Парламент має намір запустити руку в гаманці заробітчан

Вчора депутатам для ознайомлення роздано законопроект №10153 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном».

Згідно із законопроектом, передбачається створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції під контролем Мінсоцполіткі, який покликаний допомагати українцям за кордоном. Буде сформовано реєстр трудових мігрантів, заснований Фонд добробуту трудових мігрантів, а так само впроваджені карти трудового мігранта з додаванням полісу державної страхової компанії.

Відповідно до документу, перший реєстраційний внесок в Фонд добробуту за працівника проведуть посередники. Це або Держслужба зайнятості, або приватне агентство з працевлаштування. Всі наступні платежі повинен буде здійснювати сам працівник щорічно. Розміри цих внесків в документі не вказані. Ймовірно, мова йде або про фіксовану суму, або про якийсь відсоток від зарплати. Але, за інсайдерською інформацією, внесок не буде перевищувати $ 200 з людини.

Поки передбачається, що реєстрація мігрантів і збір внесків до Фонду добробуту є справою добровільною. Якщо заробітчанин працевлаштувався за кордоном, не вдаючись до послуг легальних посередників, то і платити нікому нічого він не зобов'язаний. Не зрозуміло тільки, хто в здоровому глузді і тверезій пам'яті буде за власною ініціативою проводити відрахування за незрозумілий набір послуг.

Експерти розкритикували цей законопроект. Мало того, що документ пропонує обкласти заробітчан новими поборами, так ще і корисність появи нової держструктури, м'яко кажучи, сумнівна. Адже держава в особі посольств й консульств і так зобов'язана допомагати нашим громадянам, які перебувають за кордоном. Причому безкоштовно.

«Оскільки фінансовий аспект і гіпотетична можливість отримувати більшу зарплату очолює список мотивів працевлаштування за кордоном, перспектива нести додаткові витрати призведе до того, що здобувачі, які планують виїзд за кордон, вважатимуть за краще не користуватися послугами пропонованого Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішньої трудової міграції, і не реєструватися взагалі», - пояснює фахівець експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна Юлія Дрожжина.

Експерт додає, що в цілому українці не схильні вдаватися до допомоги державних структур або посередників при пошуку роботи. Так, найпопулярнішими джерелами інформації про відкриті вакансії є job-сайти, рекомендації знайомих і сайти компаній. Тільки 8% респондентів звертаються до допомоги рекрутингових агентств, ще 3% відзначили варіант «інше», куди включається і звернення до служби зайнятості. «Можемо припустити, що ця тенденція характерна і для здобувачів, що розглядають роботу за кордоном», - робить висновок Дрожжина.

Українські трудові мігранти - надто ласий шматок, щоб їм рано чи пізно не зацікавилося держава. Так, в 2017 р заробітчани тільки через міжнародні платіжні системи перерахували додому $9,3 млрд. Ще, за різними оцінками, близько $4-5 млрд. вони завезли у вигляді готівки, тобто всього - $13-14 млрд. Це показник знаходиться на рівні всіх експортних продажів продукції вітчизняного АПК за 10 міс. 2018 г. ($14,4 млрд.). І перевищує валютні надходження металургів ($12,4 млрд.) І машинобудівників ($ 4,5 млрд.) за цей же період. У 2018 р, за даними НБУ, трудові мігранти перевели додому вже $11 млрд. При цьому привезли з собою готівки більше $5 млрд. Зрозуміло, що такі суми держава пропускати повз себе не має наміру.

За даними міжнародного кадрового порталу HeadHunter, інтерес українських претендентів до роботи за кордоном стає дедалі більше. Якщо в 2016 р кількість подібних запитів знизилося на 16% в порівнянні з 2015 р, то в 2017 році динаміка стала позитивною, і кількість резюме зросла на 16%. У минулому році відбулася значна активізація здобувачів, що розглядають роботу за кордоном. Кількість резюме зросла на 52% в порівнянні з 2017-м і на 49% в порівнянні з 2015-м.

Раніше Lenta.UA писала, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман озвучив загальфілософські заходи для повернення заробітчан в Україну.

Костянтин Рибалка, Lenta.UA

Заставочне фото: Poland2day