Місія генсека: навіщо глава НАТО приїжджав до Києва

Учора до української столиці прибув новий міністр оборони Британії Грант Шеппс, його французький колега Себастьян Лекорню, а також генсек НАТО Єнс Столтенберг. Високопосадовці з Парижа та Лондона побували в Києві вперше, а ось голова Північноатлантичного Альянсу відвідує Україну, перебуваючи на своїй посаді вже вп'яте і вдруге з початку повномасштабного російського вторгнення. Переговори пана Столтенберга з найвищим військово-політичним керівництвом нашої країни пройшло зі зрозумілих причин за щільно зачиненими дверима. На постпереговорному брифінгу спільно з президентом Зеленським генсек Альянсу заявив, що НАТО продовжить підтримку України озброєнням і вже уклало рамкові контракти на 2,4 мільярди євро на боєприпаси для артилерії та танків. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше. Київ і НАТО працюють над створенням адаптованої річної програми, яка визначає, як Україна досягає відповідності принципам і стандартам Альянсу», - підкреслив також Єнс Столтенберг, принагідно анонсуючи постачання нашій країні додаткових систем ППО, «щоб підготуватися до ймовірних атак на енергетичну інфраструктуру».

Тим часом відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков, коментуючи на своєму авторському youtube-каналі візит генсека НАТО до української столиці, акцентує: «Безумовно, питання посилення нашої системи протиповітряної оборони, а також постачання іншої техніки – у тому числі, мабуть, і її виробництво спільно з Україною – важливі та актуальні. Однак питанням номер один є євроатлантична інтеграція України. Очевидно, що для РФ немає жодних кордонів, а деякі окуповані регіони України записані до складу Росії на конституційному рівні. Це цинічне блюзнірство у порушенні міжнародного права дозволяє Росії продовжувати запеклу війну навіть якщо ЗСУ вийдуть на межі 1991 року, тому що шовіністичний вірус – це головний державний сенс існування Російської Федерації. Єдине, що може зупинити РФ – ризик ядерної загрози, тобто ризик того, що російські території можуть перетворитися на згарище, де правитимуть не чекісти, а щури, хоча в принципі, це одне й теж».

Читайте також: Привіт із Білого дому: що означає «лист щастя» з вимогою реформ

«Таким чином, якщо Україна вступить до НАТО, з'явиться реальний шанс припинення війни практично одразу після того, як Київ отримає гарантії безпеки від ядерних держав-членів Альянсу. 28 вересня на брифінгу в Києві Єнс Столтенберг зазначив, що Україна як ніколи близька до членства в НАТО. Але реальна відповідь на запитання «Коли?» - це не обіцяння, які ми чуємо на прес-конференціях, а конкретне рішення чергового саміту НАТО у Вашингтоні 2024 року. Наше завдання – отримати запрошення до НАТО та гарантії, такі, як отримала Швеція після запрошення. Саме над цим зараз має працювати і Столтенберг, і українське керівництво. Треба розуміти, що вікно можливостей надто вузьке і необхідно скористатися тими, які ще існують. І я сподіваюся, що саме про це українське керівництво розмовляє із генсеком НАТО напередодні завершення його важливого історичного мандату», - підсумовує Віталій Портніков.

Зазначимо, що на відміну від пана Столтенберга, якого на посаді, нагадаємо, змінить нова людина у квітні 2024-го, інші гості, які відвідали вчора Київ, про свою відставку поки що навіть не думають. А тому плани будуються довготриваліші. Так, з міністром оборони Франції до Києва прибуло два десятки представників підприємств оборонної промисловості, які спеціалізуються на виробництві бронетехніки, артилерії, безпілотників та розмінуванні. Їхній інтерес та мета візиту – лежить на поверхні.

