Напередодні: чого Україні чекати від саміту НАТО

Про візит президента Володимира Зеленського до Болгарії, Чехії та Словаччини Lenta.UA вже розповідала. У випадку ж із Туреччиною, яка минулої суботи стала фінальною країною, яку Зе відвідав у ході свого іноземного бліц-турне, до НАТО-устремлінь Києва додалося також питання продовження зернової угоди, термін дії якої спливає 17 липня. Кремль неодноразово давав зрозуміти -продовжувати її РФ не має наміру, оскільки експорт російського продовольства і добрив не був розблокований. Тобто у цьому сегменті ультиматуми Кремля залишилися, благо, не задоволені.

«У нас є кілька ключових питань: зернова ініціатива, у нас дуже важливе питання підтримки України в НАТО, у нас є обмін полоненими, загалом – досить багато речей, про які ми говорили з президентом Туреччини», - описав нинішній господар Банкової коло тем діалогу з турецьким колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом

Читайте також: Стало відомо, що Німеччина запропонує на саміті НАТО замість вступу до альянсу України

Україно-турецькі переговори виглядали, безумовно, украй важливою частиною турне Володимира Зеленського. Не тільки й не стільки тому, що Анкара грала і продовжує відігравати ключову роль у зерновій ініціативі як з точки зору дипломатичної підтримки цієї угоди, так і щодо логістичного вкладу у вивіз зерна з портів України. Туреччина як союзник важлива і з інших причин – не менш глобально значимих. Що ж стосується саме зерна, то цілком очевидно, що крім іміджевих геополітичних бонусів, Ердоган від цієї історії отримує і дуже відчутні економічні дивіденди: охоче приймаючи у себе продукцію і від України, і від РФ за дисконтними цінами, Анкара згодом реалізує її за значно вищої європейської вартості на світових ринках. За цим кейсом тим часом конкретних результатів після переговорів Зе та Ердогана так і не прозвучало. Ймовірно, тема актуалізується якраз перед днем закінчення дії угоди, а до цього часу «Ч» ще є цілий тиждень.

Поки що ж повернемося до поїздки Зеленського до Туреччини. У цьому контексті дуже важливо відзначити, що Реджеп Тайіп Ердоган сьогодні один із небагатьох керівників країн-членів НАТО, який контактує з обома сторонами російсько-української війни. До того ж, рік, що пройшов після саміту Альянсу в Мадриді, одним із підсумків якого став напрям запрошень до НАТО Швеції та Фінляндії, показав, наскільки важливою є думка Анкари щодо розширення блоку. На сьогоднішній день, нагадаємо, Швеція все ще не стала членом НАТО якраз через не врегульованість відносин із Туреччиною. Стокгольм, на думку Ердогана, неефективно розправляється з курдськими бойовиками та іншими групами, які Анкара вважає загрозами для своєї безпеки.

Як би там не було, очевидно, що офіційному Києву, який поставив перед собою амбітну мету отримання запрошення до Альянсу вже на саміті у Вільнюсі, важлива підтримка кожної країни-члена блоку, і Туреччина тут не є винятком. Очевидно, щоб зайвий раз не піднялося виття на російських болотах (хоча воно і так піднялося через виїзд командирів «Азова») напередодні продовження зернової угоди, Туреччина не приєдналася до кола тих країн, які підписали спільний меморандум, або зробили офіційну заяву або парламент проголосував би якесь рішення про підтримку України в НАТО. Тим часом на спільному постпереговорному брифінгу із Зеленським Ердоган недвозначно заявив: «Україна заслуговує на членство в НАТО». Він також повідомив, що Туреччина допомагатиме нашій з вами країні у відновленні після війни: «Турецькі будівельні компанії, які є лідерами цього ринку в Україні, допоможуть українським друзям стати на ноги щодо відновлення держави».

