Сто кремлівських мільярдів від Коломойського: навіщо олігарх-скандаліст підставляє Зеленського

Скандальне інтерв'ю Ігоря Коломойського, яке той дав вчора авторитетному американському виданню The New York Times, очікувано стало головною подією дня, перебивши в інформаційному полі навіть голосування Верховної Ради за закон про продаж сільськогосподарської землі. Про «крен» Ігоря Валерійовича в сторону Росії говорили давно. Ще в травні 2018 року в інтерв'ю дочки покійного російського політика Бориса Нємцова - Жанні - Коломойський безпосередньо заявив про те, що вважає події, що відбуваються на Донбасі не війною, а «громадянським конфліктом», оскільки з обох сторін в ньому беруть участь українці. Російських військових олігарх, який жив тоді в Швейцарії, чомусь не «помітив». Наступні спілкування олігарха з журналістами також демонстрували кардинальну зміну риторики. І свідчили про те, що колишній глава Дніпропетровської ОДА, якого в 2014 році називали одним з тих, хто зупинив «російську весну» в Україні, вирішив піти на зближення з Кремлем.

Однак останнє інтерв'ю Коломойського - надзвичайне. Відверті наскоки на західних партнерів чергувалися низькими поклонами Москві. Втім, гротеск в його висловлюваннях лише підкреслював його бажання за допомогою цього інтерв'ю максимально голосно передати сигнал «сильним світу цього» - і на заході і на сході. І зводився він до простої тези - не чіпайте мене, інакше я щось влаштую!

Коротко пройдемося по його заявам, щоб стало зрозуміло, куди хилить дніпровський олігарх, який, втім, останнім часом, подейкують, облюбував столицю України.

По-перше, олігарх прямо заявив про те, що офіційний Київ повинен припинити військові дії на Донбасі і відновлювати відносини між Україною і Росією. «Вони (росіяни, - Ред) сильніші в будь-якому випадку. Ми повинні поліпшити наші відносини... Дайте п'ять, 10 років, і кров буде забута. Люди хочуть миру, доброго життя, вони не хочуть воювати. А ви - Америка - змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей за це», - заявив Коломойський журналісту з США.

По-друге, український олігарх різко відгукнувся про західних партнерів, і навіть натякнув, що Україні з Росією можна йти в повноцінний військовий союз. «Ви все одно не візьмете нас до альянсу (НАТО, - Ред)... Марно витрачати час на порожні розмови. Тоді як Росія хотіла б привести нас до нового Варшавського договору. Російські танки будуть розміщені біля Кракова і Варшави. Ваше НАТО буде гадити в труси і купувати памперси», - заявив олігарх.

По-третє, Коломойський вирішив розповісти про «золоті гори», які Росія обіцяє віддати Україні. «Ми візьмемо $ 100 млрд у росіян. Я думаю, що вони хотіли б дати це нам сьогодні. Який найшвидший спосіб вирішити проблеми і відновити стосунки? Тільки гроші», - заявив Коломойський. Чому раптом в Кремлі дадуть таку астрономічну суму Україні, і на що повинен заради цього піти Київ, олігарх не сказав. Але вище викладене вже давало відповіді на ці питання.

І нарешті, по-четверте, Коломойський передав два персональних «привітів» за океан, які свідчать про готовність грати на користь чинного господаря Білого дому. Привіт №1: олігарх заявив, що якби він був президентом, то виконав би прохання Трампа і почав розслідування проти Байдена. Привіт №2: особисто Байдену, який, нагадаємо, є на даний момент, нехай і з деякими застереженнями, головним претендентом на висунення від демократів на президентських виборах в США. Так, за словами Коломойського, якщо демократи переможуть на виборах президента в США і почнуть мститися, олігарх пригрозив розворотом України у бік РФ.

Але найважливіше для себе - набити собі ціну - Ігор Валерійович залишив на кінець інтерв'ю. «Якщо я надягаю окуляри і дивлюся на себе, як увесь інший світ, я бачу себе чудовиськом, господарем Зеленського, людиною, що будують апокаліптичні плани. Я можу почати робити це по-справжньому», - сказав олігарх.

