Сатисфакція Азарову і провал українських правоохоронців: як Євросуд «очистив» опального екс-прем'єра

У вівторок, 29 грудня, в австрійському Відні відбулася прес-конференція адвокатів Габріеля Ланськи і Олександра Еггер, що представляють інтереси колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова в судовому процесі проти Ради Євросоюзу з 2014 року. Причиною, що спонукала захисників екс-прем'єра піти на прямий контакт з журналістами, стало недавнє рішення Європейського суду, згідно з яким персональні санкції, введені ЄС щодо Азарова в 2014 році з подачі офіційного Києва, визнаються свавіллям.

Нагадаємо, Микола Азаров був внесений до «списку санкцій» Ради ЄС за пропозицією представників українського уряду в березні 2014 року. Тоді колишньому прем'єру Генпрокуратура інкримінувала розкрадання державних коштів, проте справа досі припадає пилом в слідчо-судових "засіках".

Читайте також: США ввели санкції проти спецназу КДБ, мінського ЗМОПу та ЦВК Білорусі

Незважаючи на те, що рішення П'ятої палати Суду Європейського союзу в Люксембурзі щодо остаточного скасування санкцій стосовно колишнього прем'єра було оприлюднено ще 16 жовтня, презентувати його пресі Азаров і його захисники вирішили тільки зараз. Чому? Один з нардепів, колись перебував у лавах провладної Партії регіонів, який і сьогодні час від часу спілкується з Азаровим, на дане питання Lenta.UA відповідає так: «Час для презентації рішення суду - справа десята. Він міг разом зі своїми адвокатами вийти і по гарячих слідах, але суть не в цьому. Головне, що сам факт визнання санкцій нікчемними - це дзвінкий ляпас режиму Порошенка і всім силовикам винятково його гнилої системи. Треба розуміти, що Микола Янович - бюрократ, в хорошому сенсі цього слова, до мозку кісток, і головне в цій історії для нього - це відновлення репутації, по якій несправедливо було завдано удару з боку постмайданної влади».

Звичайно, репутації Азарова це допоможе мало, проте за певною електоральній ніші це може спрацювати.

Ще один представник померлої ПР, з якими ми поспілкувалися offrecords в ході підготовки даного матеріалу, переконаний, що надмірна публічність опального прем'єра пов'язана з тактико-стратегічної грою керівництва ОПЗЖ: «Вся ця історія з Європейським судом, ажіотаж, який Азаров намагається навколо цього створити - спланована акція Медведчука. Використовуючи по максимуму всі свої інформаційні ресурси, Медведчук, залучаючи топ-чиновників часів Януковича (тут варто згадати не тільки Азарова, але і двух Олен, що не сходять з телеканалів: Лукаш і Бондаренко, а також Андрія Портнова) намагається за допомогою дискредитації Майдану підминати під себе електорат, який не має усталеної політичної «прописки». Мова йде не про завзятих «порохоботів», які під дулом пістолета не проголосують за ОПЗЖ, а про розчарувався виборця партії Зеленського і в цілому - хиткому електораті».

Про залучення Медведчуком екс-високопосадовців часів Януковича в якості інформаційної зброї проти попередньої і нинішньої влади в політкулуарах говорять давно і, треба сказати, небезпідставно. Втім, закулісні і публічні прийоми, які використовуються в політичній боротьбі різними партігрокамі - предмет для окремого аналізу. А поки що повернемося до «антісанкціонному» вердикту Євросуду щодо Миколи Азарова, яке кидає тінь на правоохоронну систему України. Отже, постанова суду Європейського союзу в Люксембурзі анулює рішення про продовження на рік санкцій проти Азарова від 4 березня 2019 року. Як відомо, Рада ЄС приймав рішення про санкції щорічно, починаючи з березня 2014 року, і кожен раз їх було необхідно оскаржувати заново. Поки йшли суди, в березні поточного року Євросоюз вже виключив Азарова з «чорного списку». Тобто на момент винесення рішення від 16 грудня 2020 роки Азаров вже не знаходиться в списку санкцій ЄС. Проте, рішення Євросуду означає повну реабілітацію екс-прем'єра, «так як немає абсолютно ніяких доказів, що санкції вводилися на досить надійною фактичній основі».

Як говориться в нинішньому вердикті суду Європейського союзу, Рада ЄС при ухваленні рішення про санкції не робив зусиль з перевірки даних, отриманих з України. Вельми показово, що в рішенні суду наводиться спроба виправдання Ради ЄС: мовляв, під час підготовки до введення санкцій Радою Євросоюзу велося листування з керівництвом головного слідчого відомства нашої країни, якому апріорі повірили: «Генеральний прокурор є найбільш підходящим джерелом кримінальної інформації. Відповідно, листування з Генеральною прокуратурою є найбільш підходящим каналом для отримання інформації та судових рішень у кримінальних справах, порушених в Україні».

Нагадаємо, що в період, коли проти Азарова і низки інших чиновників з обойми Януковича запускався списку санкцій механізм, обов'язки гепрокурора виконував «свободівець» Олег Махніцький. Таким чином, аргументи Ради ЄС зводяться до того, що спочатку провину Азарова та інших підтверджував саме Махніцький. Що ж стосується рішення Євросоюзу залишити Азарова в санкційних списках в 2019 році, Рада ЄС з листопада 2018 по січень 2019 року вів переписку вже з Генеральною прокуратурою, яку очолював Юрій Луценко, призначений за поданням на той момент президента Порошенко. У підсумку, суд ЄС визнав аргументи Ради Євросоюзу недостатніми: «Не було проведено аудит, чи були ці рішення прийняті відповідно до права позивача на захист і його правом на ефективне юридичний супровід». Тобто Рада ЄС повинен був спочатку перевірити, чи були порушені права осіб, що потрапили під санкції Євросоюзу. Якщо вони були порушені, то Євросоюз просто не мав права вводити такі санкції. Також суд ЄС постановив, що людина не може вважатися відповідальною за незаконне привласнення коштів виключно на тій підставі, що проти нього ведеться розслідування у третій країні (в даному випадку - України).

