Пакетні ігри: чи загрузне в Конгресі допомогу Україні

Президент США Джо Байден, як і обіцяв у своєму недавньому зверненні до нації, відправив до Конгресу пропозицію про екстрене фінансування потреб національної безпеки на $105 млрд. у подробицях розповіла, як адміністрація глави держави планує фінансувати ці пріоритети. Найбільша стаття витрат, $61,4 млрд. піде на підтримку України. Ізраїль може отримати $14,3 мільярдів. Решта коштів буде спрямована на створення та підтримку американських систем протиповітряної та протиракетної оборони. Ще близько $14 млрд. планується направити на зміцнення південного кордону США, $7,4 млрд. – на ініціативи в Індо-Тихоокеанському регіоні для стримування Китаю.

Лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер вже виступив на підтримку документа, заявивши, що «цей закон надто важливий, щоб чекати надто довго». Він також висловив сподівання, що республіканці приєднаються і допоможуть затвердити це «необхідне фінансування». Останні, втім, зважаючи на все, нікуди не поспішають. Їхній лідер у Сенаті Мітч Макконнелл, формально хоч і підтримавши пропозицію, заявив, що його однопартійці хочуть запропонувати свій законопроект. Водночас сенатор-республіканець Том Коттон назвав запит голови Білого дому «мертвонародженим». Важливо відзначити, що Коттон є найближчим соратником Мітча Макконнелла, а отже, адміністрації Джо Байдена варто готуватися до непростих переговорів, перш ніж республіканці допустять пакет допомоги до голосування у верхній палаті. Чому? Тому що хоча формально в Сенаті більшість за демократами (у них за умови кворуму – 51 місце, а республіканці – 49), для винесення на голосування будь-якого законопроекту необхідно 60 голосів «за». Тому, незважаючи на однозначну підтримку документа лідером більшості Чаком Шумером, провести його «під ключ» без республіканської меншості не вдасться. Ось чому з великою ймовірністю пропозиція Джо Байдена буде в Сенаті переглянута, а на створення та розгляд нового законопроекту «може піти кілька тижнів», пише Reuters.

Читайте також: Між двох вогнів: чи вдасться США надати достатньо допомоги Ізраїлю та Україні?

У зв'язку з цим голова сенатського комітету з асигнувань демократка Петті Мюррей та головна республіканка в ньому Сюзан Коллінз уже оголосили про проведення 31 жовтня слухань щодо запиту про витрати за участю міністра оборони Ллойда Остіна та держсекретаря Ентоні Блінкена.

Однак якщо в Сенаті можливий хоч якийсь діалог, то в Палаті представників все куди складніше. Якщо щодо виділення допомоги Ізраїлю республіканці в нижній палаті більш менш солідарні, то з фінансуванням України все не так просто. За версією Politico, виділення коштів Києву для республіканців у Палаті представників залишається політично токсичним питанням. «Кількість конгресменів-республіканців, які скептично належать до допомоги Україні, поступово зростає. Їх уже більше половини. Тому навіть якщо Палата представників якимось чудовим чином найближчими днями обере спікера, то запропонувати для обговорення законопроект, який пропонує адміністрація, він не зможе – це буде порушенням партійної етики. Неформальне правило Хастерта свідчить, що спікер не пропонує документ на розгляд, якщо «більшість більшості» (а це зараз республіканці – ред.) не підтримує його», - підсумовує видання.

Очевидно, розуміючи складність ситуації, Джо Байден наголошує на тому, що частина коштів, що виділяються за цією статтею, по суті, піде на зміцнення оборонної могутності США. Справді, нова пропозиція допомоги, оприлюднена Білим домом минулої п'ятниці, передбачає, що з $61,4 млрд для України лише $30 мільярдів – пряма допомога. Решту коштів буде використано «для поповнення власних запасів новим озброєнням». «Це обладнання, яке захищає Америку та виробляється в Америці. Ракети Patriot для ПРО виробництва Арізони, артилерійські снаряди, які виробляються у 12 штатах країни, у Пенсільванії, Огайо, Техасі», - наголосив глава Білого дому.

З України тим часом уже лунають голоси, що американських грошей, довкола яких у США зараз триває запекла політборотьба Києву, може не вистачити наступного року. «На пряму бюджетну підтримку там закладено 11,8 млрд. доларів. А ми зараз готуємо бюджет-2024 де потрібно $42,9 млрд і 30% з цього (12,87 млрд $) мало прийти зі США. Тобто за цим запитом (з розрахунком, що це гроші на 13 місяців) нам не вистачатиме двох мільярдів доларів», - зазначає у себе у Facebook нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк, який вивчив законопроект пана Байдена. Парламентар припускає, що цю суму можуть перекрити інші донори України, але підтверджених обіцянок від них поки що немає.

Тим часом, незважаючи на всю, скажімо так, неоднозначність ситуації, що склалася, політолог Володимир Фесенко залишається оптимістом. «Після виникнення кризи на Близькому Сході було багато розмов та публікацій про те, що зараз США та Заходу буде не до України, в епіцентрі їхнього інтересу об'єктивно опинився Ізраїль. Власне, на це розраховували й у Кремлі. Але реальна ситуація виявилася іншою. Україна залишається одним із головних пріоритетів зовнішньої політики США та Заходу загалом. І кризу навколо Ізраїлю, і опір України російській навалі розглядають на Заході в єдиному контексті боротьби за демократичні цінності західного світу. Телефонні розмови між президентами США та України відбуваються не часто, і завжди це є подією для української політики. Останнім часом ці розмови (і телефонні та очні на різних міжнародних майданчиках) стали відбуватися частіше і регулярно. Можливо тому їх уже не розглядають як окремі резонансні події. Але саме зараз, на тлі кризи навколо Ізраїлю та кризи в нижній палаті Конгресу США, потрібна активна координація між керівниками США та України та демонстрація збереження американської підтримки українського опору російській агресії. Тому телефонна розмова президентів Байдена і Зеленського, яка мала місце днями, була дуже актуальною саме в даний час. Це вже не просто партнерство, це ставлення до нас як одного з головних союзників і визнання необхідності спільно зупинити російського диктатора. У боротьбі з російською навалою нам дуже допомагав міжпартійний консенсус на підтримку України. Він потрібний нам і зараз. І не лише нам, а й усьому демократичному світу перед викликами, з якими він стикається», - зазначає експерт.

У свою чергу аналітик центру «Українська призма» Олександр Краєв, аналізуючи в ефірі телемарафону поданий президентом Байденом запит до Конгресу про виділення фіндопомоги Україні та Ізраїлю, наголосив: «Америка має бути лідером та захищати демократію у боротьбі проти диктатур. І, на щастя, Білий дім обрав саме таку лінію. Усього було кілька цікавих варіантів щодо можливого пакету допомоги. Але нарешті зупинилися на найбільш широкому: Україна-Ізраїль-Тайвань плюс захист південного кордону США. Чому це важливо? Тому що зараз дуже важко буде знайти умовно кажучи американського політика, який протестуватиме проти кожного з цих питань. Тобто це дуже потужний і при цьому дуже педантичний дипломатичний маневр, який все одно дозволить об'єднати навколо нового пакету максимальну кількість чиновників та максимальну кількість законодавців Сполучених Штатів. І тут саме розкривається дипломатичний геній Байдена навіть у рамках американської політики. Так, він справді готовий домовлятися, йти на компроміси, при цьому не надто відступаючи від своєї позиції».