Без всякого сумніву, дане інтерв'ю навряд чи б колись з'явилося, якби не вкрай складна ситуація, в якій опинився Ігор Валерійович, по суті, загнаний в кут з усіх боків. Чорна смуга, що почалася в 2016 році разом з націоналізацією «Привату», продовжилася, коли в 2018 році його витягли з «зони комфорту» в Швейцарії, а потім - з Ізраїлю. Пресинг з боку МВФ, що вимагає від Зеленського не повертати «Приват» (або гроші з нього) Коломойському і Ко, вкрай неприємні судові процеси в Лондоні (і намічені неприємності в канцелярських суді штату Делавер) - все це викликало зустрічну реакцію Коломойського. Який не придумав нічого кращого, ніж почати шантажувати Штати. Мовляв, не заспокоїтеся - почну гнати Україну в бік Кремля і навіть придумаю, як це обгрунтувати...

Скільки блефу в словах Коломойського, а скільки реальної загрози? Насправді, головний козир Ігоря Валерійовича - вміння користуватися медіа-ресурсами. Власне на цьому все і закінчується. Але навіть цього може бути цілком достатньо, щоб звалити нинішню владу на чолі із Зеленським, яка, як виявилося, абсолютно не вміє приборкувати інформаційні атаки.

Завдяки появі величезної кількості різних анонімних телеграм-каналів та інших відверто заангажованих джерел інформації (чого тільки варта поява проектів а-ля «Джокер»), в інформаційний простір обрушилася хвиля різного «білого шуму». Яку, через недосвідченість, слабкість і навіть саботаж зацікавлених осіб в профільних службах на Банковій, ніхто не в змозі зупинити.

І справа тут не в Коломийському (вірніше, не тільки в ньому). Групи впливу, інтегровані в оточення Зеленського, готові заради боротьби за потоки і схеми йти на будь-якого роду інформаційні провокації. Але проблема в тому, що б'ють вони не стільки за безпосередніми опонентам за можливість «присмоктатися» до тієї чи іншої корупційної жили, скільки по самій владі. І, звичайно, самому «винуватцеві торжества» - Зеленському,

Як зазначив в недавньому інтерв'ю Lenta.UA відомий соціолог, заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха, більшість виборців розраховували, що з приходом Зеленського зміниться якість політики і зникне цей гнітючий своїми політично-корупційними скандалами інформаційний шум. «Повноваження Зеленському люди дали для того, щоб влада жила за іншими правилами, ніж раніше. І всі ці гучні скандали, які відбуваються в оточенні Зеленського, зайвий раз показують, що вони живуть так само як і їх попередники, і довіру до них неминуче буде знижуватися. Якщо і далі все буде тривати так, як було останніх кілька місяців, до весни ми будемо говорити, що влада повністю втратила довіру. До слова, всі попередні президенти теж десь за рік втрачали підтримку. І це повинні враховувати на Банковій», - зазначив експерт.

Тому за великим рахунком, не так важливо, хто виконавець пранкера «Джокера» (а там, схоже, ми маємо групову творчість), який вже розіграв кількох «слуг» - любителя легкодоступних жінок Богдана Яременка і розкрив у дипломатичному листуванні проблему зарплат в «конвертах» для депутатів Миколи Тищенка. Важливо, що навіть поява Іллі Ківи в масці «Джокера» в залі парламенту завдає шкоди особисто Зеленському: адже зараз вся повнота влади знаходиться в руках СН.

Проблема для Зеленського - він не контролює їх. І Коломойського, якого в США багато хто сприймає мало не як «господаря Зеленського», і який своїми вигадками руйнує хиткий нейтралітет, який намагається встановити президент України у відносинах з американськими «ослами» і «слонами». І всякого роду «джокерів», які «мінусують» і без того не надто дисципліновану і високо моральну команду Зеленського в парламенті і за його межами.

Який може бути вихід з даного положення у чинного президента? Ловити за руку депутатів, які особливо і не приховують, що займаються підривною роботою у фракції? Це цілком можна було б зробити на недавньому з'їзді, але у Зеленського, схоже, злякалися, що це призведе до ще більших скандалів - адже за ренегатами стоять серйозні персонажі з великими фінансовими ресурсами. Почати війну проти них? Це загрожує неприємними наслідками...

Тому, як це не парадоксально, але єдиний порятунок для нього - дострокові парламентські вибори, про які Зеленський говорив буквально відразу після виборів до ВР, і чистка «авгієвих стаєнь». Але це може статися тільки в кінці липня 2020 року - згідно з Конституцією, повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Втім, яким буде рейтинг у «Зе» до того моменту - незрозуміло. Якщо нинішній президент повторить «успіх» свого попередника Петра Порошенка, який за перший рік президентства втратив дві третини своєї електоральної підтримки, то Зеленський ризикує стати заручником власної фракції - скандальної, дефрагментованої і неконтрольованої.

Дмитро Качура