Ситнику не вдалося приховати факт продажу землі в окупованому Криму за законами РФ

Видання "Страна" володіє матеріалами кримінальної справи про кримську землю глави НАБУ. Про це повідомляється в матеріалі "Теплі зустрічі в "Борисполі". Як глава НАБУ Ситник землю в Криму за законами РФ продавав. Детальна схема", опублікованому в суботу, 28 листопада.

Цю землю в 2017 році продали майже за мільйон рублів за дорученням, виданим сім'єю Артема Ситника. Але в декларації даного факту правоохоронець не відобразив. І стверджував, що землю продали без його відома, і грошей він за цю угоду не отримував.

У документах, які передали виданню "Страна" джерела в СБУ, спливає багато важливих деталей, які спростовують раніше заявлену публічно позицію шефа головного антикорупційного відомства країни.

"Страна" публікує загальну фабулу цієї історії і нові штрихи до скандалу.

Передісторія скандалу

Для початку нагадаємо, що вже відомо про цю історію зі ЗМІ.

Ділянку під Севастополем дружина директора НАБУ Анна Ситник виставила на продаж ще в 2015 році. Це чотири сотки за півкілометра від моря - тобто розташування дуже вигідне.

Ділянка родина Ситників придбала ще в 2013 році під будівництво міні-готелю. Розташовується він в дачному кооперативі "Міраж".

У 2017 році цю ділянку, за даними ЗМІ, які потім підтвердив директор НАБУ, було продано.

Схема така: Ситники видали довіреність на відчуження майна уродженці Черкаської області Олені Небивайловій, яка згодом виявилася громадянкою Росії. А та продала землю жителю Волгограда Андрію Пилову.

З огляду на те, що це сталося, вже після анексії півострова, угода, зрозуміло, з точки зору України явно незаконна. Здійснював її кримський нотаріус. Сума - 900 тисяч рублів. Втім, раніше ділянку виставляли за майже мільйон гривень. Тому не виключено, що офіційна ціна вказана нижче реальної.

При цьому в українських реєстрах земля продовжує числитися за дружиною директора НАБУ, більше того - він з року в рік вказує кримський ділянку в декларації.

Ситник на ці претензії відповідав, що в 2015 році не проти відчуження майна (на момент видачі довіреності він ще не був директором НАБУ, але готувався їм стати). А ось акт купівлі-продажу довірена особа його сім'ї - росіянка Небивайлова - зробила, мовляв, без їх відома.

Чому в 2015 році - в розпал конфлікту з Росією - глава НАБУ не був проти продажу, а через два роки раптово став проти - незрозуміло. І в будь-якому випадку мова може йти про приховування доходів (не кажучи вже про вчинення незаконних угод).

У 2018 році САП відкрила кримінальну справу з цього питання. Заявником став нардеп з "Народного фронту" Максим Поляков, якого НАБУ переслідувала у "бурштиновій" справі. Однак тоді слідство у Ситнику нічим не закінчилося.

Згадали про нього лише недавно - під час конфлікту навколо Конституційного суду, який повів атаку на Ситника і НАБУ. Група підтримки директора Антикорбюро почала критикувати голову КСУ Олександра Тупицького за угоду з землею в Криму після анексії. Дивним чином забувши, що на Ситника - той же самий компромат.

На початку вересня ДБР відкрило нову справу на Ситника з приводу приховування в декларації факту продажу ділянки. Заявником виступив телеведучий Дмитро Співак.

Як оформляли продаж землі в Криму. Подробиці угоди

Фабула кримінальної справи виглядає так. Подружжя Ситників вирішили в 2015 році продати кримську землю. Для чого в лютому видали довіреність на продаж росіянці Небивайловій. Директором НАБУ Артем Сергійович, нагадаємо, стане в тому ж році.

На підставі цієї довіреності, Олена Небивайлова в квітні 2015 роки провела перереєстрацію ділянки "в реєстраційних органах окупаційної влади" і за законами Російської Федерації, констатується в матеріалах справи.

