ПолітикаМіжнародна політика

Утомлені виборчим сонцем: що показали вибори у Польщі

14:37 09 кві 2024.  2412Читайте на: УКРРУС

Місцеві вибори в сусідній Польщі, що відбулися минулої неділі, 7 квітня, дозволили і колишній, і нинішній владі країни заявити про успіх. Формально «Право і справедливість» (ПіС) Качинського зайняла в цілому по країні перше місце, обійшовши «Громадянську коаліцію» чинного прем'єра Дональда Туска. Однак сумарно правляча коаліція, яка складається з трьох політсил, набрала понад 50%. Про те, чому основні гравці не повною мірою висловлюють задоволення підсумками волевиявлення та чи зміниться політика Варшави у відносинах із Києвом після закінчення електорального «дощу», читайте у матеріалі Lenta.UA.

На місцевих виборах у Польщі від колишньої правлячої партії «Право і справедливість» Ярослава Качиньського потрібно було передусім показати, що вона зберігає за собою статус провідної загальнодержавної політсили, незважаючи на поразку на осінніх виборах до Сейму 2023-го. Водночас перед «Громадянською коаліцією» Дональда Туска стояло завдання закріпити свої електоральні позиції, помноживши цим на нуль шанси на повернення консервативного уряду. Проте по факту жодна зі сторін так і не змогла досягти поставлених перед собою цілей. Так, за даними екзитполу від компанії Ipsos, ПіС у масштабах усієї країни набрала 33,7% голосів. Слідом за нею розташувалася Громадянська коаліція з результатом 31,9%. Третє місце посів блок спікера Сейму Шимона Головні «Третій шлях», який досяг 13,5% підтримки. За цією трійкою політичних важкоатлетів, заробивши близько 7%, розташувалися ультраправа партія «Конфедерація» та «Левиця» - третій член правлячої нині в РП коаліції.

Як зазначають експерти, на результати недільного голосування, коли поляки обирали членів 16 регіональних асамблей, а також тисячі мерів та членів місцевих рад, великий вплив зробила явка, яка склала 51,5%, тому що у жовтні 2023-го на загальних парламентських виборах був зафіксовано рекорд у 74%. Дуже показово, що на заході Польщі, де сильнішою є позиція прем'єра Туска, люди менш охоче йшли на виборчі дільниці, ніж на сході країни, де великий вплив консерваторів. Але при всьому цьому перемогу ПіС не можна назвати впевненою.

Читайте також: Без американської допомоги Україні буде важко протистояти РФ, - Зеленський

У 2018 році партія Качинського зайняла перше місце у дев'яти з 16 воєводств, а у 2024-му – лише у шести. Під контролем ПіСовців взагалі опиняться лише п'ять регіональних асамблей.

Тим часом Дональд Туск, хоч і визнав, що нинішня влада республіки ще має чимало попрацювати над переманюванням виборців у ПіС, також намагалася шукати в результатах виборів позитивні нюанси. І він знайшов їх. Особливо польського прем'єра порадував мер Варшави Рафал Тшасковський, який переобрався на посаду градоначальника у першому турі з результатом 57,4%. У 2025 році в республіці пройдуть президентські вибори, і після такого переконливого виступу в столиці пан Тшасковський, безумовно, посилив свої позиції як ймовірний кандидат від «Громадянської коаліції» у боротьбі за пост глави держави. Тут, до речі, доречно нагадати, що 2020-го мер Варшави у другому турі мінімально програв на президентських виборах Анджею Дуді. Тепер очевидно, що правлячій проєвропейській коаліції кров із носа необхідно відібрати цю посаду у консерваторів, щоб отримати повний контроль над виконавчою владою в країні.

«Тшасковський, швидше за все, буде кандидатом у президенти і його шанси дуже великі. Разом з тим, очікування Туска на перемогу його партії над ПіС через загравання із селянами не справдилися. Це дає шанс на справедливішу позицію Польщі під час переговорів про членство України в ЄС», - зазначає нардеп від Євросолідарності, співголова групи ВР з міжпарламентських зв'язків із Польщею Микола Княжицький.

Тим часом, у цілому результати виборів у великих містах Польщі стали досить позитивним сигналом для пана Туска. Кандидати від ПіС, зокрема, здобули електоральне фіаско у Гданську, Кракові та Вроцлаві - в останніх двох вони навіть не вийшли до другого туру. «Радує рекордна перемога в містах. Перевага у асамблеях. Водночас дуже турбує демобілізація електорату, особливо молоді, поразка на сході та селі. Які є висновки для нас? Не скиглити і за роботу!» - заявив гарячим постом виборчих слідів Дональд Туск.

