Новий НАТОзамінник? Що хоче запропонувати Україні Брюссель

У середу, 22 листопада, в онлайн-режимі відбулося 17-засідання «Рамштайну» за участі близько 50 країн. За його результатами було створено коаліцію розвитку ППО, яка має на меті захистити Україну від ракетних та дронових ударів по критичній інфраструктурі..

«Є нові пакети підтримки України – наших воїнів. Це стосується і снарядів, і ракет, і РЕБ, і дронів, і нових потужностей для нашої ППО. Створена відповідна коаліція – коаліція розвитку ППО. Лідерами в її організації є Німеччина та Франція, і я дякую за таке лідерство. Дякую кожній країні, яка бере участь у цих зусиллях – у тому, що дає можливість нашим містам і селам бути більш захищеними від російських ударів», - зазначив президент Володимир Зеленський, додавши, що «український повітряний щит стає сильнішим буквально щомісяця».

Читайте також: Голова Пентагону назвав суму, яку виділили Україні учасники «Рамштайну»

Водночас міністр оборони Рустем Умєров повідомив про інші результати «Рамштайну». Так, Нідерланди підготували 2 млрд євро на військову допомогу Україні. Британія та Норвегія в рамках Морської коаліції шукатимуть способи ще більше посилити безпеку у Чорному морі. Естонія надає пів мільйона доларів на діяльність ІТ-коаліції на додаток до зобов’язань Люксембургу у розмірі 10 мільйонів євро.

Також стало відомо, що Литва запроваджує нову концепцію коаліції з розмінування: допомогатиме Україні «як у бойовому, так і в гуманітарному розмінуванні». Вільнюс скерує військової допомоги на ще 40 мільйонів євро до кінця 2023 року.

Окремо Умєров зауважив, що спільно з колегами в Брюсселі продовжиться робота над рухом України в НАТО. «Спільно з колегами в Брюсселі продовжуємо роботу над Дорожньою картою взаємосумісності. З Ллойдом Остіном у Києві два дні тому я говорив про необхідність подальшого руху України в НАТО. Українська армія має відповідати усім критеріям НАТО. Треба змінюватися для повної взаємосумісності з партнерами», - зазначив міністр.

Показово, що вперше взяв участь у засіданні Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Його поява явно спрямована на те, щоб продемонструвати західним партнерам єдність української влади – і політичної, і військової.

Як би там не було, але Євросоюз окремо займається питанням безпекових рамок у відносинах з Україною. Так, Брюссель представив державам-членам ЄС проєкт рішення щодо надання Україні довгострокових зобов’язань у сфері безпеки, включаючи механізм довгострокової військової підтримки, навчання українських військових і допомогу в розвитку оборонної промисловості країни.

Як повідомляє Bloomberg, який ознайомився з підготовленим документом, цього тижня проєкт документа обговорять посли ЄС, а наступного місяця – лідери країн блоку. Це також ляже в основу консультацій з Києвом і країнами G7.

Як пише видання, члени G7 домовилися на саміті НАТО у Вільнюсі, який відбувся у липні цього року, провести переговори з Україною про надання двосторонніх безпекових зобов’язань, спрямованих на стримування майбутньої агресії РФ. Зі свого боку Україна взяла на себе зобов'язання продовжувати низку реформ, зокрема в правоохоронній, судовій, безпековій та оборонній сферах. Деякі з ключових союзників Києва прагнуть укласти двосторонні угоди цього року.

Рамковий документ ЄС має на меті спиратися на ці двосторонні домовленості та охоплює такі пропозиції:

- «передбачуваний, ефективний, сталий і довгостроковий механізм надання військової техніки Україні», який мобілізує європейську оборонну промисловість;

- забезпечення підготовки українських збройних сил;

- розширення співпраці з українською оборонною промисловістю з метою посилення потенціалу та узгодження стандартів;

- посилення здатності України протистояти кібер- та гібридним загрозам, а також дезінформації;

- підтримка зусиль України з розмінування і подолання забруднення, спричиненого вибухонебезпечними залишками;

- допомога Україні в реалізації програми реформ, пов'язаних з процесом вступу до ЄС, а також посилення її здатності контролювати запаси вогнепальної зброї, легких озброєнь і боєприпасів та протидіяти будь-якому незаконному обігу;

- підтримка енергетичного переходу країни і зусиль з ядерної безпеки;

- обмін розвідданими і супутниковими знімками.

У документі також зазначається, що підтримка у постачанні зброї надалі триватиме через так званий Європейський фонд миру, механізм, який відшкодовує державам-членам ЄС кошти за те озброєння, яке вони постачають Україні.