Далі йде операція. У серпні 2017 року ділянку продано, сплачено держмито на користь бюджету "окупаційної влади", що може кваліфікуватися за статтею 110-2 КК України.

Суть статті - "фінансування дій, скоєних з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни кордонів території або державного кордону України". Карається строком від трьох до п'яти років позбавлення волі.

Далі в матеріалах справи фіксується, що в своїх деклараціях Ситник акту продажу не вказав, і це друга кримінальна стаття - 366-1, декларування недостовірної інформації.

Все це у цілому відомі факти.

Але далі в матеріалах справи описуються проведені слідчі дії.

Були допитані люди, які в 2013 році продали Ситнику землю в Криму. Саме Ситнику - він зустрічався з продавцем і залишав йому завдаток. А потім ділянку вже нотаріально оформили на дружину Анну. Тоді майбутній глава НАБУ був приватною особою і працював адвокатом.

Далі слідчі вивчили питання довіреної особи Ситників, від імені яких вже в 2017 році відбулася угода в Криму. Від якої, як стверджував директор НАБУ, він нічого не отримав.

Виявляється, громадянка Росії Небивайлова приїжджала в Україну в жовтні 2018 року. Тобто через рік після операції з жителем Волгограда, який купив землю Ситників.

При цьому дружина Ситника Анна, яку допитали в січні 2019 року, заперечувала, що Небивайлова передавала їй гроші за кримську землю. Хоча, як ми переконалися, після цього вона вже бувала в Україні.

Більш того, з цією жінкою Ситники навіть бачилися вже після продажу землі в Криму і вельми тепло спілкувалися. Слідство перевірило камери спостереження в аеропорту "Бориспіль", де зафіксовано, як директор НАБУ і його дружина в вересні 2018 року проводжали Небивайлову на рейс Київ-Рига.

Слідчі відзначають, що, судячи з їхньої поведінки, сім'я Ситників знаходиться з нею в близьких відносинах. А дружина директора Бюро через кілька днів зустріла Олену в тому ж "Борисполі" з Риги. І навіть на своїй машині відвезла її додому.

Загалом, не схоже на відносини людей, яких "кинули" з продажем будинку, не віддавши гроші.

Ще один важливий факт. Слідство встановило, що при видачі довіреності Небивайловій, дружина Ситника попросила нотаріуса внести в документ орган російської влади в Криму - Держкомітет з реєстрації і кадастру. Він був створений в липні 2014 року - тобто після анексії.

Таке прохання підтвердив і сам нотаріус, і його помічниця. Як ми розповідали вище - саме в цьому відомстві ділянку і переоформили за російськими законами в квітні 2015 року.

Тобто встановлено чіткий намір подружжя майбутнього директора НАБУ - оформляти ділянку за нормами російського законодавства. Відзначимо також, що згоду на видачу довіреності давав і сам Ситник - тоді кандидат на посаду шефа головного антикорупційного відомства.

Також слідство перевірило дзвінки фігурантів справи і з'ясувало, що Артем Ситник, нотаріус, Олена Небивайлова і кінцевий покупець Пилов зідзвонювалися між собою.

Загалом, картина, як то кажуть, маслом. Ситник, який заперечував, що був в курсі угоди з його землею, і що грошей за неї він не отримав, виявляється передзвонювався і зустрічався з жінкою, яка на його прохання цю землю продала. Тобто явно знав, що відбулася угода (хоча потім це заперечував).

Друге - подружжя Ситников навмисно, через свою довірену особу, провели операцію з землею за законами Російської Федерації.

З причини вищевикладеного логічно поставити питання, звернене до Глави Української держави - Володимира Зеленського: чи може займати крісло провідного антикорупційного інституту в Україні особа, яка систематично здійснює корупційні дії, то не сплачуючи за відпочинок в мисливському угідді "Поліське-Сарни" в Рівненській області з 2017 по 2019 рік, то намагаючись приховати факт продажу земельної ділянки в окупованому Криму?

Фото: Артем Ситник, "Страна"