Політична сверблячка: як і навіщо влада підсвічує тему виборів

Український наступ «вибився з графіка», але «не все пішло шкереберть», заявив недавно голова військової розвідки Кирило Буданов. Так він прокоментував свої слова, сказані у лютому, що війна може закінчитися цього року. А за океаном тим часом впевнені, що навіть узимку ЗСУ продовжуватимуть наступальні операції. Про це повідомив новий голова Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Чарльз Браун: "Я розумію, що взимку є більше викликів, але Україна рішуче налаштована на просування". Ця заява прозвучала за підсумками засідання контактної групи "Рамштайн-16". Про політичні підсумки цього раунду Lenta.UA вже розповідала в деталях. 

Що ж до цілком практичних речей, то перелік того, що дадуть Україні за підсумками цієї зустрічі досить значний. Так, США виділяють $200 млн. доларів. Новий пакет допомоги включатиме боєприпаси для ППО, артилерійські снаряди та ракети, посилення авіаційного озброєння, протитанкову зброю. Великобританія дає 115 млн. євро – це пакет допомоги для фінансування розмінування та обслуговування спецтехніки. Данія заявила про передачу F-16 на початку 2024 року, а Фінляндія затвердила новий пакет допомоги на 95 млн. євро. Канада у свою чергу виділила $25 мільйонів на теплу уніформу для військових, а Норвегія 18,5 млн. доларів на розмінування. Іспанія надасть додаткові системи ППО, допоможе теплим одягом для наших воїнів та генераторами для підготовки до зими, а також виділить 1,5 млн євро на розмінування. Німеччина посилить нашу ППО додатковими ракетами. Литва виділила 2 зенітно-ракетні комплекси NASAMS, артилерійські боєприпаси калібру 155 мм, а також для зимової кампанії – електрогенератори, армійські похідні ліжка та теплу уніформу. Це, зазначимо, далеко не повний шорт-лист, оскільки в «Рамштайні» беруть участь представники понад півсотні держав, кожна з яких робить свій внесок у майбутню перемогу України.

Читайте також: Зеленський попередив про великий енергетичний терор України

Згаданий вище глава ГУР Кирило Буданов вважає, що допомога Заходу Україні буде в будь-якому разі безперебійною усю першу половину 2024 року, «а далі все залежатиме від нас – як правильно зможемо донести всім, показати та пояснити потреби, а також налагодити збільшення власного виробництва» . Тут слід констатувати, що друга половина 2024-го – це ключовий період президентської кампанії у США та ризики всіляких політичних спекуляцій, що вже демонструє позиція республіканців щодо України, суттєво зростуть.

Утім, якщо Джо Байден зможе до кінця року протягнути через Конгрес значні асигнування для нашої країни, то цих грошей, на думку експертів, вистачить аж до кінця каденції нинішнього господаря Білого дому, тобто до січня 2025 року. І вибори цьому процесу не завадять. Тим часом, повномасштабна війна не заважає вітчизняній владі систематично підсвічувати тему виборів – не американських, українських. Так, Володимир Зеленський днями заявив, що не має наміру йти на другий термін, якщо вибори президента будуть після закінчення війни. Так він відповів на запитання, чи має намір балотуватися знову. «Якби війна тривала – так, якби війна закінчилася – ні. Я не можу втекти під час війни», - наголосив чинний гарант української Конституції. Зе також підкреслив, що Україна перебуває на останній «і найскладнішій» стадії війни, але коли вона закінчиться, відповісти важко.

Загалом, як бачимо, попри пряме законодавче табу на вибори під час воєнного стану тема систематично актуалізується першими особами країни. Щоправда, заради об'єктивності слід зазначити, що вперше цей кейс у публічному просторі розгойдали західні політики. Так, наприкінці серпня до Києва приїхав американський сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем, який безапеляційно заявив, що наступного року в Україні мають неодмінно відбутися вибори. Навіть під час воєнного стану.

