Війна і мирВійна

Морський бій: що відбувається довкола українських портів

23:03 03 сер 2023.  3364Читайте на: УКРРУС

Путінська Росія, яка нездатна щось виторгувати для себе з метою нібито повернення до зернової угоди, продовжує бити дронами по портовій інфраструктурі нашої країни. Тим часом останні події, що відбуваються в акваторії Чорного моря, вказують на те, що шантаж і погрози, що лунають із боліт, не варті й виїденого яйця. Детальніше про те, чому у світі заговорили, що «морський» шантаж РФ із тріском провалився, читайте у матеріалі Lenta.UA.

У середу, 2 серпня, рашисти запустили Україною близько трьох десятків дронів-камікадзе. Половину з них було збито у Києві. Інші безпілотники атакували Ізмаїл Одеської області. Їхньою метою була портова інфраструктура на Дунаї. Дрони потрапили по елеватору, зерносховищу та адміністративним будинкам – порту та морвокзалу. Внаслідок цього пошкоджено майже 40 тонн зерна. Удар призвів до зростання ціни на пшеницю на біржі в Чикаго - вона підскочила відразу на 4%, але ближче до вечора опустилася до +2,5%.

«Робимо максимум із партнерами, щоб збільшити постачання систем протиповітряної оборони. Дуже важливо, щоб світ не звик до цього російського терору. Кожне влучення це спільна проблема. Не лише України, а й усіх тих у світі, стабільність яких Росія намагається знищити, коли б'є по наших портах, нашій інфраструктурі. Зараз для російської держави це битва не лише проти нашої свободи і не лише проти нашої держави. Москва веде битву за глобальну катастрофу: цим божевільним потрібно, щоб продовольчий ринок світу розвалився - цінові кризи їм потрібні, їм потрібні збої в постачанні. Хтось там у них думає, що зможе на цьому заробити. Хтось там у Москві сподівається, що начебто щось собі врятує. Це дуже небезпечні надії», - прокоментував ситуацію у своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський.

Читайте також: Стало відомо, скільки «Шахедів» запустила Росія по Україні

Зазначимо, що дунайські порти України не вперше зазнають ударів. При цьому офіційно вони не блокувалися Росією, і дістатися туди кораблі можуть, рухаючись уздовж узбережжя Туреччини, Болгарії та Румунії. В останню, до речі, цими днями нібито прилетів російський дрон. Проте офіційно цю інформацію у Бухаресті так і не підтвердили. Хоч би як там було, але потужності перевалки через дунайські порти порівняно з чорноморськими невеликі. Проте рашисти, мабуть, такими ударами хочуть зменшити бажання іноземців заходити до цих портів – особливо після повідомлень, що туди знову почали заходити судна. Цей факт світові ЗМІ назвали проривом зернової блокади. Чи це так насправді?

Нещодавно перші іноземні вантажні кораблі перетнули Чорне море і зайшли до дунайських портів на Одещині. Це сталося, незважаючи на гучні загрози російського міністерства оборони, що всі іноземні судна, що прямують до акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як «потенційні перевізники вантажів військового призначення та країни, під чиїм прапором вони йтимуть, стануть для Росії залученими до української конфлікт на боці київського режиму». Однак, незважаючи на ці істеричні погрози, які лунали з відомства Шойгу, на онлайн-картах морського трафіку почали з'являтися перші іноземні вантажні судна, які відкрито повідомляли про свій рух в українські порти на Дунаї. Про те, що три іноземні кораблі прямують до українських портів, одним із перших вказав OSINT-аналітик Маркус Джонсон 30 липня. Він звернув увагу, що суховантажне судно AMS1 (під прапором Сьєрра-Леоне), що вирушило з ізраїльського порту Ашдод, вказало кінцевим пунктом свого призначення порт Ізмаїл. Якийсь час корабель знаходився неподалік дельти Дунаю в територіальних водах України, увечері 1 серпня він уже рухався річкою у напрямку Ізмаїла.

Ця інформація є загальнодоступною для всіх через використання кораблем системи автоматичної ідентифікації (AIS) для морських суден. Вона дозволяє відстежувати їхній трафік в онлайн-режимі. Більше того, крім корабля AMS1 у перші дні серпня ще кілька іноземних суден, зокрема під прапорами країн Вануату та Танзанії, зазначили, що прямують до українських портів на Дунаї. А ще кілька вантажних суден, наприклад Almeria (під прапором Камеруну) та Florica (прапор Вануату) вийшли недавно з порту Ізмаїл. Росіяни жодним чином не атакували, не затримували та не перевіряли ці суди. Більше того, на болотах навіть не звучало заяв про оголошення будь-яких країн, яким належать ці суховантажі, «спільниками київського режиму».

