Шторм чи буря в склянці: які загрози і ризики для України несе обвал вартості нафти на світових ринках

Для того, щоб зрозуміти, що відбувається на світовій фінансовій арені, слід зробити невеличкий відступ. Справа в тому, що ОПЕК - Організація країн-експортерів нафти - вирішила ввести додаткове обмеження видобутку чорного золота на 1,5 млн барелів на добу на тлі поширення по світу коронавируса і побоювань у зв'язку з цим щодо ймовірності розкручування маховика повноцінної глобальної фінансової кризи. Однак РФ не погодилася на умови угоди, оскільки, на думку експертів, захотіла, по-перше, скористатися ситуацією і в умовах низьких цін наростити свою частку на світовому ринку, а по-друге, завдати серйозного удару по американським сланцевим нафтовикам, для яких низькі ціни вкрай невигідні через більш високу собівартість нафтовидобутку.

На російську «позу» миттєво відреагувала Саудівська Аравія, яка є неформальним лідером ОПЕК (в дану організацію входять 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея і Еквадор - Ред.). Саудівці, зокрема, заявили про зниження цін на нафту для своїх клієнтів і намір максимально збільшити видобуток. Відразу після переговорів в рамках ОПЕК саудівський нафтовий гігант Saudi Aramco отримав від уряду розпорядження встановити знижки на сиру нафту. Вони досягли 8 доларів за барель. В результаті цього, ціни на нафту на світових ринках і впали - вартість бареля марки Brent 9 березня знизилася відразу на 30% - до 31 долара. Це падіння стало найбільшим з 1991 року, коли США провели операцію «Буря в пустелі» в Перській затоці проти Іраку, який окупував Кувейт.

Читайте також: Нафта і коронавірус обвалили фондову біржу в Гонконгу

Аналітики прогнозують, що нафтові котирування можуть продовжити падіння - аж до 20 доларів за барель, тому виникає закономірне питання: як дана ситуація позначиться безпосередньо на Україні?

«Зараз в нашому суспільстві, в соціальних мережах спостерігається певна радість: мовляв, така ситуація може позитивно позначитися на ціні на бензин або на вартості газу, яка також залежить від ціни на нафту. Однак це слабка втіха на тлі того, що зараз відбувається в світі. А в світі різко почала змінюватися геоекономічна архітектура. Як відомо, падіння ціни на нафту викликане тим, що не домовилися країни-члени ОПЕК. Деякі країни, зокрема Саудівська Аравія і Росія заявили про рішення наростити видобуток при тому, що паралельно спостерігається різке зниження попиту на нафту. Тут важливо було б побачити якусь концентрационную відповідну міру від якогось додаткового великого гравця, але її немає, і я б стверджував, що ми знаходимося в ситуації, приблизно подібній до ситуації 30-х років минулого сторіччя - «великої депресії», - зазначає в розмові з Lenta.UA відомий економіст Олег Устенко.

«Звичайно, крен може бути змінено в іншу сторону, в залежності від того, як поведе себе світова економіка, але якщо буде зберігатися статус-кво, який ми бачимо зараз, це позначиться на всіх, в тому числі країнах, залежних від сировинних ринків. А ми - держава, яка залежить від сировинних ринків. 60% нашого експорту - це сировинний експорт», - додає експерт.

На думку Устенка, вже найближчим часом неминуче будуть спостерігатися проблеми зі стійкістю багатьох валют і української зокрема. «Відповідь на питання про найближчу долю гривні дуже багато в чому залежить від того, як буде розвиватися внутрішньополітична ситуація. Політична в тому плані, наскільки можливо буде рухатися по шляху швидких змін і «підкруток» кожної зі сторін, що впливає на нашу економіку. Те, що зараз новий прем'єр Шмигаль збирається вводити елемент помірного протекціонізму, може злегка пом'якшити удар по нашому валютному курсу. В принципі, у нас хороші золотовалютні резерви, що знаходяться на позначці майже $ 27 млрд - це історичний максимум за останні шість років. Але зараз вкрай важливо зберігати систему так званого плаваючого курсу», - зазначив він.

