Підготувалися до землі: як Зе-команда «простягає» скандальну земреформу

Небувалі пристрасті кипіли вчора в будівлі Верховної Ради, де ключовим питанням був ринок продажу землі. Всього в порядку денному значилося 11 проектів законів, але путівку в життя дали документу, розробленого профільним аграрним комітетом, головою якого є нардеп-списковик від «Слуги народу» Микола Сольський.

Блокування трибуни ВР, емоційні спічі як прихильників, так і противників земельної реформи і більше п'яти годин публічних пленарних дискусій. Все це передувало голосуванню в першому читанні за законопроект, що відкриває ринок землі. Як підсумок - 240 голосів «за», 227 з яких дали нардепи з пропрезидентської «Слуги народу» і 13 - позафракційні парламентарії.

Читайте також: Ринок землі в Україні потрібен, але не чорний і нерегульований

Якщо законопроект буде прийнятий в цілому, то ринок землі буде запущений з першого жовтня 2020 року, а купувати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава і українські юрособи.

У прийнятому в першому читанні законопроекті іноземці не допускаються до купівлі землі (навіть через володіння компаніями) до 1 січня 2024 року. Втім, для них залишили чимало обхідних лазівок. Наприклад, іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на землю, якщо отримали її у спадок. При цьому вони зобов'язані вступити в цю спадщину протягом року. Також іноземцям дозволять пріоритетно викуповувати землю, яку їх компанії на даний момент вже і так орендують. Такої землі - приблизно три мільйони гектарів з 42-х.

У законопроекті також вказані норми продажу землі: не більше 15% угідь в одній області і 0,5% від загальноукраїнського земельного банку. Тобто фактично одне господарство може отримати не більше 200 тисяч гектарів в одні руки. Критики земельної реформи говорять, що це занадто великий наділ, який відкриває дорогу латифундистам до скуповування землі: адже виходить, що в теорії 200 чоловік можуть поставити під контроль всі землі в Україні.

Мінімальну ціну на землю пропонується встановити на рівні нормативно-грошової оцінки. В середньому по Україні це 30 тисяч гривень за гектар. За такою ціною з розстрочкою на п'ять років землю дозволять викупити селянам, які свого часу оформили угіддя в постійне користування під присадибне або фермерське господарство до прийняття нового Земельного кодексу в 2002 році.

Нагадаємо, що в Україні багато років діє мораторій на продаж землі, його вперше ввели в 2002 році терміном на п'ять років. Мораторій розглядали як тимчасовий захід, обумовлений тодішнім хаосом на ринку землі. З того часу мораторій багато разів продовжували, останній раз - до 1 січня 2020 року. Скасування мораторію наполегливо вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Вчора аж до самого голосування по законопроекту ніхто в сесійній залі Ради не знав, чи знайдуться 226 депутатів, які підтримають земреформи, хоча в одній тільки «Слугу народу» налічується 252 парламентарія. Під питанням була група в СН, яку відносять до олігарха Ігоря Коломойського. Найбільш медійно розкручені представники цієї групи - екс-журналіст «1 + 1» Олександр Дубинський, а також телеведучий Макс Бужанський до останнього критикували зняття мораторію на продаж землі, але в підсумку проголосували «за». При цьому, забігаючи наперед, варто зазначити, що депутатська група «За майбутнє», яку теж пов'язують з Ігорем Валерійовичем, не захотіла підтримувати цю ініціативу. З чим може бути пов'язана така політична «шизофренія» команди Коломойського? Ходять уперті чутки, що у олігарха розуміли, що в разі неголосування за цей документ його людьми в СН, вони б і справді серйозно розлютили Зеленського, який до самого кінця не був упевнений в тому, що йому вдасться отримати потрібну кількість голосів.

Варто відзначити, що на Банковій ключову ставку робили на представників «Голосу», проте виступ лідера цієї фракції Сергія Рахманіна став холодним душем для провладних сил: він зажадав перенести розгляд закону, який «сьогодні розколе Верховну Раду, а завтра - всю країну». Після раптового демаршу «Голосу», який раніше підтримував відкриття ринку землі, в пленарному парламентському засіданні взяли тридцятихвилинну паузу, яка згодом переросла в тайм-аут довжиною майже дві години.

У цей час, як кажуть в кулуарах, з олігархом Віктором Пінчуком, якого називають головним «держателем акцій» «Голосу», нібито зв'язувався глава президентського Офісу Андрій Богдан і наполегливо просив його вплинути на позицію соратників Вакарчука. Однак знайти переговорний знаменник в даному питанні так і не вдалося.

У СН вважають, що «Голосу» не сподобалося, що прибрана пряма можливість для іноземців зайти на ринок. «У нас є така фракція «Сорос», яка підтримувала до цього земельну реформу. А коли дізналися, що ми проти елемента іноземців, відмовляються голосувати. Тому, українці, робіть висновки, на кого ця фракція працює - на українців чи на іноземців», - журився «слуга» Євген Шевченко.

Цікаво, що серед позафракційних реформу підтримали чотири з шести депутатів, які пройшли до парламенту від «Опозиційного блоку», пов'язаного з Рінатом Ахметовим. З чуток, в обмін на «земельне» голосування своїх нардепів, Ахметов нібито виторговував собі вигідніші умови по ренті на видобуток руди. Президентському офісу підіграли також нардепи, яких відносять до орбіти впливу однієї з найбільших українських аграрних груп «Кернел» парламентарія кількох скликань Андрія Веревського. На Банковій нібито пообіцяли цим та іншим  позафракційним депутатам, які проголосували за земельну реформу, врахувати їх інтереси, зокрема - при виділенні субвенцій на їх округи.

Представники «Батьківщини», ОПЗЖ і «Європейської Солідарності», які єдиним фронтом виступили проти відкриття ринку землі, обіцяють до другого читання внести до земельного закон безліч поправок з метою затягнути затвердження документа в цілому. На що в «Слугу народу» іронічно констатують, мовляв, зелений законодавчий принтер не планує ламатися, а турборежим ще ніхто не відміняв...

І навіть почали «бадьорить» своїх депутатів, які не захотіли голосувати за законопроект по землі. Вже на наступний день стало відомо, що цивільного чоловіка нардепа-мажорітарщіци Анни Скороход - громадянина Росії, колишнього власника російського банку «Пушкіно» Олексія Алякіна - заарештували за запитом МВС РФ ще за 2017 рік. Скороход вже заявила про те, що ці «репресії» з боку влади пов'язані з її рішенням не голосувати за законопроект про ринок землі. Втім, є підозра, що в цій історії просто зійшлися «зірки», і насправді, крім примусу депутатів «до миру» ця історія безпосередньо пов'язана з тривалим конфліктом всередині «Слуг народу», де за контроль над рядом позицій у владній вертикалі зчепилися група «митників» (до якої ЗМІ відносять Скороход) і «приватівців».

Як би там не було, але питання землі ще буде підніматися неодноразово. І ближче до другого читання варто очікувати на загострення пристрастей. Тим більше, що судячи з соціологічних досліджень, які свідчать про негативне ставлення суспільства до розпродажу землі, зараз Зеленському належить чи не вперше за свою каденцію плисти проти течії...

Наталія Ромашова

Читайте також: Сто кремлівських мільярдів від Коломойського: навіщо олігарх-скандаліст підставляє Зеленського