Саме після «українсько-НАТівської» заяви Ердогана свою позицію щодо членства нашої країни в Альянсі висловив в інтерв'ю CNN і президент США Джо Байден. За його словами, серед членів Альянсу зараз немає одностайності щодо ухвалення України до НАТО. «Але Україні потрібно запропонувати раціональний шлях кваліфікації для вступу до НАТО. А поки Україна не в НАТО, США надасть їй такі гарантії безпеки як Ізраїлю», - наголосив нинішній господар Білого дому. Зеленський же, виступаючи спільно з Ердоганом після двосторонніх переговорів, констатував: «Ми розуміємо, що не будемо в НАТО чи будь-якому потужному безпековому союзі поки триває ця війна. Але скажіть, скільки життя коштує одна фраза на вільнюському саміті: «Україна буде в НАТО після цієї війни», після того, як буде безпечно?».

Відомий політолог Володимир Фесенко вважає, що, скажімо так, атакуюча дипломатія, яку якраз перед самітом Альянсу проводить Банкова, є цілком виправданою: «Ми побачили раптове та стрімке європейське турне керівника української держави напередодні важливого політичного саміту-саміту НАТО у Вільнюсі. Є всі підстави робити висновки про новий формат та новий стиль зовнішньополітичної активності президента Зеленського. Це раптові та стрімкі закордонні візити до кількох країн у рамках однієї подорожі. Для умов війни та правил безпеки це найкращий формат. До того ж це відповідає і політичному темпераменту Володимира Зеленського. Це своєрідні дипломатичні марш-кидки, його концентрована та максимально динамічна зовнішньополітична активність».

Вже очевидно, що прямого запрошення на вступ України до НАТО на Вільнюському саміті не буде. Це пов'язано і з невизначеністю перспектив нинішньої війни між Росією та Україною, а також з досить обережною позицією Білого дому щодо процедури та темпів вступу України до НАТО. Змінити цю ситуацію напередодні саміту НАТО навряд чи можливо. Однак, ймовірно, мета президента України в іншому – продемонструвати у Вільнюсі президенту США досить масову підтримку членства України в НАТО серед країн-членів Північноатлантичного Альянсу та вплинути на остаточні формулювання рішень саміту НАТО щодо України», - наголосив Володимир Фесенко.

До речі, формулювання – окрема тема. Нещодавно заступник голови Офісу президента Ігор Жовква, який курирує європейську та євроатлантичну інтеграцію, заявив: «Ви знаєте, що буквально позаминулого тижня була дуже продуктивна розмова з президентом Байденом, де, серед іншого, було порушено питання формулювання резолюції Вільнюського саміту. І такий діалог триватиме до останнього дня, перш ніж розпочнеться саміт, де буде засідання щодо України. А як ми з вами знаємо, відповідний «вординг» (wording - вибір формулювань-ред.) має бути у фінальному комюніке».

Поки що, якщо судити за вже зробленими заявами західних політиків і високопоставлених натівців, точку відповідно до формулювань не поставлено. "У комюніке ми говоритимемо про прагнення України до членства, і це те, над чим члени Альянсу продовжують працювати", - сказала на брифінгу посол США при НАТО Джуліан Сміт. Окремо вона зазначила, що обговорюється питання скасування обов'язкового плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО для України. Київ, а також Тбілісі, нагадаємо, розраховували отримати ПДЧ на саміті Альянсу в Бухаресті у 2008 році, але цього не сталося через позицію Німеччини та Франції, яка на сьогодні докорінно змінилася на нашу користь. Загалом, швидше за все, інтрига навколо того, як сформулюють підсумок саміту для України, зберігатиметься аж до фінальної частини зустрічі у Вільнюсі.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг тим часом роз'яснив, що Київ точно отримає. Нещодавно на прес-конференції він розповів, що очікує схвалення пакета з кількох елементів, які «суттєво наблизять» Україну до Альянсу. Пакет включатиме, за словами генсека, довгострокову програму комплексної різнопланової підтримки, за допомогою якої має бути забезпечена повна сумісність ЗСУ та НАТО. Крім того, буде створено Раду Україна-НАТО, яка дозволить зблизити сторони політично та зміцнити зв'язки між ними.

Читайте також: У Міненерго підбили підсумки 500 днів війни в Україні