Радянський КДБ підлаштував смертельну аварію для французького філософа - ЗМІ

Через 60 років після автоаварії, в якій загинув лауреат Нобелівської премії Альбер Камю, у своїй новій книзі, що вийшла англійською мовою, італійський письменник Джованні Кателлі розповідає, що подія була влаштована радянськими спецслужбами. Про це пише The Guardian. 

Джованні Кателлі вперше опублікував свою теорію в 2011 році в газеті Corriere della Sera. Він виявив в щоденнику чеського поета і перекладача Яна Забрани замітки, які свідчать про те, що смерть Камю була випадковістю. Зараз Кателлі випустив книгу «Смерть Камю», де ця теорія розбирається докладно. 

Альбер Камю загинув 4 січня 1960 року в віці 46 років. У 102 км від Парижа машина, в якій разом з Камю перебувала сім'я його друга Мішеля Галлімара, вилетіла з обледенілої дороги і врізалася в дерево.

У кишені Камю був виявлений невикористаний квиток на поїзд з Провансу в Париж: письменник збирався повернутися в столицю після Різдва зі своєю дружиною. На місці аварії також знайшли 144-сторінковий рукопис незакінченого автобіографічного роману "Перша людина".

Сам Галлімар також помер через кілька днів після аварії. У той час експерти були здивовані, як така аварія могла статися на широкій дорозі з невеликим рухом. У біографії Камю, написаній в 1978 році, Герберт Лотман робить припущення, що у машини могло вибухнути колесо або зламатися вісь. 

Кателлі пише, що уривок з щоденників Яна Забрани пояснює причину аварії. Поет написав в кінці літа 1980 року, що «обізнана людина» сказала йому, що винні люди з КДБ. «Вони оснастили шину пристроєм, який пробив її, коли машина їхала на великій швидкості». Наказ знищити Камю, за словами інформатора поета, віддав глава МЗС СРСР Дмитро Шепілов, в помсту за статтю письменника, яка опублікована в березні 1957 року у французькій газеті Franc-Tireur. На виконання цього завдання потрібно було три роки. 

Кателлі витратив кілька років на вивчення достовірності версії Забрани. У книзі наводиться інтерв'ю вдови поета, досліджуються зв'язку КДБ у Франції і свідчення французького «адвоката диявола» Жака Вержеса. Що стосується останнього, то вже після виходу книги в Італії, з Кателлі зв'язався італійський адвокат Джуліано Спаззалі, якому Вержес розповідав про смерть Камю. Той стверджував, що аварія була спланована КДБ зі схвалення французької розвідки. 

Кателлі вважає, що відвертість Камю заважала французько-радянським відносинам, тому належне розслідування не проводилося. 

Книга до виходу на англійській мові була опублікована у Франції, Аргентині та Італії і отримала підтримку американського письменника Пола Остера, який назвав аргументи Кателлі неймовірними, і заявив, що тепер справу про смерть Камю потрібно перекласти у скриньку з «політичними вбивствами». 

Дочка Камю Кетрін не підтримала теорію Кателлі. Не підтримує дану версію і кембриджський професор французької літератури Елісон Фінч. Вона посилається на необ'єктивність свідків, чиї думки наводяться в книзі, а також зазначає, що при французькому потуранні вбивство повинно було бути схвалене на найвищому рівні, тобто - президентом де Голлем. «Де Голль дуже поважав французьких інтелектуалів, в тому числі і тих, з якими він був не згоден», - каже професор.

Камю був нагороджений Нобелівською премією в 1957 році "за величезний внесок у літературу, що висвітлив значення людської совісті". Найзнаменитіші його твори - "Бунтуюча людина", "Міф про Сізіфа", "Чума", "Падіння".

Фото: Альбер Камю , Інформери