Путинська «газонокосарка» та китайське табу: що відбувається на дроновому полі

За даними Повітряних сил України, у ніч з 21 на 22 жовтня Росія запустила разом із крилатими ракетами та іранськими дронами «Шахед» два БПЛА «невизначеного типу», які летіли з північного напрямку. Ситуація повторилася і наступної ночі. Знову саме з півночі рашисти запустили невідомий безпілотник у напрямку Києва. На підльоті до столиці його було збито. Перші фото та відеозаписи говорять про те, що цей дрон має щонайменше одну незвичайну особливість – шум роботи його двигуна схожий на дзижчання газонокосарки. Цей звук відрізняється від звуку старого мопеда, який видає двигун "Шахедів".

Спікер Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що окупанти збирають нові дрони із запчастин, що продаються на AliExpress. «Там куплено двигуни та деякі інші деталі. Це вже не вперше, коли з простих матеріалів, як то кажуть, «з палок» ліплять цей «літак» та запускають його у бік нашої держави», - зазначив Ігнат. Він також додав, що «газонокосарки» запускаються для виявлення та відволікання ППО, проте також можуть вражати цілі, оскільки несуть кілька кілограмів вибухівки.

Читайте також: У Зеленського назвали п'ять плюсів далекобійних ракет

З двигуном «газонокосарки» (його ціна варіюється в межах 18-22 тис грн) залежно від кількості пального та бойової частини, безпілотник, констатують військові експерти, може перебувати у повітрі 10-15 годин.

Профільне видання Defense Express зазначає, що, ймовірно, саме цей БПЛА виявили українські бійці ще у травні поблизу російського кордону на Сумщині. На фотографії цього дрона видно, що його фюзеляж зібраний із фанери, а паливний бак – це велика пластикова пляшка. На ньому також стоїть кутовий відбивач, що в рази збільшує засвічення дрона на РЛС. "Тобто намір ворога якраз і був у тому, щоб українські засоби ППО його помітили", - зазначають експерти DE. Деякі фахівці припускають, що «газонокосарка» – це перероблений дрон із цивільного китайського безпілотника Mugin. Зазначимо, різні моделі цього БПЛА продаються на сайті виробника за ціною від $ 3 до 22 тисяч.

«Кажуть, у противника з'явилися нові «шахеди» з «гівна та палок», з двигуном з Аліекспресу, і неприємним звуком. Але даремно ви смієтеся. На Аліекспрес можна купити все для будь-якого «шахеда». І недорогий малоресурсний мотор це те, що потрібно для одноразового дрона-камікадзе, навіть якщо його збивають це плюс для противника. Тому що коштує він у рази дешевше за дефіцитну зенітну ракету. Тисячі саморобних ракет, якими ХАМАС обстрілює ізраїльські міста, збивають дорогі високотехнологічні ракети «Залізного куполу». І ці ракети закінчаться швидше, ніж ракети із водопровідної труби. Тому наш противник не гребує найдешевшими «мопедами». А де наші тисячі дешевих дронів?», - запитує командир українського підрозділу аеророзвідки, капітан ЗСУ Юрій Касьянов.

У свою чергу співзасновник проекту Drone.ua Валерій Яковенко констатує: «Якщо порівнювати те, що відбувалося по відношенню до безпілотників у лютому минулого року і зараз, то дуже змінилося. На початку війни в Україні власного виробництва обладнання у потрібній кількості просто не існувало. А зараз окремі сегменти обладнання, на кшталт дронів далекої дії літакового типу, вже виробляються у достатній кількості для ЗСУ. Водночас російські окупанти навчаються і максимально намагаються посилити використання дронів».

Очевидно, що БПЛА різних типів впливали і продовжують впливати на війну в Україні та їх використовують обидві сторони. І на дроновому «фланзі» особливу роль відіграє Піднебесна, яка нещодавно запровадила обмеження на експорт безпілотників. Обмеження, введені китайським урядом, стосуються дронів більшого радіусу дії вагою понад 4 кг, а також пов'язаного з дронами обладнання, наприклад, деяких камер і радіомодулів. Китайські виробники такого обладнання тепер зобов'язані подавати заявки на експортні ліцензії та надавати сертифікати кінцевому користувачеві. Позиція КНР, яка, нагадаємо, так і не засудила путінську спецоперацію, полягає в тому, що комерційні китайські дрони не можна використовувати у військових цілях.