«Той факт, що позивач піддавався кримінальному переслідуванню за розкрадання державних коштів або активів, сам по собі по своїй суті непридатний для включення імені позивача до списку санкцій», - йдеться у вердикті Євросуду. Але самий ключовий момент, який випливає з рішення суду ЄС за позовом команди адвокатів Азарова полягає в тому, що Феміда чітко визначила: до винесення вироку в Україні, яке набрало законної сили, ніхто з громадян нашої країни не може бути підданий санкціям на підставі лише інформації від правоохоронних органів України.

Сказати, що це удар нижче пояса по правоохоронній системі нашої країни - нічого не сказати. Тепер на цій підставі скасування санкцій ЄС через суд зможуть вимагати все, хто під них потрапив раніше. До того ж «справа Азарова», а, точніше, рішення по ньому Євросуду, унеможливлює введення нових санкцій на подібному підставі, визнаючи запевнення силових структур України без наявності вердикту вітчизняної Феміди порожнім звуком. Відштовхуючись від цього можна припустити, що число охочих позбутися санкцій зашморгу може вирости. Більш того, як вважають експерти-правознавці, озброївшись рішенням по Азарову, колишні чиновники можуть претендувати на компенсації як в Євросоюзі, так і в Україні, яка вносила їх імена в санкційні списки, згодом передані послам, не довівши їх провину.

Зараз під дією санкцій ЄС залишаються десять колишніх топ-чиновників: Віктор Янукович і його син Олександр, Віталій Захарченко, Віктор і Артем Пшонки, Віктор Ратушняк, Сергій Курченко, Дмитро Табачник, Сергій Арбузов та Олександр Клименко. Санкції в їх відношенні діють до 6 березня 2021 року.

У минулому році ЄС виключив з списку санкцій екс-главу Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва. Ще раніше зняв обмеження з колишнього міністра юстиції Олени Лукаш і нардепа Сергія Клюєва, опального регіонала Юрія Іванющенка та Віктора Януковича-молодшого в зв'язку з його смертю. «Рішення суду на користь Миколи Азарова підтвердило відсутність в Україні права на справедливе правосуддя. Цей юридичний прецедент дасть можливість реабілітувати сотні людей, які були позбавлені права відстоювати свої права в українських судах», - пафосно заявляють європейські адвокати екс-прем'єра Габріель Ланськи і Олександр Еггер.

Звичайно ж, рішення суду ЄС можна розібрати під мікроскопом і згодом знайти там певні політико-юридичні колізії. Однак, як не крути, але факт залишається фактом: за шість з гаком років втікача прем'єру в Україні так і не винесли остаточний судовий вирок, який би виправдовував ведення проти нього санкцій. Тобто Європейський суд надійшов цілком логічно: якщо у вас - українців - немає претензій до Азарова, чому вони повинні бути у європейців? Очевидно, що якби в Україні дійсно хотіли привернути Азарова до відповідальності, то провели б заочний суд, як з Януковичем. Був би вирок і логічне вимога екстрадиції. А так... гра в свої ворота, точніше відсутність гри як такої, тоді як на кону - імідж України як правової держави.

На тлі «выдбілюючого» рішення суду щодо Миколи Азарова, оголилася ще одна проблема. Справа в тому, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) систематично приймає рішення на користь чиновників, які потрапили під закон про очищення влади в 2014 році. Нещодавно суд постановив виплатити компенсації першим п'яти позивачам в розмірі п'яти тисяч євро. Очевидно, звільнені чиновники, надихнувшись успішним прецедентом, будуть і далі подавати позови до Страсбурга, а держава, а якщо точніше - українські платники податків будуть змушені платити штрафи. В ЄСПЛ на сьогодні звернулося понад 140 чиновників, яким КСУ напевно присудить компенсацію мінімум в п'ять тисяч євро, що означає втрату ще 700 тисяч євро для держави. За різними оцінками, чиновникам після судів доведеться виплатити близько двох мільярдів гривень. Рішення на користь люструваних чиновників виносить не тільки ЄСПЛ, а й українські суди. Тільки від колишніх працівників прокуратури в зараз розглядається більше тисячі справ. Окружний адміністративний суд Києва в 2020 році відновив на посадах близько 100 чиновників. Більшість - фізично неможливо повноцінно повернути на колишню роботу, адже їх посад уже не було. Проте компенсації довелося виплачувати.

Поставити жирну крапку з судовими претензіями «ексів» міг би Конституційний суд України, знайшовши якесь оптимальне рішення, яке з одного боку, не відбілювало б чиновників часів Януковича, з іншого - не залишало б їм шансів на отримання компенсацій. Проте судді КСУ ось уже шостий рік поспіль розглядають закон про очищення влади на конституційність і ніяк не можуть прийти до єдиної думки. Паралельну діяльність на цій ниві проводить міністр юстиції Денис Малюська. Він хоче створити структуру, яка б в індивідуальному порядку врегулювала суперечки зі звільненими чиновниками без суду. Наприклад, якщо несправедливо люструвати громадянина не можна поновити на посаді, то йому належить одноразова компенсація. Поки що називають суму в районі 25-35 тисяч гривень. Цей закон, який цілком може стати компромісом парламентських прихильників і критиків люстрації як явища, збираються винести на голосування до Верховної Ради вже в 2021 році.

Наталія Ромашова

Читайте також: Лукашенко відповів на санкції Євросоюзу за себе і за Путіна