Представляємо найкращі спектакль, фільм та серіал, де головною героїнею є Єлизавета II

Спочатку ми планували дати звичні хоча б топ-5 найкращих фільмів про Єлизавету II. Однак потім з подивом побачили, що їх було небагато. Можливо, причиною цього було те, про що сьогодні написали всі серйозні коментатори щодо смерті королеви в різних країнах (дивуватися єдності думок не доводиться - статті, напевно, були написані ще за кілька років до вчорашньої події і чекали свого часу). А саме - що Єлизавета II за всієї своєї відкритості, суворо обмежувала межі доступності королівського життя для публіки. І не лише для публіки. Як згадував один з американських президентів, коли він, стоячи поряд з Єлизаветою II, публічно помилився, старивши її у своїй промові на кілька років, "вона подивилася на мене так суворо, як дивилася на мене в дитинстві моя мати".

По суті люди знали про королеву тільки те, що вона хотіла їм показати, так що матеріалу у драматургів було небагато. І єдиний, мабуть, хто з цим впорався, це Пітер Морган. І не тому, що він був якимось особливо наближеним, а просто через особливості свого таланту та інтелекту. Адже йому, окрім творів про Єлизавету II. належать п'єса та сценарій номінованого на "Оскарів" фільму "Фрост проти Ніксона", а також фільму "Останній король Шотландії" про одіозного президента Уганди Іді Аміна та неофіційної "трилогії про Тоні Блера". Тобто у світі політики для нього секретів немає від слова "загалом".

Тому не дивно, що коли такому серйозному кінорежисеру як Стівен Фрірз, номінанту на "Оскара" та головні призи Каннського та Венеціанського кінофестивалів, знадобився сценарист для його фільму "Королева", він обрав саме Моргана. Стрічка була номінована на "Оскара" за найкращий фільм, але залишилася без призу. Натомість Хелен Міррен, яка грала в ньому Єлизавету II, отримала в категорії "найкраща жіноча роль" не тільки "Оскара", а й BAFTA, "Золотий глобус" і Кубок Вольпі на Венеціанському кінофестивалі.

Відповідно, не дивно, і те, що через шість років саме Хелен Міррен зіграла Єлизавету II у виставі за п'єсою Моргана "Аудієнція" - спочатку у Британії (за що отримала найвищу акторську нагороду - премію Лоурена Олів'є), а потім і на Бродвеї. При цьому відзначимо геніальний драматургічний хід Моргана - все політичне "змужніння" (тут навряд чи доречне слово з чоловічим коренем, але іншого ще не вигадали) королеви показано через сцени її аудієнцій із щойно обраними прем'єр-міністрами, починаючи ще від Уінстона Черчілля. Тут цікаво ще й те, що в міру збільшення кількості цих аудієнцій у житті (у реальної Єлизавети II їх було 15, причому останню, Ліз Трасс, вона дала буквально за добу перед своєю смертю) Морган дописував свою п'єсу.

Тож коли знадобився сценарист для серіалу "Корона" від Netflix, про який навряд чи треба щось розповідати через його загальновідомість, ім'я сценариста було зрозуміло заздалегідь.

А на актрис, які зіграли в "Короні" Єлизавету II у різні роки її життя, пролився звичний дощ похвал та призів.

Фото: Pinterest