Незабаром після цього речник ВР Руслан Стефанчук заявив, що конституційної заборони проводити вибори під час військового стану немає. Втім, тут голова Ради, м'яко кажучи, лукавить, бо і президентські, і парламентські вибори в Україні заборонено проводити під час воєнного стану. Щоправда, заборонено по-різному. Якщо президентські заборонені лише законом (Виборчим кодексом), який можна змінити голосуванням у Верховній Раді, то парламентські – і законом, і 83 статтею Конституції. А в Основному законі чорним по білому написано, що під час воєнного стану його міняти не можна. Вибори до парламенту за Конституцією мають відбутися в останню неділю жовтня 2023 року. А оскільки виборів цієї дати точно не буде, то ВР вже виходить за термін своїх конституційних повноважень. І коли тепер буде її – Верховної Ради - «перезавантаження» - через півроку, через рік чи через два, принципового значення вже не має. А ось президентські вибори теоретично ще можна встигнути провести вчасно – у березні 2024-го.

Очевидно, що для Володимира Зеленського небезпечні саме вибори до Ради, після яких повністю дискредитована «Слуга народу», напевно, втратить монобільшість і доведеться домовлятися з політопонентами про створення коаліції. А ось президентські вибори несуть для нинішнього господаря Банкової набагато менше ризику, насамперед через відсутність сильних конкурентів. Свіжі соцопитування показують досить високий рівень довіри до чинного президента. Згідно з оприлюдненими недавно даними центру Разумкова, Зеленського за рівнем довіри випереджають лише ЗСУ та інші військові формування. Показник довіри до армії – 93%, до президента – 75%. При цьому, що також необхідно зважити на Банкову, проти будь-яких виборів під час війни висловилися 63,8% наших співвітчизників, за – 15,1%, не визначились – 21,1%.

Передбачаючи ризики, які можуть принести вибори під час війни, близько ста громадських організацій закликали нещодавно владу не замішувати виборче тісто. «Вибори та повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея є вкрай небезпечною і призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою ймовірністю – і значної дестабілізації держави загалом», - йдеться у колективній заяві активістів.

За їхніми словами, в умовах війни неможливо забезпечити повноцінну участь військових та виборців за кордоном. До того ж немає нормальної політичної конкуренції та належних умов для агітації. Громадські організації міцні у своєму переконанні, що вибори мають відбутися лише після війни та перемоги України. Активісти також, нагадавши, що голосування в «Дії» категорично не схвалюють західні партнери через сумніви щодо надійності та захисту персональних даних, констатують, що питання безпеки голосування offline залишається відкритим.

Як зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог, Володимир Зеленський ще не визначився, чи варто йому занурюватися у виборчу річку. «Президентські вибори для нього (діючого глави держави – ред.) – це і ризики, і вигоди. Ризики «зашиті» у багатьох організаційних питаннях вибіркового штибу внаслідок чого прозорість процесу і, відповідно до його результатів, можуть мати вкрай низьку легітимність. Вигода – ключова: практично залізна перемога та ще 5 років президентства. Останнє слово тут буде за Зеленським, який, за моєю інформацією, має намір визначитися ближче до зими, зважаючи на питання з ймовірними обстрілами/блекаутами, а також загальну ситуацію на фронті», - резюмує співрозмовник.

У свою чергу, політтехнолог Петро Охотін іронізує: «Зараз активно розганяються тези про вибори в умовах бойових дій. Як я це уявляю? По-перше, змінюються вимоги до членів комісій. Крім глави, секретаря та представників парламентських партій на ділянці також мають знаходитися патруль ППО у складі водія, кулеметника та спеціаліста з роботи зі «стінгером» або «Іглою». По-друге, кожна ділянка має бути забезпечена «мотолигою» або БМП для транспортування бюлетенів. На під'їздах до ділянки мають бути блокпости: щонайменше два стрільці, кулеметник. Тактичний медик з евакуаційним авто є обов'язковим. Усі перелічені фахівці мають бути забезпечені боєкомплектами з моменту запуску роботи комісій і аж до завершення виборів. Змінюватися мають і вимоги до політконсультантів та голів штабів кандидатів. У бюджетах з'являться непомітні, завуальовані під журналістів фахівці зі снайперської справи та аеророзвідки. Пам'ятаємо, що однією з умов зняття кандидата є його фізична неспроможність, так? Ну, ви зрозуміли… Ну, а до знань кандидата має додатись його компетенція роботи інфраструктури в кризових умовах, базове знання військової топографії, вміння достатні, щоби взяти на себе командування в потрібний момент. Загалом, кампанія буде веселою, кіношною – з елементами блокбастера».

Читайте також: Зеленський провів нараду в Одесі