Українські волонтери та військові стверджують, що останні обмеження офіційного Пекіна поки що мінімально вплинули на доступність безпілотників, особливо всюдисущих Mavic китайської компанії DJI. Однак кажуть, що ускладнилися постачання запчастин, а також побоюються, що в майбутньому ситуація може значно погіршитися. Особливо турбує доступність таких частин, як тепловізійні камери. Щоб мінімізувати вплив китайських обмежень, українські волонтери зараз активно зайняті пошуком альтернатив, виготовлених в інших країнах – переважно західних. До речі, за даними лондонського аналітичного центру Royal United Services Institute (Rusi), ЗСУ втрачають близько 10 тис. дронів на місяць.

Незважаючи на найважливішу роль у російсько-українській війні різного роду БПЛА, майбутня перемога залежить від інших факторів, переконаний політолог Олександр Кочетков. «У перші місяці війни ворог діяв нахабно і безглуздо, відверто підставлявся. Тоді за рахунок швидких маневрів, горизонтальної взаємодії та ініціативи командирів середньої ланки нам вдавалося громити колони окупантів. Також ми змушені були знаходити нові можливості для знищення ворога – ударні дрони, FPV-дрони та інше. Але ворог навчається. Навчається у нас, і в цьому парадоксальному сенсі ЗСУ – майстерний учитель. Нині війська агресора використовують усе, чим його били ми. Ворог ретельно окопується, не залітає в нашу зону ППО, використовує всі різновиди дронів, керовані авіабомби та всілякі ракети. При цьому ворог більший за нас, і можливості у нього більше. Чим замінити дуже успішну напівмахновщину першого періоду війни ми так і не винайшли. А ворог тим часом кратно домінує в озброєнні. Радянські арсенали не бездонні. Але СРСР "запліднив" багато тоталітарних режимів, Північну Корею, в т.ч. Власними виробничими потужностями та братньою диктаторською допомогою недоімперія здатна не лише підтримувати обсяг зброї для ведення цієї війни, а й навіть нарощувати її. Звичайно, недостатня кількість компенсується ефективністю нашої зброї НАТО: там, де нам потрібен один постріл із гаубиці, ворог стріляє п'ять разів. Але перевага досконало проявляється насамперед в обороні, і ми це бачимо в Авдіївці. У наступі все майже зрівнюється. Тому що стара як мамонтовий послід радянська міна виводить з ладу найсучасніший танк. Про імітаційність нашої оборонної промисловості знають усі. Окрім керівництва «Укроборонпрому» та його кураторів. Презентацій багато, снарядів не вистачає», - зазначає експерт.

«Ми втратили надто багато підготовлених бійців. Мова не лише про мотивацію. Поповнення, яке зараз приходить на фронт, поступається тим, хто пройшов АТО і тим, хто прийняв на себе важкий удар перших місяців війни. Тим, хто дав своє життя за Україну. Навчання в країнах НАТО проблему не вирішує: тамтешні інструктори чудово знають, як перемагати слабкого супротивника за тотальної переваги у сучасному озброєнні, зокрема домінуванні у повітрі. Але вони й не припускають, як діяти в умовах щільних мінних загороджень, вогняного валу від ворога, ешелонованої оборони, фактично нескінченного мобілізаційного ресурсу агресора. Цю науку ми змушені осягати у бою великою кров'ю. До того ж, ворог виявився нечутливим до втрат. Ординське минуле та жалюгідне сьогодення штовхають російських мобіків на наші позиції, де вони подихають, як таргани під дихлофосом. Але вони пруть і пруть. Цьому непереборному бажанню покінчити зі своїм жалюгідним життям позаздрять навіть хамасівські шахіди. Саме в цьому російському культі смерті полягає найглибша цивілізаційна прірва між Україною та Росією. А країну покірних мерців перемогти дуже важко», - підсумовує Олександр Кочетков.

Читайте також: Україна не досягла вогневого контролю над окупованим Кримом, - Зеленський