Рада в облозі: як зміниться розклад сил у владних кабінетах після президентських виборів

До планових парламентських виборів ще більше півроку, однак вже зараз в політичних залах і кулуарах активно обговорюють долю найвищого законодавчого органу країни. Причому, не стільки майбутнього, скільки ще нинішнього скликання. І це, в принципі цілком логічно: після весняних президентських виборів апріорі зміниться розстановка фігур на шаховій дошці. Яким чином - розбиралася Lenta.UA .

Як відомо, де-юре в нашій країні діє парламентсько-президентська форма правління, при якій саме депутатський корпус Верховної Ради повинен грати першу скрипку у владному оркестрі. Однак ні для кого не є секретом, що на практиці власники депутатських мандатів часто «лягають» під президента. Навіть при інертному Вікторі Ющенку центральні гравці Верховної Ради часто здавалися йому в «полон», отримуючи за це певні політичні дивіденди. Тому парламент практично неминуче виявиться в стані облоги з боку нового президента.

Читайте також: Операція "Піраміда": як Тимошенко залишилася без "сітки"

Розглянемо кілька сценаріїв парламентського майбутнього після президентських виборів.

Перший варіант. Припустимо, за підсумками президентських виборів таку бажану і довгоочікувану victory все-таки отримає один з фаворитів виборчого марафону Юлія Тимошенко. На даний момент в її активі 20 «багнетів» в парламенті при необхідному мінімумі в 226 голосів. Ідеальним сценарієм для президента Тимошенко міг би стати розпуск чинного парламенту і якнайшвидше проведення виборів в Раду. Але це зробити неможливо - за півроку до проведення чергових парламентських виборів розпускати Верховну Раду заборонено. Останній день для можливого розпуску парламенту - 27 квітня, в той час як другий тур президентських виборів пройде 21 квітня, а підрахунок голосів і процедура інавгурації гарантовано розтягнеться на 3-4 тижні. Тому цей варіант для Тимошенко відпадає...

Чи зможе Юлія Володимирівна знайти ситуативних союзників в старому скликанні ВР? Цілком. І в «Самопомочі», і «Радикальної партії», і в більшості «Народного фронту», а також в депутатських групах «Воля народу» і «Відродження», а також серед позафракційних нардепів (таких на сьогодні 61) цілком можна сколотити кістяк для більшості. У разі поразки Порошенко розсиплеться і його іменний Блок. Тим більше, що там є група депутатів, що орієнтується на прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, яка завжди буде готова поторгуватися за його збереження на своїй посаді.

З іншого боку, навіщо, питається, вести торги за кожен закон з «чужими», якщо можна дотягнути до осінніх виборів, де на хвилі її персональної президентської популярності «Батьківщина», очевидно, буде мати більш солідне представництво, і до неї неодмінно підтягнуться інші гравці. Якщо Тимошенко вирішить грати в довгу, то уряд Гройсмана, (разом з Аваковим, читай - «Народним фронтом») збережеться. «Піти» можуть хіба що двох членів Кабміну, кандидатури яких, згідно з Конституцією подає глава держави - міністра закордонних справ і оборони.

Як розповіли Lenta.UA в «Батьківщині», у Тимошенко в разі якщо парламент підпорядкувати собі не вдасться, є в запасі вельми радикальний метод. «Ви звернули увагу на те, що Юлія Володимирівна кілька разів публічно заявляла про те, що вона готова піти через 100 днів свого президентства, якщо їй не дадуть виконати її плани? Багато хто думає, що це блеф. Насправді це - цікавий план», - розповів нашому виданню один нардеп. Схема - така: вже до кінця літа буде зрозуміла «шахматка» владної вертикалі. Якщо вона категорично не буде підходити Тимошенко, вона оголосить про відставку. В такому випадку, розповідає джерело, президентські і парламентські вибори будуть проходити одночасно, і Тимошенко в такому разі матиме шанс затягнути «на собі» велику фракцію «Батьківщини» в парламент - її добровільний відхід з крісла президента додасть їй рейтинг - адже вийде, що вона не тримається за своє крісло. Втім, для реалізації цієї хитромудрої багатоходівки Тимошенко для початку потрібно перемогти на президентських виборах навесні. Що зробити буде вкрай непросто...

Кардинально іншим виявиться розклад, в разі якщо Петро Порошенко прийде на Банкову «на біс». Він не тільки збереже за собою більшість в парламенті, а й, найімовірніше, зміцнить свої позиції в ВР. Зокрема, буде вельми цікаво поспостерігати за тим, як поведе себе фракція «Народного фронту». З огляду на вкрай низькі рейтинги для того, щоб знову потрапити в наступний парламент, очевидно, багато хто піде на уклін на Банкову. При цьому важливо враховувати той факт, що значна частина фракції зараз зробила ставку на президентство Тимошенко.

Варто очікувати на зміні у Кабміні в разі перемоги Порошенко. Зараз дуже багато що залежить від Гройсмана - соціальні «пряники», які відіграють на користь чинного президента, проходять через руки прем'єра. У кулуарах ходять чутки, що після конфліктів між Кабміном і Банковою навесні-влітку минулого року в прем'єрському кріслі Порошенко бачить чинного генпрокурора Юрія Луценка. Але поки що за нинішніх політичних розкладів за його кандидатуру немає голосів в парламенті. Хоча правило: «Політика - мистецтво можливого» ще ніхто не відміняв. До того ж перехідним варіантом називають можливість призначення главою уряду нинішнього першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва.

Зараз же в будь-якому випадку, «бити горщики» з чинним главою уряду, на переконання політологів, з якими поспілкувалася Lenta.UA, не варто жодному з можливих переможців президентської кампанії. В результаті у Гройсмана зараз склалися досить непогані відносини не лише з Петром Порошенком, але і з командою Юлії Тимошенко.

Утім, повернемося до потенційних президентів і формату їх співпраці з нардепами. У одного з найрейтинговіших кандидатів - шоумена Володимира Зеленського досвід формування політичних команд відсутній в принципі, тому він гарантовано виявиться у вкрай складній ситуації, якщо все-таки йому вдасться виграти вибори. Крім «наведення мостів» з чинним урядом президенту «Зе» доведеться фактично «з нуля» і в дуже стислі терміни будувати повноцінну політичну партію, яка повинна буде стати його опорою в наступному скликанні Верховної Ради. При цьому слабкість такого президента (навіть при наявності олігарха Коломойського в тилу) може зіграти позитивну роль для українського парламентаризму: чи не вперше Верховна Рада виявиться незалежною від Банкової.

Головна проблема Зеленського, як і більшості інших політиків (наприклад, того ж Анатолія Гриценка або Андрія Садового, чиї шанси на перемогу, втім, мізерні) - гострий дефіцит кадрових ресурсів для формування своєї політичної команди в парламенті і Кабміні. В цьому плані, подобається це комусь чи ні, (якщо винести за дужки команди Порошенко і Тимошенко) солідно виглядають колишні «регіонали» - представник «газовиків» Юрій Бойко і «ахметовець» Олександр Вілкул. У їхньому оточенні є чимало людей з серйозним досвідом, правда, з неабияк зіпсованою репутацією. Але вірогідність їхнього реваншу виглядає фантастичною, і, судячи з усього, екс- «регіоналам» з «Оппоблока» і «Опозиційної платформи», які посварилися між собою, після президентської кампанії доведеться вести болючу боротьбу за потрапляння до наступної Верховної Ради - окремо один від одного отримати більш-менш серйозні фракції їм буде вкрай непросто ...

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA

Читайте також: На порозі війни: до чого призведе передвиборне протистояння "силовиків"