«Зважаючи на все, російські сили не бажають або не можуть примусово зупиняти і обшукувати нейтральні судна, які йдуть в Україну через Чорне море, незважаючи на нібито висунуті для цього умови», - наголошується у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). При цьому Державна прикордонна служба України днями оприлюднила аудіозапис, на якому, як зазначено, зафіксували звернення капітана російського військового корабля до екіпажу цивільного судна у Чорному морі неподалік одного з вітчизняних морських портів. Росіянин повідомляє про заборону подальшого руху судна та перевезення будь-яких вантажів в Україну. Втім, далі за попередження справа не пішла – військові кораблі РФ жодним чином не заважали проходу судів. Тим часом, як вважають профільні експерти, небезпека судноплавства у Чорному морі залишається на досить високому рівні.

Привертає увагу той факт, що під час так званого прориву зернової блокади над цим районом Чорного моря кружляли американські розвідники. Це може вказувати на те, що США активно відслідковують реакцію Чорноморського флоту РФ на дії цивільних судів біля українських портів. Але єдиний військовий інструмент, яким зараз може відповісти Україна на російську загрозу, це морські дрони. Міноборони РФ вже заявило, що саме безекіпажними водними катерами в ніч проти 1 серпня були атаковані патрульні кораблі «Сергій Котов» та «Василь Биков». Атаку трьох безпілотників начебто вдалося відбити. Цю заяву українська сторона не коментувала, але за кілька днів до цього CNN випустила сюжет про українські морські дрони. Там були розкриті деякі характеристики, зокрема дальність до 800 км і бойова частина вагою 300 кг. Як зазначають військові експерти, якщо такий дрон з такою кількістю вибухівки потрапить у патрульний корабель, його просто знищить на раз-два-три. Тим часом рашисти вжили контрзаходів, щоб убезпечити свої судна від атак безпілотників. Насамперед йдеться про озброєння майже всіх російських військових кораблів великокаліберними кулеметами та зенітними гарматами.

Коментуючи в ефірі телемарафону морські перипетії капітан першого рангу запасу, екс-заступник начальника штабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко зазначив: «Так звана зернова угода проходила через територіальні води України, точка формування конвою була на зовнішньому рейді порту Одеси, і далі кораблі рухалися у бік острова Зміїний. Цей маршрут був так званим зерновим коридором. Протягом майже десяти місяців він функціонував досить безпечно. Охорону забезпечувала українська сторона, це стосувалося переважно протимінної оборони, але росіяни на цей час не вели активних дій. А зараз інтенсивність обстрілів повернулася до статусу 24 лютого. Хоча є певні позитивні зміни – у нас з'явилися берегові ракетні комплекси «Нептун» та «Гарпун», і це стримує супротивника заводити свої кораблі на дальність їхнього застосування. Фактично це вся північно-західна частина Чорного моря. Але росіяни можуть застосовувати свої кораблі, літаки та за межами цього району. На сьогодні в морі у нас немає, на жаль, таких платформ, які можуть завдавати ракетних ударів, це могли б бути ракетні катери або ті ж винищувачі F-16. Щодо надводних дронів, то їх ефективність обмежена. Тому що їх важко використовувати проти цілей, що рухаються. Дронами неможливо замінити протикорабельні ракети, але певний ефект вони мають. Сьогодні ми здатні протидіяти застосуванню росіянами зброї лише у північно-західній частині Чорного моря – за допомогою берегових ракетних комплексів. Але Росія може застосовувати свої надводні кораблі з центральної частини Чорного моря та біля протоки Босфор. Там ми не маємо сил протидії, тому й потрібна допомога партнерів. Насамперед, це Туреччина, яка дуже зацікавлена у продовженні зернової угоди».

До речі, якщо говорити про Анкару, то треба зазначити, що вчора Реджеп Тайіп Ердоган і Путін, схоже, домовилися про візит бункерного мешканця до Туреччини. Про це за підсумками телефонної розмови, що відбулася в середу, між ними повідомила прес-служба пана Ердогана. Тим часом путінський спікер Пєсков у свою чергу заявив: «Місце обговорюватиметься, це не обов'язково Туреччина. Але Ердоган запрошує до себе. Ви знаєте, що сам президент Путін неодноразово говорив, що зараз час, коли він має бути в країні. Тому йому важко зараз здійснювати якісь візити, але ще раз повторюю, щодо дипканалів це все узгоджуватиметься».

Різночитання у повідомленнях російської та турецької офіційних сторін були й раніше. Так, у середині липня президент Ердоган запевняв, що Анкара та Москва домовилися про продовження зернової угоди в частині експорту української сільгосппродукції через порти Чорного моря. Росія ж за три дні заявила про повний вихід із угоди.

Читайте також: Зеленський заявив, що на фронті тривають жорстокі бої

Ромашова Наталя

Найпопулярніше