Похмурі таємниці сімейства Ернеста Хемінгуея

На перший погляд, доля Ернеста Хемінгуея і двох його онучок від першого шлюбу склалася щасливо. Сам письменник був лауреатом Нобелівської премії з літератури, визнаним метром і просто багатою людиною. Обидві його онучки були шоу-зірками. Старша Марго стала першою моделлю в історії, з якою уклали контракт на $1 млн., знімалася в кіно і з'явилася на обкладинці журналу Playboy. Молодша, Мерієл була номінована на "Оскар" за жіночу роль другого плану у фільмі Вуді Аллена "Манхеттен", де грала 17-річну дівчину, яку кохав 44-річний герой у виконанні самого режисера. А для Playboy вона позувала оголеною навіть на вісім років раніше за старшу сестру.

Природно, не обійшлося без того, щоб Вуді, який на той час мав 16-річну коханку-актрису, не спробував спокусити юну Мерієл, проте вона встояла. Вона й надалі встояла, зокрема перед Робертом Де Ніро, але у результаті змінила кар'єру в кіно на трансцендетальну медитацію і навіть написала у співавторстві зі своїм бойфрендом книгу з саморозвитку. Швидше за все, тільки це й утримало її (Меріел відверто розповідала про психічні проблеми фамілії Хемінгуей) від самогубства, як у її сестри Марго, що прийняла смертельну дозу фенобарбіталу 1 липня 1996 року.

До цього часу Марго мала вже великий стаж алкоголізму та наркоманії, оскільки вона приблизно з 20 років стала постійною відвідувачкрю найзнаменитішого нью-йоркського нічного клубу "Студія 54". На це накладалася ще й булімія – одна справа, коли ти худа модель зі зростом 183 см, і зовсім інша – коли ти при цьому ще й набираєш вагу. Одне все це могло б не призвести до самогубства, якби не клінічна депресія, яку Марго успадкувала від свого знаменитого дідуся Ернеста Хемінгуея.

Характерно, що родичі Марго з висновком про самогубство не погодилися так само, як раніше стверджувала, що постріл рушниці, який вбив Ернеста, був випадковим, його четверта дружина Мері Велш. Щоправда, пояснити при цьому, чому самогубством закінчили життя також батько Ернеста та його брат Лестер, одним дивним збігом не вдалося.

Насправді клінічна депресія мучила Хемінгуея майже все доросле життя. Слово "клінічна" означає тут те, що Ернест (як, швидше за все, і його батько) мав справу саме з хворобою, а не просто "приступами поганого настрою" - для клінічної депресії не потрібні приводи і вона може розвинутись навіть за найблагополучнішого образу життя.

Про те, що Хемінгуей чудово все це розумів, говорить хоча б той факт, що він намагався лікуватися за допомогою електрошоку. Про те, що це було тоді, дає уявлення фільм "Пролітаючи над гніздом зозулі". Ті, хто пам'ятає, як після єдиного сеансу (не плутати з лоботомією, яку йому зробили наприкінці фільму) відвозили на каталці героя Джека Ніколсона, може оцінити, як було Хемінгуею перенести 13 таких сеансів.

При цьому, якщо Макмерфі електрошок робили, по суті, насильно, то Хемінгуей міг відмовитися від електрошоку будь-якої миті - але ж не відмовився. Проте після 13 сеансів скаржився, що електросудомна терапія "зруйнувала його мозок і пам'ять", тобто вбила його як письменника. Тим не менш, перебуваючи в клініці, він скаржився, що ФБР встановило там для того, щоб стежити за ним пристрої, що підслуховують. У результаті гримуча суміш депресії та параної зробили свою справу.

Під кінець зазначимо, що український читач у віці, який ще пам'ятає, наскільки популярна була у 60-ті роки фотографія мужнього бородача Хемінгуея у светрі грубої в'язки, може запитати, як всі ці хвороби не позначилися на його зовнішності? Але справа в тому, що буквально всі обставини, за яких було зроблено цю фотографію, були брехнею - як, можливо, і той бік всього життя Хемінгуея, який був відомий публіці.

Фотограф Юсуф Карш, який приїхав до будинку письменника, був вражений його виглядом пошарпаної життям і делікатної у поводженні людини, що так контрастувала з героями його книг, яких він, як і інші читачі, вважав двійниками самого Хемінгуея. Врятував становище светр грубої в'язки, так званий " светр рибалки " , який запропонувала Мері Велш - та сама, яка потім заперечувала, що він покінчив життя самогубством.

Але і тут все було брехнею, оскільки цей самий " светр рибалки " був дуже дорогим виробом ручної в'язки, який Велш замовила в подарунок чоловікові у Крістіана Діора...

Фото: Wikipedia