Шеремет і білоруський слід: хто і навіщо «включив» новий поворот у справі

Уродженець Білорусі Павло Шеремет, який довгий час працював в Україні, загинув влітку 2016 року в віці 44 років. Автомобіль, за кермом якого він перебував, вибухнув в центрі Києва. Сьогодні, через чотири з гаком роки після трагічної загибелі журналіста, оприлюднена інформація, яка може кардинальним чином вплинути на результат справи. На аудіозаписах, викладених вчора в виданні EUObserver, фігурує екс-керівник білоруського КДБ Вадим Зайцев. Запис нібито зробили 11 квітня 2012 року у час інструктажу бійців спецпідрозділу «Альфа» - структури всередині тамтешнього МВС. «Ось по Шеремету потрібно спрацювати... Зробимо закладки якісь і так далі, що у цій щури ні рук, ні ніг не зберуть. Треба, щоб все було натуральним чином...», - говорить голос на запису. Невідомий співрозмовник відповідає, що «по закладці не буде жодних проблем». Після цього учасники розмови також обговорюють якийсь отрута від «цікавого професора» з Вітебську.

Також на записі йдеться, що «президент чекає цих операцій» і на їх проведення вже виділили кошти. Крім Павла Шеремета учасники розмови також обговорюють політичні вбивства Олега Алкаєва (колишній начальник мінського СІЗО), Володимира Бороданя (полковник-спецназівець у відставці) та В'ячеслава Дудкіна (екс-співробітник «антикорупційного» управління МВС Білорусі) - всі вони зараз живуть в Європі, а також в різні періоди часу виступали з заявами про утиски опозиції в Білорусі і жорсткою критикою режиму Лукашенка.

Читайте також: Білорусь готується переходити на біометричні документи

Незабаром після публікації аудіозаписів українська Нацполіція розповсюдила повідомлення, в якому заявила, що отримала нову інформацію про можливих замовників вбивства Павла Шеремета. Там кажуть, що недавно отримали від Служби зовнішньої розвідки документи і аудіозаписи, останні з яких датовані 2012 роком, - судячи з усього, мова йде, в тому числі і про записи EUObserver. «Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета за допомогою отруєння з використанням токсичних речовин або підриву », - кажуть в Нацполіціі. Правоохоронці зазначають, що вже отримали дозвіл на проведення слідчих дій "в одній з європейських країн».

Як відомо, на сьогоднішній день фінальна точка в «справі Шеремета», в авто якого здетонував вибуховий пристрій 20 липня 2016 року, не поставлена. Спочатку слідство розглядало версію про причетність до резонансного злочину російських спецслужб, однак в грудні 2019-го у вбивстві Шеремета несподівано звинуватили групу ветеранів АТО і волонтерів - рок-музиканта і військового Андрія Антоненко, відомого також як Riffmaster, дитячого хірурга і волонтерку Юлію Кузьменко (псевдонім «Лиса») і військову медсестру Яну Дугар. Слідство наполягало, що Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями і культивуючи велич арійської раси» був організатором вбивства - саме він нібито і привернув до злочину Кузьменко і Дугар. Перша нібито закладала під авто вибухівку, друга - проводила розвідку напередодні.

Навесні 2020-го всім трьом фігурантам змінили підозри. Згадки про «ультранаціоналістичних ідеях і велич арійської раси» з них зникли, а організаторами правоохоронці назвали невстановлених осіб.

Після цього мету злочину визначали, як «створення в суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Кузьменко та Дугар в кінці кінців пом'якшили запобіжний захід, під вартою залишається тільки Антоненко.

Версія слідства викликала суперечливу реакцію в суспільстві - критики вважають, що докази провини підозрюваних є, м'яко кажучи, недостатніми, а обвинувальна база - вкрай непереконливою. У міністерстві внутрішніх справ України вважають, що оприлюднені напередодні записи зразка 2012 року, на яких нібито білоруські спецслужби обговорюють намір вбити Шеремета, на ділі, де проходить група ветеранів АТО і волонтерів, не позначаться, оскільки їм інкримінують безпосереднє виконання злочину. «Опубліковані записи лише підтверджують основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб», - заявляє речник МВС Артем Шевченко. У той же час він висловив надію, що ця нова інформація зможе допомогти в пошуку досі невстановлених замовників і організаторів вбивства.

Тим часом в соцмережах після публікації записів багато користувачів вже почали вимагати зняти звинувачення з Антоненко, Кузьменко і Дугар під хештегом #freeRiff. У свою чергу адвокати Дмитро Круговий, Віталій Галенченко і Станіслав Кулик, що представляють інтереси обвинувачених атошніков і волонтерів, вважають, що нова інформація в корені міняє всю справу. На думку захисту, саме варіант про причетність білоруської влади до вбивства повинен був бути найбільш пріоритетною версією на самому старті слідства, «тому нову інформацію повинні тепер ретельно перевірити компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори». Захист стверджує, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася, тому представники обвинувачених висловлюють побоювання, що вище керівництво правоохоронних органів України «може свідомо покривати як замовників, так і виконавців».

