Неприпустима пауза: чому підтримка України наштовхується на рифи

Вчорашні заходи в Брюсселі, присвячені російсько-українській війні, примітні як мінімум з двох причин. По-перше, вперше за весь час путінської "спецоперації" засідання групи "Рамштайн" відвідав президент Володимир Зеленський. По-друге, всі ці комунікації проходили на тлі палестино-ізраїльського конфлікту, до якого зараз прикута увага усієї світової спільноти. Проте, як показали заходи 11 жовтня у бельгійській столиці, Захід, включаючи США, як і раніше, має намір сприяти офіційному Києву. Так, учора відбулися одразу два повністю присвячені нашій країні засідання - «Рамштайн» та Рада Україна-НАТО. Розвиток ситуації окремо обговорили глави оборонних відомств країн Північноатлантичного альянсу. Розберемося, що ми маємо у знаменнику.

Отже, на «Рамштайні-16», як, зрештою, і на всіх попередніх засіданнях у рамках цього клубу головував голова Пентагону Ллойд Остін. При цьому у президії воєначальників опинилося кілька нових осіб. Так, поруч із паном Остіном вперше сидів новий голова Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Чарльз Браун, рідкісний гість цього формату генсек НАТО Єнс Столтенберг і, нарешті, Володимир Зеленський, який тимчасово зайняв за столом крісло голови МОУ Рустема Умєрова.

Читайте також: Країни НАТО готують великий пакет військової допомоги Україні

Своє вступне слово Ллойд Остін почав із Ізраїлю, заявивши про право цієї країни на самооборону. Далі глава Пентагону сконцентрувався в Україні. Так, обіцяючи нашій з вами країні довгострокову підтримку та розповідаючи про вже досягнуті успіхи, Ллойд Остін наполягав: зараз не час зупинятися, а «США захищатимуть Україну стільки, скільки потрібно». За його словами, завдання союзників – забезпечити «безпечне життя Україні», підтримати його всім необхідним і, звичайно ж, зберігати єдність. І в цій ситуації, як випливало зі сказаного, США не можуть відступитися. На підтвердження цих слів голова Пентагону ще у відкритій частині засідання заявив про виділення ЗСУ нового пакету допомоги на $200 млн, до якого увійдуть боєприпаси для систем ППО, артилерійські та авіаційні високоточні снаряди, протитанкова зброя та обладнання для протидії безпілотникам.

На Ллойді Остіні частина традиції, яка відкривала частину «Рамштайну», повинна була завершитися, але персональна присутність у залі нинішнього господаря Банкової цього явно не передбачала. У своєму спічі, сенс якого зводився до необхідності нарощування постачання озброєння офіційному Києву та відсутності пауз у цьому процесі, Володимир Зеленський врахував ще один актуальний аспект. Зокрема, чинний гарант української Конституції постарався запевнити партнерів: допомагаючи воюючій Україні вони допомагають світу, в тому числі і на Близькому Сході. Зважаючи на те, що саме після завершення виступу Зе зірвав щедру порцію оплесків, йому вдалося донести ключові сигнали присутнім.

Після українського президента слово взяв генсек НАТО. «Ваша битва – наша битва. Ваша безпека – наша безпека, а ваші цінності наші цінності. Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно», - акцентував Йєнс Столтенберг.

Саме після завершення закритої частини засідання «Рамштайну» до преси вийшов голова Пентагону. Ллойд Остін повідомив, що США очолять коаліцію з розвитку українських військово-повітряних сил та передачу ЗСУ винищувачів F-16 - нею раніше керували Данія та Нідерланди, а тепер вони перейшли у статус «співведучих» Вашингтона. Потім глава Пентагону почав перераховувати заслуги окремих країн контактної групи та запевнив, що вони «найближчим часом» наситять Україну озброєннями.

"Ми були єдині, і ми будемо єдині", - підтримав голову Пентагону новопризначений голова Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Чарльз Браун. На запитання про те, що буде з американською допомогою Києву далі, враховуючи «розброд і хитання» у Конгресі, Браун відповів, що Вашингтон здатен допомогти і Україні, й Ізраїлю, а підтримка Києва серед американських законодавців «двопартійна, незважаючи на деякі відхилення» .

До речі, доки у Брюсселі обговорювали подальші формули підтримки України, перший літак із боєприпасами для Ізраїлю прибув на авіабазу Неватим. «Боєприпаси призначені для масованих ударів та підготовки до додаткових сценаріїв дій», - заявили з цього приводу в армії оборони Ізраїлю.

Незадовго до того до берегів країни прибула ударна група військово-морських сил США на чолі з авіаносцем Gerald Ford. Для координації подальших дій до Ізраїлю прилетів держсекретар Ентоні Блінкен. При цьому в середу президент США Джо Байден вже вчетверте з моменту початку загострення поговорив телефоном із прем'єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху. ПІсля цієї розмови стало відомо, що США допоможуть Ізраїлю боєприпасами та ракетами-перехоплювачами для безперебійної роботи системи протиракетної оборони «Залізний купол», а також відправлять до берегів Ізраїлю другий атомний авіаносець – Dwight Eisenhower, який вже цього тижня має вийти з Норфолку.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван пояснив, що авіаносці відправляють для того, щоб «надіслати ясний сигнал про стримування для третіх країн або недержавних гравців, які можуть бажати розширення ескалації». Салліван учора сказав не лише про Ізраїль. Він підкреслив, що Білий дім проситиме Конгрес «вжити термінових заходів щодо виділення коштів на потреби критично важливих партнерів у сфері національної безпеки».

