Стало відомо, як скандал між Кабміном та Держаудитслужбою може нашкодити українському ВПК

Документ має поставити крапку в одній зі скандальних історій, в яку були втягнуті Кабмін, Міністерство оборони, компанії-постачальники міністерства, Державна аудиторська служба та ДБР.  

Окремі підзаконні нормативно-правові акти, прийняті Кабміном, не лише не спростили правове регулювання оборонних закупівель під час дії воєнного стану, а навіть ускладнили правозастосування чинних норм. 

Фундамент конфлікту був закладений у березні минулого року, коли Кабмін надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України. Постанова №335 від 20 березня 2022 року «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» мала суттєво спростити та прискорити закупівлі в екстремальних умовах російської навали.  

Нова постанова фактично призупинила на період воєнного часу попередню постанову №309 від 17 березня 2021 р. «Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою». В 309-й було чітко прописано, що прибуток разом з іншими факторами (виробнича собівартість товарів, робіт і послуг, розподілені адміністративні витрати і т.п.) є складовою ціни товарів, робіт і послуг оборонного призначення, то у постанові №335 визначення прибутку просто зникло.  

Ревізію, що вилилася в результаті в 127 томів матеріалів, замовив на той момент сам міністр оборони Олексій Резніков. Державна аудиторська служба, керуючись постановою №335, визначила, що отримання прибутку постачальниками документ не передбачає. 

Відповідно 2,5 млрд. грн. прибутків, які постачальники «засвітили» в 2022 році, фактично перетекли з категорії прибутків постачальників у державні збитки. 

«Ми не є законодавцями і навіть не маємо ініціативи щодо ухвалення постанов Кабінету міністрів. Ми державні службовці, які не можуть і не повинні в якійсь спосіб трактувати нормативні акти, наш конституційний обов’язок керуватися законом у своїй діяльності. Тому при проведенні ревізії ми керувалися виключно діючою постановою №335. Якщо ми отримаємо іншу нормативно-правову базу, то будемо застосовувати її», – повідомили «Главкому» у пресслужбі Держаудитслужби. 

Тиждень тому пресконферецію провело керівництво приватної компанії «Українська бронетехніка», яку пов’язують з екснардепом Сергієм Пашинським. Гендиректор компанії Владислав Бельбас заявив, що ДБР, озброївшись «юридично нікчемним» висновком Держаудитслужби, фальсифікує справу проти компанії та здійснює диверсію проти всього українського військово-промислового комплексу. 

У кампанію з підтримки приватного постачальника ЗСУ одночасно включилися численні блогери, які головним ворогом держави у цій історії зробили голову Держаудитслужби Аллу Басалаєву. 

Ухвалена парламентом постанова №10071 зобов’язала Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, а також суми прибутку. Таким чином парламент фактично підтвердив, що діючих постанов Кабміну, які б гарантували виробникам прибутки, наразі нема. Отже, аудит Міноборони було проведено в діючому на той момент правовому полі. 

На брифінгу щодо особливостей закупівель у період воєнного стану заступник голови Держаудитслужби Станіслав Патюк нагадав: урядовою постановою №335, яка була прийнята на самому початку війни, держава підтримала вітчизняні підприємства у кризовий період та сплачувала наперед кошти за ще не виконані контракти. 

Тобто фактично всі постачальники Міноборони отримували 100% передоплати зразу після укладання контрактів. Деякі з таких переказів сягали понад мільярд гривень. 

У Держаудитслужбі наполягають, що не в її компетенції змішувати виробників повертати кошти до держбюджету. Патюк наголошує, що не функція Держслужби контактувати з постачальниками. А вимога привести контракти у відповідність до законодавства адресована Міноборони. 

Аудитори повідомили досить цікаві висновки з ревізії Міноборони. Наприклад, до ціни контракту враховувалося до 600% нарахувань на адміністративні витрати. Адмінвитрати, як пояснюють аудитори, це, наприклад, купівля люксового авто, коштовний ремонт чи дорога оренда офісу в Києві, коли саме виробництво розташоване за сотні кілометрів. 

Деякі ж контракти, як виявили аудитори під час перевірки, взагалі не виконувались. Кількість таких прострочених контрактів за 2022 рік становить понад 500. На жаль, аудитори не можуть називати конкретні фірми та виробників, адже висновки ревізії містять гриф «державна таємниця», що є цілком логічним в період воєнного стану. Водночас висновки аудиту вже передано в правоохоронні органи.

Фото: Укрінформ.