Орієнтація на кума: як Оксана Марченко піарить Медведчука з вигодою для Зеленського

З наближенням місцевих виборів ЗМІ розміщують все більше іміджевих і відверто агітпропівських матеріалів. Тому поява у вівторок, 23 червня, великого інтерв'ю дружини одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука Оксани Марченко на проросійському сайті «Страна», виглядає цілком природно.

Оксана Марченко - популярна телеведуча, яка брала участь в найбільш рейтингових проектах українського ТБ (досить назвати «Х-фактор» і «Танці з зірками»). Її інтерв'ю напевно викличе широкий читацький інтерес, буде розтягнуто цитатами з лояльним до Медведчука ЗМІ.

Хоча саме інтерв'ю велике за розмірами, його контент нехитрий і може бути викладено досить компактно. Теза №1: вигнання Марченко з телеканалів - результат ненависті влади і «диванних тролів» по відношенню до Медведчука. Теза №2: Віктора Володимировича демонізують незаслужено, він взагалі-то «патріот України» (нагадаємо, Путін взагалі називав свого кума «українським націоналістом»). Теза №3: чоловіка завжди буде підтримувати, він дуже хороший, коли Оксана з ранку до ночі займалася танцями, той взяв на себе дітей і турботи по будинку.

Були озвучені і сигнали для медіа-ринку: Марченко не проти розширити пакети телеканалів «1+1» і «ТЕТ», які (як недавно виявилося) їй належать, і кардинально змінити їх інформполітику. На думку Марченко, зараз ці канали працюють на «розкол суспільства».

Олександр Ткаченко - велика «бяка», за намовою Коломойського затягнув її в танці з зірками спеціально для того, щоб «кідонуть» за допомогою журі. Зла, звичайно, Марченко ні на кого не тримає. «Але ж граф Монте-Крісто теж ні на кого не тримав зла» (з християнським всепрощенством цитата не надто в'яжеться, якщо хто пам'ятає сюжет роману Дюма-батька).

До діяльності Зеленського як президента Марченко відноситься незадовільно: світу той не досяг, чому економіка і люди страждають. На ТВ відносини у них були чисто ділові, а голосувала кума Путіна в першому турі президентських виборів за Юрія Бойко.

Політичні пасажі, особливо що стосуються відносин з Росією, найбільш показові. Якщо виходити з її логіки, то щодо війни ми повнотою інформації не володіємо; хто її розв'язав, незрозуміло. Як ревно віруюча православна, Марченко однаково любить «і тих, і інших», для неї немає поганих і хороших. «Яка різниця, з якого боку стріляють? Якщо руйнуються будинки?» (Як тут не згадати фразу «какая разница» у виконанні президента Володимира Зеленського). Вся надія у досягненні миру в дружини Медведчука - на Мінські угоди.

Ну, і куди ж без головного кума? В інтерв'ю він - красень-чоловік: Путін і дружина Медведєва - чудові куми і моторошно православні люди, які виключно позитивно впливають на дітей Медведчука/Марченко. Путіна в куми вибрала сама Оксана: «давайте відразу розділимо Путіна - як президента Російської Федерації, і Путіна - як православну людину, яка хрестила нашу дочку. Тільки в контексті православної людини я хочу про нього говорити. Тому я його і вибрала».

Надзадача інтерв'ю Оксани Марченко зрозуміла і цілком узгоджується з думкою гендиректора КМІС Володимира Паніотто: електорат Зеленського переходить переважно до ОПЗЖ (втім, з огляду на наполегливі чутки про зв'язки Паніотто з Медведчуком, дуже можливо, що ця соціологія - спроба видати бажане за дійсне). Відверто проросійські і пропутінські месиджі подружжя Медведчука явно спрямовані на те, щоб напередодні місцевих виборів максимально консолідувати навколо себе відповідний електорат. Цьому повинна сприяти іміджева «обгортка» віруючого високоморального благодійника і прекрасного сім'янина Медведчука.

Мабуть, в якійсь мірі ця мета буде досягнута. Питання в іншому: а чи багато серед виборців Зеленського ревної проросійської «вати», про яку говорить соціолог Паніотто? Швидше, переважає помірна периферія, для якої не годяться в якості передвиборних «фішок» ні «кум і православна людина Путін», ні «любимо всіх і невідомо, хто почав війну», ні «патріот України Медведчук».

Питання в тому, чи відійде від Зеленського по суті «заблукавший» ядерний електорат ОПЗЖ? Або навколо Зеленського в результаті консолідується помірна «болотна» периферія, якій і миру хочеться з «олів'є», і щоб «червоні лінії» не переходили? Ті, для кого неприйнятні ні проросійські радикали Медведчук/Шарий, ні «барига» Порошенко (до речі, який призначив Медведчука в Мінську групу), ні «стара злодійка» Юлія Тимошенко.

Таких виборців на контрасті подібні меседжі, скоріше, підштовхнуть до висновку - «краще вже Зеленський». Якщо вже деяку частину «чужих» для «Слуги народу» виборців відтягнуть, то лише посприяють утриманню основної електоральної бази Зеленського.

Чи усвідомлюють політтехнологи Медведчука і ОПЗЖ можливість такого ефекту їх неприховано прокремлівського позиціонування? Не виключено. Але і в політиці, і в преферансі однаково діє принцип «відбирати своє». Саме він, як правило, забезпечує оптимальний результат. Тим більше, що на електоральному полі ОПЗЖ намітилися конкуренти. З одного боку - «Партія Шарія», яка буде відкушувати латентно «ватну» молодь, а з іншого - на небосхилі з'являється новий проект Ріната Ахметова з робочою назвою «Порядок». Який в разі правильної розкрутки може серйозно «порвати» Медведчука і компанію на Південному Сході України...

Микола Писарчук