Рівняння на прискорення: чому у Зеленського в турборежимі взялися за судреформу

У тематичній зустрічі в кабінеті діючого гаранта Конституції вчора в другій половині дня взяли участь віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина, міністр юстиції Денис Малюська і два нардепи від провладної «Слуги народу» - глава парламентського Комітету з питань правової політики Андрій Костін і керівник спецкомісії питань правової реформи при президенті Сергій Іонушас. За підсумками «летючки» покрокова стратегія реформування судової системи оприлюднена так і не була. Замість цього, президентська прес-служба без будь-якої конкретики сухо відрапортовала, що «ключова мета обговорюваної стратегії - встановлення основних напрямків політики і пріоритетів подальшого вдосконалення законодавства про судоустрій у взаємозв'язку і взаємодії з іншими інститутами правосуддя».

«Судова система в Україні сьогодні є однією з найбільших проблем. Перш за все - для звичайних українців, які не мають надії на справедливість в судах і не відчувають захисту судової системи. Але є і проблеми іншого характеру - як-то залучення інвестицій, імідж нашої країни. Про судову реформу згадують всі міжнародні партнери України, і нам неодмінно треба її зробити», - цитує офіційний сайт глави держави Володимира Зеленського.

Як повідомило нам джерело в ОП, вчорашня нарада в головному кабінеті на Банковій є, по-перше, інформаційним маячком для західних партнерів, по-друге, якоїсь прелюдією перед розглядом останніх законодавчо-судових ініціатив Зе в сесійній залі Верховної Ради.

Про що мова? Буквально на днях Зеленський запропонував депутатському корпусу проголосувати за законопроекти, «які повинні вирішити проблеми в судовій системі і скоротити повноваження Окружного адміністративного суду міста Києва». Відзначимо, що столичний Окружний адмінсуд відомий своїми резонансними рішеннями і скандальними суддями. Так ОАСК відміняв нову редакцію українського правопису і перейменування Московського проспекту на проспект Бандери в столиці, а два роки тому саме цей суд за позовом олігарха Коломойського визнав націоналізацію «Приватбанку» незаконною. Крім цього, ОАСК заблокував перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), яка, за рішенням парламенту, повинна була внести в свою назву зв'язок з Росією. Серед інших резонансних вердиктів ОАСК - відновлення скандального Романа Насирова на посаді голови Державної фіскальної служби і низку інших.

Нардепи вже на наступному пленарному тижні, як повідомляє нам джерело в «зеленій» фракції, розглянуть законопроект, який істотно скоротить повноваження Окружного адміністративного суду Києва. Якщо зміни проголосують, то всі судові суперечки, в яких оскаржують рішення органів виконавчої влади, заберуть від ОАСК і передадуть Верховному суду в якості суду першої інстанції. Судом апеляційної інстанції в таких суперечках буде Велика палата ВСУ. Таке рішення, вважають в Зе-команді, унеможливить будь-які маніпуляції через оскарження в ОАСК. А в цьому суді раніше заперечували багато рішень вищих органів влади.

Обрізання повноважних «крил» ОАСК - не єдина законодавча ініціатива Зеленського. Другий законопроект авторства нинішнього господаря Банкової передбачає обов'язкову перевірку на доброчесність діючих і майбутніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Є ще й третій проект закону, який вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та вводить відповідальність за ненадання інформації на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

За інформацією Lenta.UA, особливих дискусій свіжі ініціативи Офісу президента, пов'язані з функціонуванням третьої гілки влади, в таборі «слуг народу" не викликали і судові нововведення від Зе, найімовірніше, будуть проголосовані вже в самий найближчий час. А тим часом в експертному середовищі звертають увагу на те, що меседжі з ОП, що стосуються судреформи збіглися за часом з рішенням місії МВФ не видавати новий кредитний транш офіційному Києву.

Як відомо, однією з умов Міжнародного валютного фонду до української влади, при яких повинні були виділити гроші, є боротьба з корупцією, а також судова реформа. Зокрема, саме МВФ вимагав від України зробити Верховний суд першої інстанцією і забрати у ОАСК повноваження на розгляд знакових справ про оскарження дій центральної влади. І тут важливий момент: всі вищеописані дії на законодавчому полі українська влада повинна була зробити «під ключ» ще в минулому році. Так в меморандумі з МВФ закладені два ключових маяка по судовій реформі, які потрібно було реалізувати ще до листопада-2020. Перший - в рамках судової реформи перевірити чесність всіх діючих членів ВРП і створити нові правила відбору майбутніх членів. Другий - забрати у ОАСК повноваження на розгляд знакових справ щодо оскарження дій центральної влади.

