Орієнтація – Північ: із чим і навіщо Зеленський їздив на батьківщину Санта-Клауса

Після старту путінської «спецоперації» 24 лютого минулого року Володимир Зеленський вкрай рідко виїжджає за межі країни, але якщо й робить це, то в режимі суворої таємності. Ось і цього разу першоджерелом інформації про візит високого українського гостя вже за фактом приїзду стала адміністрація фінського лідера Саулі Ніїністе.

Зазначимо, що вчорашня зустріч Зеленського та Ніїністе face to face - їхні перші переговори після того, як Фінляндія офіційно стала членом НАТО, але не дебютні в нинішньому році: у січні Саулі Нііністе відвідував Київ з офіційним візитом, під час якого пообіцяв Україні всебічну підтримку.

Читайте також: Бельгія анонсувала новий пакет військової допомоги Україні

Крім Зе, до президента Ніїністе вчора також приїхали глави держав та урядів Норвегії, Данії, Швеції та Ісландії. Усі лідери взяли участь у саміті Україна - Північна Європа. Метою заходу було названо "обговорення ситуації з російською агресивною війною, підтримка України північними країнами, відносини Києва з ЄС та НАТО".

«Я тут, щоб дружні країни підтримали нас ще потужніше. І щоб у нас була можливість досягти успіху в наших абсолютно справедливих контрнаступних діях щодо деокупації української території», - заявив чинний гарант української Коституції на спільній прес-конференції із Саулі Ніїністе. Окремо він подякував приймаючій стороні за вже п'ятнадцятий пакет допомоги Україні і відразу закликав до якнайшвидшої підготовки наступного: «Це для нас абсолютно необхідно – для виживання країни та народу». Саулі Нііністе у відповідь запевнив, що особисто контролює цей процес, який завершиться вкрай оперативно.

У цьому контексті слід окремо наголосити на тому, що країни Північної Європи вже надали Україні значну і відчутну військову допомогу, передавши різні системи озброєння, включаючи дорогі системи протиповітряної оборони, основні бойові танки Leopard, бойові броньовані машини, а також артилерійські системи та боєприпаси.

Згідно з оцінками військових та оборонних матеріалів загальна вартість національних пакетів допомоги від країн Північної Європи, наданих нашій країні з лютого 2022 року, становить приблизно 4,4 мільярда євро. Окрім військової допомоги, всі країни Північної Європи надали громадянську допомогу, включаючи фінансову, гуманітарну та екстрену підтримку. Загальна вартість цих національних північноєвропейських заходів уже перевищила 1,5 млрд. євро. Крім національних внесків, країни Північної Європи беруть активну участь у заходах Європейського Союзу: у військовій допомозі Україні через Європейський фонд миру та у підготовці українських військовослужбовців за допомогою місії військової допомоги ЄС.

Володимир Зеленський учора висловився по темі, яку офіційний Київ давно і наполегливо порушує у спілкуванні із західними країнами – питання постачання винищувачів F-16, які необхідні як для звільнення тимчасово окупованих територій, так і для захисту вільних та деокупованих регіонів країни, а також повітряного простору. І, незважаючи на те, що жодних проривів у цьому напрямі поки що не спостерігається, президент, перебуваючи в Гельсінкі, висловив упевненість у тому, що Україна все ж таки отримає тип озброєнь, які просить. «Незабаром ми матимемо наступальні дії і після них, я в цьому абсолютно переконаний, нам дадуть літаки, - заявив він, додавши: «Нам потрібні, нам дуже потрібні літаки». Свою впевненість у отриманні такої бажаної «крилатої» допомоги від союзників Зеленський пояснив уже наявним досвідом: «Спочатку ми показуємо, що нас не можна захопити за три дні, потім нам дають якусь зброю. Потім ми знову йдемо вперед, просимо далекобійну артилерію. Після цього нам дають відповідну зброю. Так буде і тепер, і нам неодмінно дадуть літаки».

Фінський президент, у свою чергу, пояснив, чому його країна не може передати Україні американські винищувачі Hornet, які є в неї. Так, за словами пана Ніїністе, зараз Фінляндія замінює їх на F-35, і поки це не буде зроблено «під ключ», вона не може собі дозволити віддати те, що є. До того ж, зазначив він, Hornet досить старі і немає сенсу їх передавати і створювати під них окремий і дуже затратний у всіх сенсах сервісний ланцюжок.

Ще одна важлива тема, яку нинішній господар Банкової обговорював у Гельсінкі – це перспективи членства нашої країни у Північноатлантичному альянсі. Наголосивши, що Україні («сьогодні, поки ми не в НАТО») дуже потрібні гарантії безпеки, Зеленський резюмував: «У будь-якому разі наша мета – набуття членства в альянсі, і це одна з причин, чому я сьогодні тут. І друга причина - посилення нашої армії. Я не вдаватимуся до деталей, але думаю, що наша команда повернеться додому з усім тим, що очікують наші військові».