Цікаво, що це саме вище керівництво МВС ситуацію не коментує, хоча через три роки після вбивства журналіста Арсен Аваков особисто в присутності президента Володимира Зеленського публічно представив версію слідства, згідно з якою вбивство скоїли Кузьменко, Антоненко і Дугар. Тоді ж усіх трьох підозрюваних затримали.

Як ми вже відзначали, журналістам EUObserver плівки про Шереметі нібито передав колишній білоруський спецназівець зі спецпідрозділу «Алмаз» Ігор Макар, який виїхав з Білорусі ще в 2006 році. Він стверджує, що отримав записи від анонімних джерел з КДБ Білорусі в 2012 році і передав спецслужбам США, щоб запобігти вбивству свого друга Олега Алкаєва - його ім'я теж згадується в записах. Алкаєв - це колишній начальник СІЗО в Мінську, в якому приводяться у виконання смертні вироки. Емігрувавши до Німеччини, він розповідав про те, як Лукашенко влаштовував позасудові страти. Також він написав книгу «Розстрільна команда», над якою працював разом з Шереметом.

В одному з інтерв'ю Алкаєв заявив: він не сумнівається в тому, що саме за цю книгу білоруський КДБ і замовив Шеремета. «Для Білорусі він був подразником. Ми працювали над продовженням книги, вона була дуже неприємна... Це було вкрай небезпечно», - зазначав Алкаєв.

А ось Макар в інтерв'ю Deutsche Welle на питання, чи могли білоруські спецслужби вбити Шеремета, відповів так: «Я говорив про це з інформаторами, які спілкувалися з іншими людьми з КДБ, і мені було конкретно сказано, що робота по Павлу Шеремету... не зупинялася. На мою думку, це зробили саме білоруські спецслужби. Навіть з цього запису видно, наскільки емоційним стає Зайцев, коли мова йде про Шеремета. Я впевнений, що Лукашенко поставив установку КДБ усунути Шеремета».

Ігор Макар вже заявив про свою готовність прилетіти до Києва і свідчити у справі. Також колишній співробітник білоруського спецназу розповів, що особа, яка вчинила запис тих розмов і з яким говорить глава КДБ в 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готове до показань свідків у справі. Зараз цей анонімний екс-співробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі.

EUobserver пише, що вони передали запис на вивчення в США. За підсумком експерт-криміналіст університету Колорадо Каталін Григорас зазначив, що з аудіо видалена цифровий підпис, який могла б сприяти ідентифікації джерела. При цьому аудіо не носить очевидних слідів маніпуляцій. Проте, автентичність цифрового документа поки перевірці не піддається. І заявляти про те, що це реальні голоси колишнього керівника білоруського КДБ і його підлеглих, поки «залізно» не можна.

Але навіть якщо припустити, що аудіо сьогодення, виникає логічне запитання, чому вбивство Шеремета відбулося тільки через чотири роки після розмови? І цьому є пояснення. Павло Шеремет в 2021 році перебував на території Росії і ймовірність того, що Лукашенко міг дати «добро» на вбивство в той період виглядає просто неймовірною, адже це означало б, що він робить демонстративно недружній жест по відношенню до Путіна і ставить під загрозу і без того складні відносини двох країн. Чи могли білоруські спецслужби зробити цей теракт в Києві? Теоретично - так. І від того, хто і як буде розкручувати в подальшому цю тему, стане ясно, звідки «ростуть ноги». Чи зможе відкриття нових фактів скільки-небудь вплинути на внутрішньоукраїнську ситуацію? Поки ситуація виглядає так, що будуть щосили качати МВС, оскільки прив'язати хоч якось тріо: Антоненка, Кузьменко і Дугарів до «орлів» Бацьки нереально.

В цілому ж, оприлюднені вчора плівки створюють напруженість одночасно в декількох областях. Якщо, наприклад, розглядати ситуацію під білоруським ракурсом, то необхідно розуміти, що злив інформації - це не «за» розкриття вбивства Шеремета, а «проти» Лукашенко.

Останнім часом в Білорусі почали стихати протести і не виключено, що подібні речі можуть надати їм нове дихання. При цьому, Лукашенко виглядає, як загнана коняка, оскільки в цій унікальній ситуації його відходу від влади в однаковій мірі жадають і в Європі, і в Кремлі. А удар плівками неодмінно стане ґрунтом для здійснення серії «наїздів» на Лукашенка з непередбачуваними на даний момент наслідками. «Якби в 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися в злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народу впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні», - заявляє Ігор Макар, побічно підтверджуючи версію про те, що метою плівкового скандалу є відсторонення Лукашенко від владного керма. Якщо це дійсно так, то Україна в даному контексті видається лише буферною зоною, де апріорі пересікатися інтереси геополітичних гравців, а ім'я загиблого журналіста використовуватися в якості ширми. Але конкретно на даний момент ситуація настільки багатошарова, що прив'язати до «зливу» інформації можна в рівній мірі спецслужби РФ, Захід і навіть безпосередньо білоруських силовиків, які, що не секрет, теж прагнуть до зміни порядком набридлого правлячого клану...

Наталія Ромашова

Читайте також: Лукашенко розповів білорусам, як у багатих країнах вже стоять у чергах за шматком хліба (ВІДЕО)