ПолітикаВлада

Попит на опитування: навіщо «Слугам народу» знадобилися соцдослідження в день виборів

17:13 08 вер 2020.  440Читайте на: УКРРУС

Уже найближчим часом Верховна Рада готується ухвалити спірний законопроект про проведення Центральною виборчою комісією (ЦВК) в день виборів опитування громадської думки. Що не влаштовує представників фракцій меншості і чому «слуги» настільки активно просувають зазначену законодавчу ініціативу, розбиралася Lenta.UA.

Спочатку представники правлячої «Слуги народу» повноваження ЦВК про опитування на виборах планували вписати в Виборчий кодекс. Однак відповідну пропозицію керівника партії СН Олександра Корнієнка не підтримав профільний комітет. Опозиція і навіть деякі «слуги» виступили категорично проти. Вони вважають, що для Банкової це може стати інструментом легалізації сумнівних ініціатив, що стосуються ОРДЛО. На засіданні комітету 3 вересня ледь не сталася бійка, коли представники монобільшості спробували проштовхнути цю поправку до проекту змін до Виборчого кодексу.

Надалі монобольшевики вирішили зареєструвати окремий проект, який передбачає наділення ЦВК правом проводити опитування громадян під час виборів. Зробили вони це ввечері 3 вересня, а вже 4 вересня екстрено зібрали профільний комітет, на якому більшість парламентаріїв, які представляють СН, схвалили проект, який, за нашою інформацією, Верховна Рада може розглянути вже на наступному пленарному тижні.

Читайте також: Проти України на Донбасі воюють громадяни більше 30 країн

За задумом авторів, Центрвиборчком повинен проводити опитування громадської думки виборців за дорученням уряду. Саме Кабмін надаватиме ЦВК перелік питань, терміни проведення та територію опитування. Його можуть проводити в окремих районах країни. Причому всі деталі організації такого опитування визначаються не законом, а безпосередньо самої ЦВК. У проекті закону зазначено, що таке опитування можна проводити в день місцевих чи загальнодержавних виборів.

Після того, як опозиція стала бити в набат, висловлюючи побоювання, що такі опитування можуть легалізувати болісні питання Донбасу і Криму, до законопроекту додали деякі застереження. «До переліку питань в опитуваннях громадської думки не можуть бути включені питання виборів на тимчасово окупованих територіях, економічна взаємодія з тимчасово окупованими територіями, а також питання амністії та взаємодії з державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою окупантом», - наголошується в «опитувальному» проекті представників монобільшості.

Тим часом експерти називають нові повноваження ЦВК псевдо-плебісцитом, адже таким чином влада фактично запроваджує механізм референдуму без прийняття спеціального законодавства. Крім того, кажуть фахівці, організація такого опитування зажадає значних витрат ресурсів ЦВК і виборчих комісій.

«Опитування під час голосування - це колосальне навантаження на комісії і ризики для зриву всього підрахунку. Я вже мовчу, що опитування має методологію і вибірку і хтось для цього повинен працювати на кожній дільниці. Так само в центрі люди повинні це все обробляти», - констатує керівник мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

Вона каже, що одна справа, коли опитування громадської думки роблять спеціалізовані компанії на замовлення ЦВК, що є поширеною практикою в світі і зовсім інша - організація «псевдореферендума».

Як ми вже відзначали, у фінальній версії законопроекту чітко прописана неможливість опитувати по ОРДЛО, чого так остерігаються критики документа, але існує чимало інших чутливих питань, які можуть виносити на опитування: конституційні зміни, європейська та євроатлантична орієнтація, статус мов і багато іншого. Але головне застереження - можливість інтерпретації і використання результатів опитування як «волі народу». І, незважаючи на очевидні «запобіжники», лазівки в проекті закону про опитування все ж є. У документі записали, що проводити зріз громадської думки можуть не тільки за рахунок державного бюджету. В якості ймовірних фінансових донорів організації і проведення «референдуму» в монобольшінстве називають, наприклад, Європейський Союз (ЄС). У такому випадку цілком ймовірно, що міжнародні партнери під певним соусом подадуть питання Донбасу, а конкретно - його особливого статусу.

Закон про особливий статус даного регіону діє і зараз, проте його легітимність закінчується наприкінці 2020 року, тому не виключено, що затія з опитуваннями ЦВК полягає в отриманні «народної підтримки» як мінімум, продовження особливого статусу, як максимум - законодавчого його закріплення на постійній основі.

«Опитування на виході з дільниць цілком можливі і законні, але вимагають як залучення професійної соціологічної структури, так і додаткових бюджетних витрат. В іншому випадку «опитування» перетвориться в жорстку маніпуляцію. Не можу стверджувати, але зараз все виглядає так, що партія влади бачить можливість мобілізації виборців навколо теми, яка може виноситися на опитування», - вважає Ольга Айвазовська.

Цілком ймовірно, що дійсно опитну карту «слуги» хочуть розіграти акурат перед виборами з тим, щоб мобілізувати електорат південного сходу, де СН відчуває серйозний пресинг з боку ОТЗЖ Бойко-Медведчука. Логіка проста: перед виборами почути голос народу, отримати голоси на виборах, а потім підсумки опитування покласти під сукно.

Ясна річ, публічно про бажання наростити електоральний баланс за рахунок «діалогу» з місцевими громадами в регіонах, де рейтинг СН відчутно просів, в «Слугу народу» не говорять. Лідер фракції СН Давид Арахамія право ЦВК проводити опитування називає експериментом, сенс якого - підготовка Центрвиборчкому до проведення референдумів після того, як відповідний пакет законопроектів буде остаточно прийнятий депутатським корпусом ВР. «Щоб не було, що ми майже рік брали і розробляли закони (про народовладдя, - Ред.), А потім ЦВК ще буде рік розробляти порядок і тренуватися як це робити. Такі експерименти не мають відношення до проведення виборів на території ОРДЛО або в Криму. Просто хтось знайшов тут зручну «зраду», щоб не рухати цей процес, і почали на це тиснути», - заявив днями Арахамія і анонсував в найближчому майбутньому внесення до парламенту законопроекту про регіональні референдуми.

«Результати опитування не отримають силу законодавчого акта, але він стане ідеальною формою зв'язку між народом і владою», - зазначає голова комітету ВР з питань організації державної влади, нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко.

З одного боку, як випливає з оцінок експертів, нічого наднебезпечного ідея проведення соцопитувань ЦВК безпосередньо в день виборів не несе. З іншого боку, тільки лише той факт, що «опитувальний» законопроект був внесений в Раду в пожежному режимі за два дні до офіційного старту регіональної виборчої кампанії-2020 викликає чимало запитань - технічних і організаційних. Наприклад, згідно з новими правилами, за якими пройде загальнодержавне жовтневе волевиявлення, в деяких регіонах виборці отримають на руки до п'яти бюлетенів. Виходить, що соцопитування буде шостим. Питання про те, чи стане це конструктивним фактором, як в процесі голосування, так і на етапі підрахунку голосів - риторичне...

Наталія Ромашова

Читайте також: Кулеба назвав причини порушення перемир'я на Донбасі

Крижак Дмитро

Найпопулярніше