«Однією з причин неотримання траншу від МВФ був провал судової та антикорупційної реформ. А після першого траншу МВФ ми не тільки не поліпшили свою ситуацію, а змогли її погіршити, в тому числі завдяки скандалу Конституційним судом. Проблема полягає ще і в тому, що сама судова система, (як і найбільші українські олігархи), не зацікавлена в тому, щоб її реформували. Але влада повинна розуміти: якщо в державі немає верховенства права, то з такими країнами міжнародні фінансові інститути та інвестори не працюють», - зазначає виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

У кулуарах говорять про те, що нинішня гіперактивність Банковій на ниві судоустрою обумовлена не тільки ризиком остаточної «заморозки» співпраці з МВФ. В Офісі президента нібито з побоюванням відреагували на останні сіігнали, що надійшли з Євросоюзу. А вони - сигнали з ЄС - чітко зафіксовані в недавно затвердженої 32-х сторінкової резолюції по Україні.

«Не дивлячись на помітний прогрес, в Україні широко поширена корупція, яка продовжує стримувати процес реформ. Конституційна криза, що триває, загрожує здатності президента і Верховної Ради проводити реформи. Олігархи відновлюють політичний вплив. Сьогодні вкрай важливою є завершення реформ в сферах верховенства права і боротьби з корупцією», - йдеться в резолюції. У документі також вказується, що в 2020 році було виконано лише 37% завдань, пов'язаних з угодою про асоціацію (в 2019, для порівняння, було 52%). Європарламент звертає особливу увагу на те, що офіційний Київ не повинен залишати поза увагою той факт, що рівень політичної, фінансової і технічної підтримки ЄС залежить безпосередньо від того, наскільки активно країна виконує зобов'язання перед Євросоюзом. Перевівши на просту мову, це означає одне: немає реформ, немає підтримки з боку ЄС.

Ну, і вишенька на торті - в резолюції Європарламенту чорним по білому записано: «Європарламент шкодує, що судова влада все ще є одним з найменш надійних закладів в Україні і серйозно стурбований станом, в якому вона знаходиться. Метою української влади має бути створення незалежної ВККС (Вища кваліфікаційна комісія суддів - ред.) На основі прозорої процедури відбору за участю міжнародних експертів. Уповноважений ВККС повинен мати можливість ефективно здійснювати перевірку судових засідань. ЄС наполягає на перевірці чесноти нереформованої Вищої ради правосуддя...».

Відзначимо, що не один раз згадана вище ВРП - це той самий контролер, який має відстежувати і карати недобросовісних служителів Феміди. Але замість цього ВРП сам опинився в епіцентрі скандалу - з ОАСК і його главою Павлом Вовком. Ще восени минулого року ВРП одноголосно стала на захист суддів ОАСК після того, як мільйони українців з прослушки НАБУ дізналися, що Вовк і його колеги по суддівському цеху займалися чим завгодно, але не правосуддям. Він не тільки відмовився усувати Вовка, але навіть не розглядав подання від силових органів.

З «плівок Вовка» слід, що судді впливали на кадрові призначення ВККС і брали замовні рішення в інтересах політиків і бізнес-кіл. Епопея між Вовком і силовиками триває більше півроку - опальному судді ніяк не можуть вручити підозра про злочин, оскільки він постійно або ховається, або банально тікає... Але якщо абстрагуватися від цієї ганебної «Санта-Барбари», від споглядання якої європартнери України, особливо не ховаючись, крутять вказівним пальцем біля скроні, необхідно констатувати, що про необхідність якісного реформування вітчизняної Феміди говорять не тільки експерти і міжнародні інституції, а й пересічні українці.

Свіжа соціологія, на яку, як відомо, вельми чутливо реагує нинішній президент, свідчить про те, що повністю довіряють вітчизняній судочинства 1,7 відсотків наших співвітчизників, скоріше довіряють - 11,3%. Погодьтеся, що цей суспільний вердикт навіть з натяжкою навряд чи можна назвати виправдувальним...

Наталія Ромашова