Однак, як пише видання, початковий план ЄС щодо виділення 20 мільярдів євро протягом чотирьох років на оплату зброї для Києва ризикує зірватися, оскільки деякі країни-члени, включаючи Німеччину, не змогли домовитися про умови.

Натомість країни-члени сподіваються принаймні домовитися про виділення 5 мільярдів євро на наступний рік із зобов'язаннями щодо подальшої підтримки після цього, сказав дипломат, який говорив на умовах анонімності.

У свою чергу, президент Євроради Шарль Мішель навів два приклади, через площину яких він дивиться на гарантії безпеки.

«По-перше, це промисловий і оборонний сектори ЄС. У Європі ми дуже наполегливо працюємо над тим, щоб зробити нашу промислову базу міцнішою і витривалішою, і в цьому питанні потрібно зробити ще багато чого. Наприклад, ми працюємо над питанням боєприпасів, намагаючись пришвидшити виробництво, та докладаємо більше зусиль, щоб поставити більше боєприпасів Україні», - повідомив Шарль Мішель.

За його словами, зараз триває робота над уточненням і стабілізацією на майбутнє певних гарантій безпеки для України.

«І тому Європейська Рада доручила високому представнику Боррелю розпочати офіційні консультації з Україною та країнами-членами ЄС. У грудні буде опубліковано першу доповідь на цю тему. Це не стане вирішальним моментом, але ми покажемо, що ми оцінюємо можливості і працюємо над цим питанням», - додав Мішель.

Утім, лунають побоювання, що нинішній діалог з країнами ЄС може стати сімулякром, замінником ключового безпекового напрямку, яким рухається Україна. Так, у коментарі The Guardian нардеп Кіра Рудик зазначила, що безпекові зобов’язання ЄС щодо України є «проміжним рішенням» і не повинні замінювати членство в НАТО. «Я дуже ціную зусилля ЄС у розробці плану довгострокових зобов’язань щодо безпеки для України. Але будь-яке тимчасове рішення не повинно замінити членство в НАТО», - зазначила вона.

Щоправда, у Вашингтоні не розділяють такі побоювання. Так, посол США в Україні Бріджит Брінк під час виступу на сьомому Українському жіночому конгресі «Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови» заявила, що війна в Україні дає змогу швидше нашій країні інтегруватися до Північноатлантичного альянсу.

Брінк зауважила, що розв’язана Росією війна проти України є «безсенсовою трагедією і злочином проти людства».

«Але ми всі знаємо, що у темні часи завжди є також неймовірні можливості. Я бачу ці можливості для України, для всіх вас – це можливість трансформації, яка вже почалася у день проголошення вашої незалежності. З нашої точки зору, ця війна дає вам можливість посилити рух до інтеграції у євроатлантичні інституції, і це буде швидше, ніж за інших умов, і закріпити ці можливості для майбутнього вашої мрії», – сказала Брінк.

Утім, у Білому домі обходять конкретики щодо членства України в НАТО. І на це звертають увагу західні експерти з питань безпеки. Так, директор Стратегічної ініціативи Скоукрофта в Атлантичній раді Ендрю Міхта переконаний, що Україна готова стати членом НАТО, а її членство життєво важливе для захисту східного флангу Альянсу. В інтерв'ю bne IntelliNews він критикує США та Захід за короткозорість і відсутність плану дій для набуття членства України в НАТО.

«Путін діє на основі припущення – як і у випадку з Грузією – ви захоплюєте частину території країни, а потім ставите НАТО перед дилемою: якщо ви приймаєте її до Альянсу, ви фактично голосуєте за війну з Росією», – каже експерт. Він вважає, що це не обов'язково має бути так. На його думку, НАТО поширює статтю 5 (гарантії безпеки) на територію, яку країна контролює.

Він каже, що НАТО упустило можливість в липні на саміті у Вільнюсі зробити Україні пряму пропозицію про членство в Альянсі. «Найбільшим розчаруванням для мене була відсутність чіткого шляху до НАТО для України», – сказав експерт.

Заяви Байдена про те, що США підтримуватиме Україну «стільки скільки треба» заводять ситуацію в глухий кут. Хоча б тому, що абсолютно незрозуміло, що конкретно для очільника Штатів означає «треба». Якщо йдеться про перемогу над РФ – то так це не працює. Без кількісної і якісної переваги на полі бою деокупація українських земель неможлива. І про це говорять не лише в Україні, але й на Заході. Доводиться констатувати, що нерішучість США – пошук «замінників» ефективним безпековим механізмам – у перспективі може мати вкрай тяжкі наслідки не лише для України, але й для всього Заходу. 

Читайте також: Україна отримає 100 списаних БТР