Водночас із британським міністром прибув начальник Штабу оборони Великобританії Тоні Радакін, з яким зустрівся головком ЗСУ. «Розповів про наші оборонні та наступальні дії на фронті. Обговорили актуальні потреби української армії. Особливо наголосив на необхідності посилення нашої протиповітряної оборони», - повідомив за фактом зустрічі Валерій Залужний.

До речі, про актуальність додаткових систем ППО для України зайвий раз наголосили вчора рашисти, які за кілька годин до прибуття представницького іноземного десанту до Києва, запустили рекордну цього місяця кількість «Шахидів» - 44. Збито з них було 34. У цьому контексті важливо відзначити , що останніми днями зростають чутки про те, що країна-агресор скоро почне закупівлі ракет у Ірану. У жовтні, нагадаємо, закінчується термін дії резолюції Радбезу ООН, яка забороняє Ірану експортувати ракети з дальністю дії від 300 км та обмежує закупівлі ракетних технологій. При цьому РФ давно намагається купити іранські далекобійні балістичні ракети "Фатех-110" та "Золфагар", свідчать дані української та ізраїльської розвідок. Саме ці ракети іранці показали російському міністру оборони Шойгу у серпні на російській військовій виставці у Москві, а іранські чиновники ще восени минулого року повідомляли західним ЗМІ, що Іран та РФ досягли угоди про постачання.

Передача Росії «Фатех-110» та «Золфагар» з дальністю 300 і 700 кілометрів відповідно, на думку військових експертів, може створити для нас серйозні проблеми, оскільки захистити цілком велику країну «парасолькою» готівкових ППО та ПРО неможливо, а вибір потенційних цілей у них великий. За словами президента Володимира Зеленського, він не має інформації про те, що Іран уже почав постачати ракети до Росії. Але сам факт того, що така можливість з'явиться вже через два з половиною тижні, не може не турбувати Київ та його союзників і в цьому контексті візит до України міністра оборони Британії Гранта Шепсса, його французького колеги Себастьяна Лекорню та генсека НАТО є більш ніж своєчасним.

З іншого боку, привертає увагу відсутність представників США – основного військового донора нашої з вами країни. Але, як кажуть у дипломатичних кулуарах, з американцями всі вищезазначені питання предметно обговорювалися під час нещодавніх переговорів face to face Зеленського та Байдена. При цьому слід констатувати, що за океаном зараз відбуваються процеси, які уповільнюють передачу військовій допомозі Україні. Державний департамент і Пентагон «рухаються з різною швидкістю» і подають різні точки зору щодо подальшого озброєння Києва, пише газета Politico з посиланням на джерела в Білому домі. "Держдеп шукає можливості, Міністерство оборони шукає загрози", - описав характер протиріч високопосадовець Адміністрації президента США.

Тим часом віз фінансової допомоги Вашингтона Києву рухається з меншим скрипом. Так, у п'ятницю, 29 вересня, Палата представників Конгресу схвалила надання Україні допомоги у розмірі $300 мільйонів, яку напередодні виключили із проекту оборонного бюджету країни та виділили до окремого законопроекту. За надання допомоги проголосували 311 американських законодавців, проти – 117. Але при цьому зазначимо, що йдеться про виділення коштів Україні в рамках ініціативи сприяння безпеці. Ця програма передбачає укладання Міноборони США контрактів із вітчизняними виробниками, а не надання певної техніки безпосередньо із запасів Пентагону.

За непідтвердженою офіційною інформацією, в даному випадку може йтися про контракти з українськими виробниками дронів, яких на сьогодні налічується близько двох сотень. Приблизно 50 із них уже пройшли всі процедури з отримання дозволу та постачають свої вироби ЗСУ. Це у 12 разів більше підприємств, ніж торік. При цьому лінійка українських БПЛА є дуже широкою. Тут і розвідувальні дрони літакового типу, великі ударні безпілотники та маленькі коптери-камікадзе.

Читайте також: Сильна пожежа сталася на об'єкті міністерства оборони Ірану