Нинішня цінова і біржова криза викликана борговими проблемами в низці країн, вважає експерт-міжнародник Ілля Куса. «Якщо нафтова війна між Росією і ОПЕК затягнеться, ціни на нафту можуть впасти до рівня $ 20 - $ 25. Боляче буде всім», - пише Куса в своєму Telegram. Що стосується України, то вона, за словами експерта, до кризи абсолютно не готова, тому «буде пожинати наслідки разом з іншими слабкими, неефективними і залежними від зовнішніх чинників економіками».

На переконання експертів, падіння ціни на нафту - лише один з певних маркерів поточної ситуації. У теорії, це, звичайно, мало б привести до зниження цін на бензин і дизпаливо, але, з огляду на загальний контекст, в якому це відбувається - загроза рецесії, спад на фінансових ринках, загальне уповільнення економіки - це не те, чому потрібно радіти. «Росія свідомо вплуталася в цінову війну, маючи значні фінансові резерви (потенційно більші ніж у Саудівській Аравії). І це протистояння може затягнутися. Що, в свою чергу, доповнило ситуацію з коронавірусом і загальними панічними настроями, і потенційно може перевести всю економіку в світі в стан близький до free fall. І тоді зачепить усіх. Вже на сьогодні, згідно з низкою прогнозів, коронавірус буде коштувати світовій економіці близько $ 2,7 трлн. Було б наївним вважати, що нас це омине», - вважає екс-глава представництва «Logitech» в Україні Максим Праздніков.

Відзначимо, що до 1 квітня включно між країнами-членами ОПЕК та партнерами організації продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобутку на 1,7 млн барелів на добу, досягнута в 2016 році найбільшими експортерами, в тому числі Саудівською Аравією і Росією. Після цього всі обмеження будуть зняті. Саудівська Аравія, за даними джерел агентства «Bloomberg», вирішила вступити в тотальну цінову війну і наростити видобуток з нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають аналітики, призведе до хаосу в світовій економіці.

Серед ключових викликів експерти називають вихід інвесторів в кеш, тотальне падіння попиту на українські ОВДП, ймовірні курсові «гойдалки» на тлі можливості неперекредитування, необхідного для серйозних виплат за зовнішнім боргом, помітне зменшення перекладів «заробітчан», викликане скороченням ділової активності в Європі...

Єдиним позитивним моментом, який виділяють експерти, є те, що Нацбанк зміг накопичити значні резерви (станом на 1 березня, вони становили 26,6 мільярда доларів), за рахунок яких НБУ стримуватиме зниження курсу гривні, але запас міцності резервів, згідно з різними оцінками, становить не більше одного року.

«Якщо тільки дати можливість знижувати золотовалютні резерви, то ризики девальвації будуть зростати. У нас, як і у всіх країн з ринками, що розвиваються, буде ускладнена ситуація виходу на зовнішні майданчики запозичення капіталу (МВФ тощо). А це означає, що уряду необхідно буде вводити в дію серйозні елементи бюджетної економії, а НБУ - забезпечувати плаваючий курс», - резюмує економіст Олег Устенко.

При цьому, зазначають експерти, треба чітко розуміти, що рішення підтримувати курс гривні за рахунок інтервенцій НБУ - виключно політичне, і залежить від того, чи захоче влада підставити плече власникам ОВДП, а також інших гривневих активів і допомогти вивести гроші з України за відносно низьким курсом чи ні. А в тому, що гривні будуть конвертувати у валюту і виводити з країни, як мінімум, в короткостроковій перспективі через паніку на світових ринках, не виникає жодних сумнівів. Питання лише в тому, за яким курсом це буде зроблено. Якщо за низьким - доведеться «спалити» мільйони доларів з резервів НБУ, якщо ж за ринковим, це серйозно ускладнить процес виведення коштів з країни для олігархів абсолютно різних калібрів.

Наталія Ромашова

Читайте також: Ціни на нафту різко обвалилися через початок «нафтової війни»