«Ми впевнені, що США спроможні підтримувати Україну, підтримувати наших союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні та допомагати Ізраїлю, який є нашим близьким союзником. Ми вважаємо, що у нас є ресурси, інструменти та можливості ефективно робити це. Президент чітко дав зрозуміти, що направить до Конгресу запит, який включатиме допомогу Ізраїлю. Він також ясно дав зрозуміти, що ми знову направимо запит про допомогу Україні», - підкреслив Салліван, не уточнивши при цьому, чи йтиметься про один запит, чи про два окремі.

Варто зазначити, що останнім часом під Салліваном стало помітно хитатися крісло. Справа в тому, що радник Байдена часто потрапляє в халепу зі своїми прогнозами. Зокрема, днями американська конгресумен українського походження Вікторія Спартц опублікувала у себе на сторінці на X (колишній Twitter) слова Саллівана двотижневої давності, де той говорив про спокій на Близькому сході. Цей промах, схоже, Саллівану згадуватимуть ще довго.

Тим часом, кейс загального пакету допомоги Україні та Ізраїлю активно обговорюється нині в експертних колах. «Ідея Білого Дому об'єднати допомогу Україні та Ізраїлю в одному пакеті – це чудовий приклад того, як одні в конкретній ситуації вбачають проблему, а інші – навпаки, можливість її вирішення. Зараз Ізраїль у центрі світової уваги, тому спільний пакет підтримки має дуже великі шанси на проходження через Конгрес і Сенат США. І це добре. Очевидно, що Ізраїль має намір просто зрівняти Сектор Газа із землею, поховавши там ХАМАС. Тобто через місяць-два активні бойові дії там припиняться. Це якщо у війну не вступить Хезболла, що базується в Лівані. Але це малоймовірно. Тому що Іран, котрий вважається організатором нападу на Ізраїль, фактично вже вирішив своє завдання. Йдеться про те, що зближення Ізраїлю та Саудівської Аравії – однієї з найпотужніших країн арабського світу, дуже непокоїло Іран. Власне, для того, щоб викликати зворотну жорстку реакцію Ізраїлю, і було продемонстровано жорстокість терористів. І зараз зближення Ізраїлю та саудитів, які мають спільні перспективні інфраструктурні проекти, поставлене на паузу», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

Нагадаємо, американський Конгрес нещодавно фактично заблокував нові асигнування для України (згадані вище $200 мільйонів йдуть із залишків фінансування, яке має Білий дім). І на сьогодні дуже важко сказати напевно, коли вони будуть схвалені і в якому обсязі. Занепокоєння із цього приводу лунає буквально у всіх публічних заявах президента Володимира Зеленського. «Якщо міжнародна увага так чи інакше відвернеться від України, це матиме наслідки», - зазначив недавно нинішній господар Банкової в інтерв'ю телеканалу France-2. Час виявиться на боці російських військ, «якщо допомогу Україні буде перервано», додав він.

Теза про те, що час грає на користь країни-агресора, активно обговорюється зараз впливовими західними ЗМІ. «Фінанси РФ виявилися стійкими, незважаючи на санкції, що дало їй свободу вкачувати гроші у свою військову машину. Майже третина витрат Росії наступного року – приблизно 109 мільярдів доларів – буде спрямована на оборону. При цьому, за оцінками РФ, її економіка зросте цього року на 2,5%. Москва знайшла інших покупців своєї нафти. Вона швидкими темпами вливала гроші в економіку для фінансування своєї військової машини, забезпечивши роботою майже кожного доступного працівника та помітно підвищивши розмір щотижневих зарплат», - пише New York Times.

Видання також висловлює «гостре побоювання», що Росія продовжить розкручувати свій ВПК, що дозволить Москві ставити під рушницю більше оснащених сил, ніж Україна. «У Білому домі хочуть направити на допомогу Києву приблизно порівнянну російську суму – $100 мільярдів до 2025 року. Але це поки що навіть не обговорювалося в Конгресі, де немає єдності з цього питання. Втім, навіть якщо всю цю суму виділять, то не всі ці кошти підуть на виробництво озброєнь – частину спрямують на економічну підтримку та фінансування бюджету, без якого на український тил чекає колапс», - підсумовує NYT.

Очевидно, що фінансові можливості Заходу є значними, але не безмежними, а вибори завжди впливають на дискусії з приводу фінансів. Власне тому ми вже бачимо, як фактичний старт президентської виборчої кампанії в США ускладнює і так непросту і поляризовану політику. «Американська демократія стоїть перед екзистенційними викликами, які визначають ставлення до України. Абсолютна більшість американців не любить РФ і симпатизує нам, але проблеми злочинності чи наркотиків є для багатьох важливішим питанням, і зміни на мексиканському кордоні для них важливіші. Не говорячи вже про економічні виклики – від іпотеки до цін на бензин. Тому до України висуватимуть дедалі більше умов для виділення грошей та військової допомоги. Зараз лише третина республіканців готова продовжувати допомогу нам на існуючому рівні. Як свідчать соцопитування, понад 80% виборців цієї політсили підтримають одного з трьох кандидатів у президенти – Трампа, Десантіса чи Рамасвами, які мають різні, але несприятливі для нас думки щодо допомоги та наших прагнень загалом. А це означає, що навіть наші симпатики серед політиків-республіканців відчуватимуть негативний тиск виборців щодо голосування за допомогу Україні. Це – серйозна проблема», - наголошує, аналізуючи перспективи подальшої допомоги нашій країні через океан, екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Дипломат також констатує, що в останні тижні та дні – відкриті та завуальовані негативні новини для України звучать частіше, ніж будь-коли з 24 лютого 2022 року – дня старту горезвісної путінської «спецоперації».

Читайте також: УЗеленського заявили, що Україна має ракети з дальністю до 1000 кілометрів