Медведчук: «У Зеленського немає політичної волі для встановлення миру на Донбасі, а Кравчук нічого не вирішує»

Голова Політради партії «Опозиційна платформа - За життя» Віктор Медведчук - найвпливовіший опозиціонер. До такого висновку дійшло видання «Новое время», що включило його до п'ятірки найвпливовіших людей в Україні. У значній мірі це пов'язано з діяльністю його партії, медійним впливом і тим, що саме Медведчук стояв біля витоків мирних переговорів на Донбасі і звільнення українських громадян. 

Віктор Володимирович, лише місяць тому Президент В. Зеленський призначив нового Главу української делегації в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання конфлікту на сході країни. Як відомо, ним став Леонід Кравчук. В останні дні він вже досить багато говорив в своїх інтерв'ю про те, як збирається «будувати мир» на Донбасі. 

Я розцінюю це призначення як черговий піар-хід влади, спрямований на імітацію бурхливої діяльності. Це робиться для того, щоб продемонструвати бажання домогтися миру, зробити вигляд, що є якісь кроки в напрямку його досягнення. Цій же меті служить і невиразна чехарда з призначенням нібито зустрічей в рамках «нормандського формату»: чи то глав МЗС, то чи глав держав, чи то у вересні, то чи в жовтні. Так, після зустрічі з главою МЗС Німеччини Х. Маасом Зеленський заявив що саміт лідерів «нормандської четвірки» має відбутися в кінці вересня. Ще раніше в той же день міністр закордонних справ України Д. Кулеба анонсував зустріч глав МЗС «четвірки» на вересень. 

А офіційний представник МЗС Росії М. Захарова, в свою чергу заявила: «Нам про це невідомо. У ході переговорів Х. Маасу в Москві йому була переподтверждена російська позиція про те, що необхідно виконувати рішення Паризького саміту». 

Більш того, Х. Маас заявив, що сама можливість проведення зустрічі глав МЗС «нормандської четвірки» у вересні буде залежати від реалізації домовленостей Паризького саміту: «Для того, щоб ми зустрілися в «нормандському форматі» у вересні на рівні міністрів закордонних справ, нам треба говорити, яким чином реалізуються рішення, досягнуті в Парижі». Він закликав українську сторону вирішити в рамках мінських переговорів питання проведення виборів у ОРДЛО: «Наш заклик не переставати прикладати зусилля, а займатися політичними завданнями, зокрема, проведенням виборів в ОРДЛО». 

Відбувається те, що я передбачив ще при призначенні Кравчука представником України в Тристоронньої контактній групі, привівши слова з відомої байки Івана Крилова «Квартет»: «А ви, друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитесь». Від Кравчука нічого не залежить, і, на жаль для України, домогтися позитивних результатів у питанні встановлення миру у нього не вийде, тому що це повністю залежить від політичної волі Президента Зеленського, а така воля геть відсутня, і сьогодні абсолютно зрозуміло, що при цій влади домогтися миру, повернення людей і територій не вийде. 

Леонід Кравчук стверджує, що Медведчук, з яким він збирається зустрітися з питань мирного врегулювання «займає проросійську позицію». Як ви до цього ставитеся? 

Наша партія «Опозиційна платформа - За життя», яку я маю честь представляти, бореться за захист російськомовного населення, проти дискримінації російської мови і виступає за відновлення відносин з Росією та іншими країнами СНД. І це, я акцентую увагу - не проросійська позиція, а українська, яка ставить на чільне місце захист прав та інтересів величезної кількості українських громадян, які розмовляють російською мовою і хочуть добросусідських відносин з Росією. 