Дуже показово, що на трьох правляча коаліція, яка складається з «Громадянської коаліції», «Третього шляху» та «Левиці», набрала понад 50% і фактично повторила результат минулорічних парламентських виборів. Однак фішка в тому, що минулої неділі, 7 квітня, це політичне тріо виступало порізно. На думку польських аналітиків, якби «Громадянська коаліція» вийшла на місцеві вибори у союзі з «Левицею», то залишила б консерваторів Качиньського на другому місці, проте Туск переоцінив свої сили та в результаті дав у штангу. Тим часом тверда перемога, хай і в коаліційному тандемі з «лівими», поміняла б політрозклад напередодні літнього голосування до Європарламенту, виводячи Туска у статус мало не одноосібного політичного важкоатлета РП.

Загалом напередодні намічених на 6-9 червня виборів до Європарламенту голосування до місцевих органів влади стало своєрідною генеральною репетицією для політичних гравців сусідньої Польщі. Таким чином, очевидно, що ПіС формально зберегла за собою статус самої електорально просунутої політсили. За словами лідера цієї партії Ярослава Качинського, тепер консерватори мають зосередитися на виборах до Європарламенту, а також «не чекати, а вже готуватися до президентської кампанії 2025 року».

"Чутки про нашу смерть слід вважати перебільшеними", - цитував Качиньський у ніч після виборів Марка Твена. За великим рахунком, він має право на оптимістичні оцінки, бо минулого року його партія втратила владу після восьми років домінування. Тепер ПіС отримав нехай невеликий, але реванш.

Зазначимо, що фінал місцевої виборчої кампанії по-польськи відбудеться за два тижні: саме тоді у низці міст відбудуться другі тури виборів мерів. Тут, за прогнозами експертів, буде кілька вкрай жорстких електоральних сутичок, серед яких, наприклад, можна виділити вибори в Кельцях, де ЛГБТ-активістка Агата Войда у першому турі набрала майже вдвічі більше за представника ПіС Марцина Стемпневського.

«Чекаємо на 2 тур, який відбудеться 21 квітня. Чималу роль, напевно, відіграє явка, яка в першому турі була досить низькою. Зважаючи на все, далася взнаки «втома виборами», бо Польща, фактично, весь минулий рік жила ними. Одразу після парламентських перегонів Польща одразу поринула у місцеві вибори. А марафон ще не завершився. Вони зараз лише серед нього. Все закінчиться у 2025 році вже президентськими перегонами. Тому, можливо, поляки через це проігнорували ці вибори. Хоча не виключаю, що могли мати місце й інші обставини. Ще триває Великодній тиждень, а це також дуже важливо для поляків. Так що поки що явка така. Якою вона буде під час другого туру, важко спрогнозувати. Але те, що не всі громадяни зацікавлені йти на виборчі дільниці – це однозначно факт», - зазначив недавно в ефірі телемарафону експерт-міжнародник Станіслав Желиховський.

Після того, як в історії нинішніх місцевих виборів через два тижні буде поставлено жирну точку, на початку червня поляки підуть до скриньок ще раз – разом із жителями інших 26 країн ЄС вони обиратимуть депутатів Європарламенту. І результати місцевих виборів, напевно, вплинуть на конфігурацію політичних сил перед євровиборами. У політсилі Туска та «Левиці» вже, як повідомляють польські ЗМІ, стартувала кулуарна дискусія щодо можливого об'єднання перед європейськими виборами. Очевидно, що ПіСівці також не сидітимуть, склавши руки. До речі, місцеві вибори дали Качиньському і компанії, серед іншого, один досить вагомий козир у руки. Справа в тому, що з приходом до влади Дональда Туска і його політсоюзників офіційний Брюссель почав розморожувати гроші, що належать Польщі, з фондів Євросоюзу. І ПіС, через політику якої власне єврокошти для Варшави і були заблоковані, тепер отримає доступ до цих коштів, оскільки місцеві чиновники також беруть безпосередню участь у розподілі мільярдів від «пирога» ЄС. І тепер, як мінімум, у третині польських регіонів саме партійні соратники пана Качинського відповідатимуть за гроші, недоотримані за час їхнього правління країною.

Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із польських колег-журналістів, цей чинник «може здорово скаламутити воду в і без того не кришталево чистій політичній річці Польщі». А загалом, увесь цей тривалий виборчий марафон, за словами співрозмовника, «справді стомив поляків». Екс-посол України в США Валерій Чалий цей аспект коментує так: «Коли кажуть: «Політична ситуація у Сполучених Штатах непроста, вибори… Політична ситуація у Польщі непроста, вибори. Політична ситуація в Німеччині непроста, вибори...», - іноді так і хочеться висловитися не дипломатично: «А в Україні – така проста, що аж за вас усіх переживаємо».

Читайте також: Поляки почали пропускати через кордон невелику кількість українських вантажівок

Ромашова Наталя

Найпопулярніше