Статут розбрату: чому «армійський» закон викликав гарячі дискусії

Законопроект №8271 посилює покарання військових за порушення дисципліни. Зокрема, забороняє судам пом'якшувати вироки за непослух, невиконання наказу, самовільне звільнення з військової частини або місця служби, збільшує терміни покарання, а також штрафи, наприклад, за стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Президент Володимир Зеленський досі не завізував документ своїм автографом, давши йому таким чином де-юре путівку в життя, хоча головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наполегливо рекомендує це зробити: «Я підтримую відповідні зміни у законодавстві, ухвалені Верховною Радою України, і прошу президента підписати закон. Моя думка чітко відображає позицію командирів угруповань та військових частин, які потребують системного вирішення цього комплексу питань».

Читайте також: «Замінована» стежка: хто проштовхує корейський сценарій припинення війни

Позиція генерала щодо даного конкретного кейсу є цілком логічною, якщо врахувати слова керівника пропрезидентської фракції «Слуга народу» (саме група нардепів від СН внесла до Ради документ) Арахамії, який заявив, що про подібні законодавчі зміни просив саме Залужний.

Поки під законопроектом не стоїть президентський підпис, він не є таким, що набрав чинності. І саме на цій «завислій» поки що стадії документ намагаються зупинити військові ЗСУ та правозахисники, рекомендуючи президентові ветувати законопроект. Головком Збройних сил України наполягає на своєму. «Безумовно, ми живемо у демократичній державі. Але рівно доки це не шкодить нам вигравати війну. Тому я закликаю всіх поставити крапку у цій дискусії та разом наближати перемогу», - наголосив Валерій Залужний.

Яким чином цей законопроект може змінити існуючі нині правила?

По-перше, судам заборонять пом'якшувати покарання або давати умовні терміни для військових, засуджених за окремі види злочинів: непокору, невиконання наказу, погрози чи насильство щодо начальника, самовільне звільнення з військової частини, дезертирство та фактичну втечу з поля бою. По-друге, зростуть строки покарання за військові злочини та адміністративні правопорушення. Загалом зазначені у проекті категорії злочинів є найпоширенішими серед тих, за які судять бійців ЗСУ.

Зазначимо, що починаючи з 24 лютого – початку повномасштабної агресії путінської Росії, українськими судами винесено не менше півтори сотні вироків за злочини «проти встановленого порядку несення військової служби». Принаймні стільки вироків можна знайти у Єдиному реєстрі судових рішень. При цьому абсолютна більшість із них засекречена. Проте відкриті дають розуміння, що суди справді досить часто застосовують пом'якшення чи умовні терміни щодо обвинувачених військових. Наприклад, близько місяця тому Шевченківський райсуд Києва засудив до умовного терміну (п'ять років в'язниці з випробувальним терміном в один рік) мобілізованого бійця ЗСУ, який влітку самовільного залишив свою військову частину і повернувся до неї лише через два тижні.

Згідно з нормами Кримінального кодексу, солдатові загрожує від п'яти до десяти років перебування в місцях не настільки віддалених, але Феміда, як бачимо, суттєво пом'якшила покарання, відпустивши засудженого на випробувальний термін. Інша річ, що солдат повернувся до частини, хоча за логікою речей, якщо вже втік, то точно не мав повертатися назад.

Подібний за сюжетом випадок – далеко не самотній. Про це йдеться і в пояснювальній записці до «армійського» законопроекту: «Подібна судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців і нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень, пов'язаних із самовільним звільненням з військової частини, при виконанні обов'язків військової служби».

Тим часом військовослужбовець Ярина Чорногуз вважає, що закон у такому вигляді вигідніший не Україні, а Росії, оскільки може викликати або масове дезертирство, або масове кримінальне засудження бійців ЗСУ.

«Яка це чудова буде картинка для російських ЗМІ – захисники України масово на лаві підсудних в українській в'язниці, а біля них сім'ї, заплакані посивілі, які чекають на них з війни», - написала вона в соцмережах.

«Юридична сотня», яка надає безоплатну юрдопомогу військовим, а також ще більше десятка організацій і фондів випустили спільне поводження з критикою проекту закону, стверджуючи, що у разі набуття чинності він матиме ефект, протилежний очікуваному. Мовляв, замість запобігання скоєнню військових злочинів та адміністративних правопорушень він стане причиною порушення права на справедливий суд та дискримінацію самих військовослужбовців.

