Поруч з Замбією і Сьєрра-Леоне: чого досягла Україна, витративши 12 мільярдів на боротьбу з корупцією

В опублікованому сьогодні звіті Transparency International - CPI2020 - Україна знову опинилася в хвості: індекс сприйняття корупції в Україні в 2020 році склав 33 бали, з якими наша країна зайняла 117 місце з 180 держав світу. Формально ми ростемо: Україна в ньому отримала на 3 бали більше, ніж в минулому році, і піднялася на 9 позицій в глобальному рейтингу країн. Фактично ми тупцюємо на місці.

Поруч з нами в рейтингу Єгипет, африканська Есватіні (Свазіленд), Непал, Сьєрра-Леоне і Замбія - всі ці країни так само в CPI-2020 набрали по 33 бали.

Читайте також: Начальник відділу детективів НАБУ заволодів 30 тис. грн, оформивши липовий листок непрацездатності, - ДБР

З сусідів тільки у Росії ситуація гірша - 30 балів. У Молдови - 34 бали, 115 місце, Білорусі - 47 балів (+2), 63 місце, Угорщини та Румунії - по 44 бали і 69 місце, Словаччини - 49 балів (-1), 60 місце, Польщі - 56 балів (- 2), 45 місце.

Як так сталося, що Україна, яка володіє цілим «букетом» антикорупційних органів, опинилася на дні? Адже за 5 років публічної боротьби з корупцією було створено Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з протидії корупції і навіть свій суд - Вищий антикорупційний. Всього з бюджету нашої країни на утримання всіх цих бюро-агентств-судів було витрачено 12 мільярдів гривень. Здавалося б, маючи такі важелі і ресурси, корупція в Україні має зникнути, як роса на сонці.

Головна причина, чому цього не сталося, криється в тому, що з корупцією не можуть боротися ті, хто її очолює. З самого початку до того ж директору НАБУ Артему Ситнику виникали питання щодо його бекграунду і його зв'язків зі старими прокурорськими генералами, а також «мутки» з нерухомістю під Києвом. Коли рік тому два суди визнали Ситника корупціонером за його безкоштовний відпочинок за рахунок бізнесмена, було зрозуміло, що потрібно міняти директора НАБУ. Але лобізм з боку деяких антикорупційних організацій, а також зв'язки в посольстві США рятують Ситника від відставки, хоча у Верховній Раді активно виступали за його звільнення.

Власне, наше 117 місце - свідоцтво того, що стратегія наших західних партнерів, які регулярно підтримують НАБУ і інші антикорупційні органи (зокрема, можна згадати недавні рекомендації 7 послів) ведуть ситуацію в глухий кут. Більш того, нинішній стан речей - небажання переформатувати роботу антикорупційних інституцій призвело до того, що Україна зараз є одним з найбільш корупційних держав в світі. І це дуже сумно...

Іван Сергієнко

Читайте також: Що дозволено Юпітеру: чому Ситника досі пускають в НАБУ