Навколодетективна історія: як уродженець Києва несподівано «італійським Сіменоном» став

Володя Щербаненко народився в 1911-му в Києві у родині українця — викладача латини і давньогрецької — та італійки. З раннього дитинства жив в Італії і побував у рідному місті лише один раз — 1921-го, коли мама, яка довго не отримувала звісток від чоловіка, зважилася на поїздку в Україну. Тут їх чекала страшна звістка — батько Володі загинув. Чи був розстріляний більшовиками, чи просто згинув у вирі революційних подій. Письменник вважав, що це стало наслідком помилки — тато носив уніформу, як багато хто в ті роки, але військовим не був...

Покинути Країну Рад виявилося ще складніше, ніж приїхати до неї. В Одесі гостям з Риму довелося дуже довго чекати на судно, що йде в Італію, хлопчик згадував, як місцеві діти обзивали його «італійською свинею».

Вони таки дісталися до Апеннін, де до 16 років Володя/Джорджо жив з матір'ю в Римі, а потім перебрався до Мілана — міста, де розгортаються події більшості його творів. Грошей було обмаль, тому освіти юнак не отримав, працював де доведеться — вантажником, рекламним агентом, друкарем, водієм «швидкої», коректором. «А вечорами я вчився, як американські герої. Однак мені, на відміну від американців, не вистачало практичності, тому я вивчав філософію», — згадував він в автобіографії. При цьому юнак активно відвідував літературні вечори і навіть сам став писати для жіночих журналів любовні романи з продовженням.

Вважається, що Щербаненка «відкрив» відомий письменник, продюсер і режисер Чезаре Дзаваттіні — один зі сценаристів «Викрадачів велосипедів», номінант на «Оскара», лауреат «Золотого лева» і т.д. Перший детективний роман невідомого коректора вийшов в 1940 році, і з того часу ім'я Джорджо Щербаненко не сходило з літературного небосхилу.

Згодом його ім'я стало синонімом якісного детектива — в 1950-і цей жанр став дуже популярний в країні, особливо після того, як видавництво Mondadori — найбільше в Італії — наповнило ринок підписними серіями кримінальних романів в м'якій обкладинці.

«Нам довгий час твердили, що нашим письменникам не під силу створити детективний роман, дія якого відбувалася б в Італії, а героями були б італійці, — писала популярна газета La Stampa. — Щербаненко блискуче спростував це твердження».

Нові твори плодовитого автора чи не щороку з'являлися на полицях книжкових магазинів — у доробку Щербаненка понад 60 романів, тисячі оповідань, кіносценарії, безліч статей і рецензій.

Літературний персонаж, який приніс письменникові справжню славу — безстрашний детектив Дукі Ламберті, непримиренний борець зі злочинністю в діловій і фінансовій столиці Італії — Мілані.

«Щербаненко, який передчасно помер у 1969 році, — писала одна з італійських газет, — був батьком італійського кримінального роману і водночас пророком: він раніше всіх вгадав, побачив і описав зловісне обличчя Мілана — міста-гіганта».

Через півстоліття після смерті письменника від серцевого нападу, його твори перевидають, а на щорічному кінофестивалі жанру нуар (Courmayeur Noir in Festival) щорічно вручають премію імені Джорджо Щербаненко за найкращий детектив італійською мовою. Переможці визначаються за участю сім'ї Щербаненка, так, президентом премії є його дочка Чечілія, яка не раз заявляла, що із задоволенням відвідала б країну, де народився її батько.

В Україні, між тим, ім'я Володимира/Джорджо Щербаненко практично невідомо, хоча кілька його оповідань і пара романів перекладені українською мовою. Але мало хто знає, що «італійський Сіменон», чиє ім'я відоме кожному на Апеннінах, народився у Києві...

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: Джордж Щербаненко. Фото: italianochefatica.it