До речі, коли Кравчук обирався на посаду Президента в 1991 році, він обіцяв у своїй виборчій листівці в 1991 року, яка називалася «До російських співвітчизників»: «Я буду робити все від мене залежне для повного задоволення політичних, економічних, соціальних і духовних запитів російського населення, для державного захисту його законних інтересів. Ні в якому разі не буде допускатися насильницька українізація російськомовних. Будь-які спроби дискримінації за національною ознакою будуть рішуче припинятися. Гарантую Вам збереження повнокровних, безперешкодних зв'язків з Росією та іншими країнами колишнього Союзу ... ». Упевнений, що нормалізація і розвиток російсько-українських відносин - це завдання як там не є проукраїнським. Я так вважав в ті роки і вважаю сьогодні, і не розумію, чому той, хто це обіцяв і в тому числі завдяки цьому став Президентом України називає це «проросійською позицією». Сьогодні у Кравчука інша думка, і публічно він уже наговорив стільки, що навряд чи буде сприйматися громадянами України, які живуть на непідконтрольних територіях. 

Кравчук заявляє, що він вийшов з СДПУ (О), куди він входив, і в якій ви були керівником, після того, як вона підтримала комуністів. 

Дивно чути від завідувача ідеологічного відділу, секретаря ЦК КПУ і члена Політбюро ЦК КПУ Кравчука по відношенню до мене, як голови партії, людини, яка ніколи не була членом Компартії, претензії, пов'язані з нашою підтримкою цієї сили. Все було набагато прозаїчніше і прагматичніше: після приходу до влади Ющенка СДПУ (О) перейшла в опозицію. 

А як ви ставитеся до того, що Кравчук збирався при зустрічі з Вами запитати, процитую «Жити ти хочеш в Україні? Ти хочеш, щоб Україна була кращою або тебе все влаштовує, як зараз? Ти хочеш, щоб Україна стала почесною країною і за кордоном, щоб кожен громадянин України з гордістю відгукувався про місце проживання? Він відповість мені «так». Тоді ми будемо працювати для цього, а любити, спілкуватися і дружити можеш з ким завгодно, мене це не стосується. Служи, будь ласка, Україні, а прислужувати можеш кому хочеш». 

Заява Кравчука за формою абсолютно некоректна і образлива, свідчить про нічим не підкріплені зарозумілості і схильності до моралізаторства і самопіару. А по суті його заяви «Тоді ми будемо працювати» відповім: ми - ні, а я і партія «Опозиційна платформа - За життя» будемо реально домагатися миру на Донбасі, що ми і робимо останні роки, незважаючи на опір нашим діям з боку Порошенка, а сьогодні - Зеленського. Більш того, дивно виглядають твердження про прислужування кому-небудь від Кравчука, який досяг успіху, прислужуючи Ющенку, Януковичу, Порошенку, сьогодні - Зеленському. 

Як ви розцінюєте звернення Кравчука до Верховної Ради з листом, в якому він просить роз'яснити, чи відповідає постанова парламенту про призначення місцевих виборів Законом про особливий статус Донбасу і Мінським угодам? 

Це звернення якраз свідчить, чому я стверджую, - сьогодні Зеленському, у відповіді на ваше попереднє питання, про відсутність розуміння, що треба зробити для мирного врегулювання. Якщо він хотів дійсно домогтися від Ради результату і якщо це дійсно було б так, треба було прямо вказати, що пунктом 4 Постанови про проведення місцевих виборів Верховна Рада, перерахувавши, за яких умов можливе проведення виборів на Донбасі, порушила Мінські угоди, затверджені рішенням Ради безпеки ООН. Замість цього Кравчук філософствує, що «в результаті спілкування з жителями Донецької та Луганської областей України прийшов до думки звернутися до Верховної Ради» з проханням «розглянути питання про відповідність постанови парламенту від 15.07.2020 № 795-IX« Про призначення чергових місцевих виборів в 2020 році» Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 № 1680-VII і Комплексу заходів з виконання Мінських угод, схваленому резолюцією РБ ООН 2202 (2015)», чим зіграв роль громовідводу і димової завіси того факту, що політика Президента Зеленського спрямована тільки на імітацію процесу мирного врегулювання, а не на реальне повернення Донбасу в Україну, а України на Донбас.

Фото: Віктор Медведчук, politeka