи жінку, глядач міг актрису одразу й не впізнати. Талант він і є талантом.

І ще, повертаючись до порівняння з Мерилін Монро та Бріжит Бардо, від якого нікуди не подітися, так як воно дає наочне розуміння різниці Голлівуду та європейського кіно тих років. Акторський максимум для Монро - фільм "Дехто любить гаряче" (в українському прокаті 60-х років йшов під назвою "У джазі тільки дівчата"), невибаглива комедія з перевдяганнями. Уявити її адекватною в трагічних ролях (хоча такі спроби і були), складно. До того ж 60-ті роки в США був з урахуванням інфляції найвищий рівень життя для середнього класу за всю історію країни. У Лорен ж у 50-ті та 60-ті роки таких ролей вистачало - та й саме життя в Італії, поки в середині 60-х не розпочався економічний бум, давала для цього невичерпний матеріал. 

Що стосується Бріжит, то вона стала першовідкривачкою нового типу європейської дівчини, і на те були свої причини - жилося у Франції в ті роки хоч і складно, але краще, ніж в Італії, та й взагалі Франція була в ті роки найпросунутішою європейською. країною, а Париж (але не Рим) - "столицею світу". І ще одна, можливо, найважливіша деталь. Зовнішності Бріжит Бардо можна було наслідувати, що й робили дівчата у всьому світі. Але такою досконалою красунею, як Софі Лорен, можна тільки народитися.

Фото: Pinterest