Як відомо, Фінляндія вступила до НАТО за прискореною процедурою, тому її досвід для України справді важливий. «Це приклад, який демонструє, що погрози Росії нічого не варті. Тому що ворог змушений був змінити риторику та шукати виправдання після того, як Фінляндія вступила до НАТО. І більше нічого не може зробити», - заявив Зе і додав, що першим кроком до вступу до НАТО України мають стати «ефективні гарантії безпеки від союзників», прописані в безпековому договорі, який розробила «група Расмуссена-Єрмака». Андерс фог Расмуссен, нагадаємо, є екс-генсеком Північноатлантичного альянсу.

Учора в Гельсінкі Володимир Зеленський заявив, що Україна стане 33-м членом НАТО. Таким чином він впевнений, що наша країна вступить туди після Швеції, яка поки не змогла оформити прописку в блоці через заперечення Туреччини. «Ми розуміємо, що за часів агресії неможливо Україні приєднатися до альянсу, але немає перешкод ухвалити політичне рішення про алгоритм нашого приєднання», - підсумував президент.

«НАТО на липневому саміті – як і під час усієї війни – не відмовить Україні у політичному рішенні про вступ, але й не надасть чітких термінів вступу. НАТО уникатиме однозначних трактувань, тому що обидві крайнощі в уяві заходу завершаться катастрофами – відмова – політичною, прийняття – безпековою. Тому НАТО шукатиме компромісне формулювання, суть якого – гарантії безпеки до завершення війни, членство – після. Гарантіями можуть бути індивідуальні зобов'язання країн або спільна програма підтримки України під час війни (яка де-факто вже існує, але може бути посилена). Звісно, Україна має право вимагати оголошення конкретних термінів вступу до НАТО вже зараз, але мужність наших партнерів може не дотягувати до наших очікувань», - зазначає політолог Сергій Таран.

На його переконання, однозначний оптимізм може бути лише в тому, «що ніхто не буде піддавати сумніву, що ВСУ вже відповідають стандартам НАТО». «Плюс ситуації полягає також у тому, що сьогодні українці беззастережно підтримують вступ України до Альянсу. Якби така підтримка існувала з часів оголошення незалежності, Україна давно була б членом НАТО і ми не мали б війни», - резюмує експерт.

Так воно так, проте історія не має умовного способу, тому слід «танцювати» від того, що маємо зараз і що можемо отримати в найближчому майбутньому. Про нього – євроатлантичне майбутнє України – висловився недавно генеральний секретар НАТО. Йєнс Столтенберг заявив, що на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі країни-члени обговорять тему розробки багаторічної програми підтримки для України. Втім, хоча політика НАТО сьогодні спрямована на розширення, членство України в організації ще під питанням, оскільки наш вступ залежить від ключових столиць країн-учасниць – Берліна, Парижа, Лондона та Вашингтона. У 2008 році, нагадаємо, на саміті Альянсу в Бухаресті саме Німеччина та Франція заблокували надання Києву плану дій щодо членства в НАТО, не бажаючи загострювати відносини з Москвою.

Повертаючись до вчорашнього саміту Україна-Північна Європа, важливо відзначити, що за його підсумками лідери шести держав підписали спільну заяву, де, серед іншого, зазначається: «Україна офіційно подала заявку на прискорену процедуру членства в НАТО у вересні 2022 року. Країни Північної Європи – члени НАТО продовжуватимуть підтримувати Україну на шляху до майбутнього членства. Ще до набуття Україною членства її безпека має велике значення для Альянсу. Україна та країни Північної Європи – члени НАТО з нетерпінням очікують вирішення цих питань на Вільнюському саміті НАТО у липні 2023 року. Країни Північної Європи й надалі надаватимуть рішучу та всебічну підтримку зміцненню здатності України захищати себе».

Також у документі особливо наголошується, що офіційний Київ та країни Північної Європи продовжуватимуть активно працювати разом з іншими державами над створенням міжнародного реєстру збитків, спричинених російською агресією. До речі, як кажуть у дипломатичних кулуарах, цей документ буде представлено широкій аудиторії на саміті Ради Європи, який відбудеться у столиці Ісландії Рейк'явіку 16-17 травня.

Після Фінляндії Зеленський одразу ж вирушив до Нідерландів, де також було порушено питання НАТО та бойової авіації. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Амстердам працює з державами-союзниками з питань постачання сучасних літаків до України, проте поки що остаточного рішення не досягнуто.

«Щодо F-16 табу немає. Ми працюємо дуже щільно з Бельгією, Данією, Великобританією, іншими партнерами, щоб завершити це. Ми ще не наблизилися до цього. Це дуже чутлива тема», – сказав Рютте.

Таким чином, тема літаків – на порядку денному західних країн, проте, схоже, історія повторюється – як у випадку з танками. Тоді, нагадаємо, процес затягнувся майже на рік. І на жаль, поїздка Зеленського хоч і актуалізує питання F-16, але прискорити наших західних партнерів, щоб вони увімкнули зелене світло з цього питання, схоже, не виходить.

Читайте також: Узаконений рашизм: що дає Україні нормативне визначення кремлівської ідеології