Головне посилання критиків документа полягає в тому, що державі слід впливати на причини правопорушень, а не тільки посилювати відповідальність за їх вчинення. Наприклад, потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення. Крім того, виникає питання щодо якості командного складу, який часто відчуває свою безкарність і не виконує своїх функціональних обов'язків.

Показово, що у волонтерському середовищі, зареєструвавши петицію проти нового закону, закликали президента його ветувати. Керівник військового напряму «Фонду Сергія Притули» Роман Синіцин вважає, що набрання чинності документом нашкодить рядовому та офіцерському складу ЗСУ, а також вдарить по авторитету особисто Зеленського. «Цей законопроект – мрія для совково-паркетного командира-самодура», - написав Синіцин у Facebook.

У свою чергу координатор Медійної ініціативи з прав людини Ольга Решетилова наголошує, що ухвалені зміни - «це спроба перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський та рядовий особовий склад».

Згаданий вище лідер парламентських «слуг» Арахамія особливо не приховує, що документ було виписано та прийнято у турборежимі через ситуацію під Бахмутом, де, як відомо, починаючи з травня тривають запеклі бої. Зокрема він вказав на масове дезертирство саме на цій ділянці фронту. «Цілими підрозділами залишають ділянки, потім сплачують штраф 40 тисяч гривень і повертаються хвалячись, а хтось за це платить життям. Таке обґрунтування військових», - обурено заявив Давид Аахамія, пообіцявши, що представники парламентської монобільшості «ретельно стежитимуть за всіма справами проти військових» і за необхідності внесуть зміни до закону.

У Генштабі ЗСУ тим часом констатують, що армія тримається на дисципліні, і якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а «відмовники» можуть заплатити порівняно невеликий штраф або отримати покарання із випробуванням, це несправедливо. Більше того, у відомстві Залужного зазначають, що оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військові, що призводить до збільшення втрат серед них, а також втрат територій та цивільних. Часто втрачені позиції доводиться повертати штурмовими діями дуже дорогою ціною. Так не має бути», - каже Валерій Залужний. На його думку, у мирний час цю проблему можна було б вирішити м'якшим способом, але під час війни «потрібні швидкі дієві рішення».

Проте критики закону вважають, що нові норми дадуть некомпетентному командуванню важелі впливу та шантажу для покарання підлеглих. Однак головком ВСУ переконаний, що загрози посилення безкарності командирів немає: «Командири також несуть повну юридичну відповідальність за свої дії чи бездіяльність».

Не погоджується з аргументами головкому ЗСУ виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Олександр Павличенко. Новий «жорстокий» законопроект експерт називає таким, що демотивує воїнів-захисників.

«Звичайно, є розуміння, що це централізована влада, яка має бути непохитною і будь-яке розпорядження командира має бути виконане. Однак залізна дисципліна в армії – це шлях радянської армії, яка була автократичною, і Залужний сам говорив, що ми виграємо цю війну саме тому, що командири мають авторитет і діють в іншому контексті, ніж нинішня путінська армія, що базується на єдиноначальності і не передбачає жодної автономізації та виконання ними самостійних бойових завдань. Тому цей законопроект не повинен бути підписаний і не повинен набирати чинності. Дисципліна посилюється аж ніяк не кримінальними та адміністративними заходами та переслідуваннями тих, хто відмовлятиметься від наказу командира», - зазначив він.

На переконання Олександра Павличенка, цей закон – це не той шлях, який посилить нашу армію, навіть якщо набуде чинності, «бо людина там стоїть перед вибором життя-смерті чи ухваленням рішення змінити позицію та вчинити якось інакше».

«У даному випадку йдеться про питання виховання, становлення дисципліни, авторитет командира. Якщо у командира немає авторитету та впливу, то від того, наскільки зміниться кількість років із притягнення до відповідальності, це ніяк не вплине на характер спілкування та дисципліни у підрозділі. Це – хибне бачення», - підсумовує експерт.

Загалом ситуація, як бачимо, неоднозначна. З одного боку, нова хвиля мобілізації, яку прогнозують у Міноборони, потребує чітких та структурованих правил. З іншого боку, на жаль, уже сьогодні мають місце факти, коли за дрібне порушення (яке могло йти як адміністративне), наприклад, продаж семи грамів коноплі бійцю, який воює на Донбасі, було винесено вирок про позбавлення волі строком на сім років.

Тим не менш, фінальне слово в цій історії скаже верховний головнокомандувач, яким є президент. А Володимир Зеленський, м'яко кажучи, не поспішає візувати законопроект, який викликав такі гострі дискусії у суспільстві, військових колах, а також експертному середовищу.

Читайте також: Канада придбає NASAMS для України